Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Перший крок музик і сама грає на студент ських зібраннях Коли закінчила медичні сту дії в Швайцарії, там теж одру жилася з др. Вячеславом Мо- рачевським. В році 1896 нос- трифікує швайцарський док- торат у Кракові, де якийсь час зі своїм чоловіком перебуває. В їх хаті збираються літерато ри та мистці. Молодий студент медицини Василь Стефаник теж до них заходить, тішиться їх приязною та духовою під держкою. Др. В. Морачевський не тільки лікар, але й добрий знавець світової літератури, перший звертає увагу на вели ку вартість літературних почи нів Стефаника, та'ціле життя піддержує з ним жваві особис ті звязки та кореспонденцію. По Кракові слідує кілька літ практики у Львові. Др. Софія одна з перших в Австро-Угор- ській Монархії — лікарок, ті шиться великим признанням з боку товариств лікарів та па цієнтів. — Вона вміє так пре красно погодити свої обовяз- ки, працює в шпиталі, приймає хворих у себе дома, займаєть ся дітьми, не занедбує музики. Вона є дуже добрий виховник, плекає «в душах дітей замилу вання до всього, що гарне, до бре, гідне любови. — І виховує незвичайних людей. Нажаль життя їх було коротке. Донька Єва померла ще за життя ма тері студенткою Політехніки в Цюріху. Син др. Юрій, прав- ник, філософ і поет, працював науково в ділянці загально- словянського права, помер у 1935 р. і залишив двоє дітей Софію та Адама. Довгі роки ординує др. Со фія О. М. літом у Франценсба- ді, зимою перебуває у Швай царії або з огляду на своє здо- ровля зі своєю родиною в Па лермо на Сицилії. В Італії стрі чається з нашою співачкою Са- ломіє Крушельницькою. В ча сі першої світової війни пере буває частинно в Швайцарії, потім у таборах у Ґмінді, щоб нести поміч нашим переселен цям. І знов поворот до Львова. Дім Стики напроти Церкви св. Юрія. У кімнаті фортепіян, ба гато книжок, портрет дочки на стіні, медичні журнали та монографія про Баха на столі. Спомини, спомини ■— сумні, не- скінчено сумні і ясні. її Син. ■— Подаємо фрагмент із щоденника О. Кобилянської, що змальовує зу стрічі і взаємини з Софією Окунев- ською в часах їхньої молодости. Щоденник ведений був німецькою мовою, то ж уривок подаємо в пе рекладі. 18. травня 1884, увечорі. Який сьо-годні був гарний день! Зося була в нас, вона вже цього тижня їде до Львова, що би підготовитись до матури. Ми сміялись, балакали й ман дрували по городі, то знову входили до кімнати. А в садку так чудово, тісно під лісом... А коли я побачила маму в на шому саді (їй уже слава Богу краще), то відчула виразно, що я ще щаслива, бо в мене є мати та ще й яка мати! Хто зна, коли зустрінемося Вона дотримує йому кроку в його фахових та мистецьких зацікавленнях. Коли він вер тається до хати, вона радіє. Стілько спільного мають во ни, стільки цікавого одне од ному сказати, ніколи не кін читься їх розмова, а ще дещо з літератури почитати, і музи ки слухати можна в нескінче н ість. Обоє без музики жити не вміють. Ті, що знали особисто др. Софію Окуневську-Морачевсь- ку, хочби тільки в її старших роках, ті не можуть забути її особистого чару, її духової си ли, що промінювала з усієї її особи, зокрема з її великих сі рих очей, що вміли дивитися так розумно і так сумовито. Але сум очей рівноважила ус мішка лагідна, чиста, дрібних неначе дитячих уст. Усе це від дано з незвичайною експресі єю на її останньому потреті, що сам один міг би стати цін ним матеріялом для вдумливо го письменника ■— психолога. Рідко к'лои зіустрічається ,в' житті людина, зокрема жінка, що вміла б поєднати високо- фахове знання з мистецьким обдаруванням (вона була ду же добра піяністка) і такими особистими прикметами серця. Рідко можна зустріти жінку, яка після великої лікаоської практики, віддала би себе всю своїм дітям. Рідко коли зус- із Зосею. Я всеж таки люблю її, вона одна мене розуміє... їде у світ учитись і знову я лиша юсь тут... Та вже давно не було в мене такого погідного дня, як сьогодні. Увечорі ми пусту вали з Зосею, реготались аж до сліз, а коли врешті треба було прощатись, то вибубнили собі „надобраніч” голосно у шиби. 20. вересня 1884. Вчора ми ходили до Зосі, щоб узяти її на прохід. Ми го ворили з нею про жіноче питан ня, про Полянського, його ко хання до неї. Потім говорили про мою писанину. Вона сказа ла, що- з мене напевне »щось бу де... і ми взагалі багато дечого цікавого торкнулись у наших розмовах. 21. червня 1885, увечорі. Зося здала матуру. трічається людину, котра мала б таке багате і трагічне життя і вміла його нести так гідно — завжди находячи живу ціка вість до всіх людських справ і всіх подій в різних ділянках людської культури. Др. Софія Окуневська-Мо- рачевська померла у Львові в лютім 1926 року. * * * Прийми тих кілька слів, — як цвіти, якими Ти так тіши тися вміла. ■— Це так небагато, •— я знаю — я хотіла би вміти говорити так про Тебе, як це може сказати тільки велика музика. Я чую Тебе, Бабуню, хоч Те бе знати щастя не мала. — Здається мені, що Ти про вадиш мене за руку, коли до глядаю своїх хворих, — як во ни до мене усміхаються, коли мені вдасться ліком чи словом зменшити їх терпіння. Я чую тоді таку велику, безмежну ра дість, — я чую тоді, як Ти ме ні кажеш, “найбільше щастя, зменшити біль ближнього тво го” С. М. Вже друкується збірник для дошкілля ЛІТО УПОРЯДКУВАЛА М. ЮРКЕВИЧ Ціна 50 ц. Замовляти в Централі СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top