Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Перший крок музик і сама грає на студент ських зібраннях Коли закінчила медичні сту дії в Швайцарії, там теж одру жилася з др. Вячеславом Мо- рачевським. В році 1896 нос- трифікує швайцарський док- торат у Кракові, де якийсь час зі своїм чоловіком перебуває. В їх хаті збираються літерато ри та мистці. Молодий студент медицини Василь Стефаник теж до них заходить, тішиться їх приязною та духовою під держкою. Др. В. Морачевський не тільки лікар, але й добрий знавець світової літератури, перший звертає увагу на вели ку вартість літературних почи нів Стефаника, та'ціле життя піддержує з ним жваві особис ті звязки та кореспонденцію. По Кракові слідує кілька літ практики у Львові. Др. Софія одна з перших в Австро-Угор- ській Монархії — лікарок, ті шиться великим признанням з боку товариств лікарів та па цієнтів. — Вона вміє так пре красно погодити свої обовяз- ки, працює в шпиталі, приймає хворих у себе дома, займаєть ся дітьми, не занедбує музики. Вона є дуже добрий виховник, плекає «в душах дітей замилу вання до всього, що гарне, до бре, гідне любови. — І виховує незвичайних людей. Нажаль життя їх було коротке. Донька Єва померла ще за життя ма тері студенткою Політехніки в Цюріху. Син др. Юрій, прав- ник, філософ і поет, працював науково в ділянці загально- словянського права, помер у 1935 р. і залишив двоє дітей Софію та Адама. Довгі роки ординує др. Со фія О. М. літом у Франценсба- ді, зимою перебуває у Швай царії або з огляду на своє здо- ровля зі своєю родиною в Па лермо на Сицилії. В Італії стрі чається з нашою співачкою Са- ломіє Крушельницькою. В ча сі першої світової війни пере буває частинно в Швайцарії, потім у таборах у Ґмінді, щоб нести поміч нашим переселен цям. І знов поворот до Львова. Дім Стики напроти Церкви св. Юрія. У кімнаті фортепіян, ба гато книжок, портрет дочки на стіні, медичні журнали та монографія про Баха на столі. Спомини, спомини ■— сумні, не- скінчено сумні і ясні. її Син. ■— Подаємо фрагмент із щоденника О. Кобилянської, що змальовує зу стрічі і взаємини з Софією Окунев- ською в часах їхньої молодости. Щоденник ведений був німецькою мовою, то ж уривок подаємо в пе рекладі. 18. травня 1884, увечорі. Який сьо-годні був гарний день! Зося була в нас, вона вже цього тижня їде до Львова, що би підготовитись до матури. Ми сміялись, балакали й ман дрували по городі, то знову входили до кімнати. А в садку так чудово, тісно під лісом... А коли я побачила маму в на шому саді (їй уже слава Богу краще), то відчула виразно, що я ще щаслива, бо в мене є мати та ще й яка мати! Хто зна, коли зустрінемося Вона дотримує йому кроку в його фахових та мистецьких зацікавленнях. Коли він вер тається до хати, вона радіє. Стілько спільного мають во ни, стільки цікавого одне од ному сказати, ніколи не кін читься їх розмова, а ще дещо з літератури почитати, і музи ки слухати можна в нескінче н ість. Обоє без музики жити не вміють. Ті, що знали особисто др. Софію Окуневську-Морачевсь- ку, хочби тільки в її старших роках, ті не можуть забути її особистого чару, її духової си ли, що промінювала з усієї її особи, зокрема з її великих сі рих очей, що вміли дивитися так розумно і так сумовито. Але сум очей рівноважила ус мішка лагідна, чиста, дрібних неначе дитячих уст. Усе це від дано з незвичайною експресі єю на її останньому потреті, що сам один міг би стати цін ним матеріялом для вдумливо го письменника ■— психолога. Рідко к'лои зіустрічається ,в' житті людина, зокрема жінка, що вміла б поєднати високо- фахове знання з мистецьким обдаруванням (вона була ду же добра піяністка) і такими особистими прикметами серця. Рідко можна зустріти жінку, яка після великої лікаоської практики, віддала би себе всю своїм дітям. Рідко коли зус- із Зосею. Я всеж таки люблю її, вона одна мене розуміє... їде у світ учитись і знову я лиша юсь тут... Та вже давно не було в мене такого погідного дня, як сьогодні. Увечорі ми пусту вали з Зосею, реготались аж до сліз, а коли врешті треба було прощатись, то вибубнили собі „надобраніч” голосно у шиби. 20. вересня 1884. Вчора ми ходили до Зосі, щоб узяти її на прохід. Ми го ворили з нею про жіноче питан ня, про Полянського, його ко хання до неї. Потім говорили про мою писанину. Вона сказа ла, що- з мене напевне »щось бу де... і ми взагалі багато дечого цікавого торкнулись у наших розмовах. 21. червня 1885, увечорі. Зося здала матуру. трічається людину, котра мала б таке багате і трагічне життя і вміла його нести так гідно — завжди находячи живу ціка вість до всіх людських справ і всіх подій в різних ділянках людської культури. Др. Софія Окуневська-Мо- рачевська померла у Львові в лютім 1926 року. * * * Прийми тих кілька слів, — як цвіти, якими Ти так тіши тися вміла. ■— Це так небагато, •— я знаю — я хотіла би вміти говорити так про Тебе, як це може сказати тільки велика музика. Я чую Тебе, Бабуню, хоч Те бе знати щастя не мала. — Здається мені, що Ти про вадиш мене за руку, коли до глядаю своїх хворих, — як во ни до мене усміхаються, коли мені вдасться ліком чи словом зменшити їх терпіння. Я чую тоді таку велику, безмежну ра дість, — я чую тоді, як Ти ме ні кажеш, “найбільше щастя, зменшити біль ближнього тво го” С. М. Вже друкується збірник для дошкілля ЛІТО УПОРЯДКУВАЛА М. ЮРКЕВИЧ Ціна 50 ц. Замовляти в Централі СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
