Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
МОЯ МАМА НАЙДОРОЖЧА Слова і музика Г. Ліська Моя мама все уміє, Все робить сама, Вчить мене усе робити, Мене догляда! Моя мама найдорожча краща всіхі (двічі) Мама вміє відгадати, Що в мене болить. Мама знає, що я хочу, Бути чемним вчить. (приспів) Моя мама — українка Любить рідний край, Вчить мене — за Україну Господа благай! (приспів) ЩАСЛИВИЙ „МАМИН ДЕНЬ" Нуся мала приятельку Зеню. У Нусі були батьки, а Зеня була сирітка. її батьки згинули при кінці війни в Ні меччині, а Зеня-сирітка опинилася враз з іншими бездомними дітьми в сиротинці в Америці. На просьбу Нусі Сестри позволяли часто Зені перебу вати у родині Нусі, а під свято чи не ділю, навіть дозволяли їй переночу вати. То ж то була радість для обох дів чаток! Не було кінця грі, сміхові в ди тячій кімнатці. Всі ляльки, медведи- ки, паяцики мусіли брати участь у цій грі. Так було і сьогодні, напередодні „Маминого Дня“. Обі дівчинки щось довго шептали, то вибігали до крам ниці, то приносили якісь пакуночки під фартушком. Словом, у великій та ємниці перед мамою приготовляли якусь надзвичайну несподіванку. А ввечорі міг лише тато дещо про ці тайни довідатися. Перед мамою була дитяча кімнатка зачинена і вступ за боронений. І прийшов цей великий день. Ра ненько схопились дівчатка з постелі. Помогли собі взаїмно при вбиранні і чесанні, а потім приготовляли для мами дарунки і повторяли віршики. Ждали нетерпеливо, аж Нусі тато дасть їм знати, що вже пора зложити мамі бажання. Нарешті отворилися двері вітальні і тато запросив дівча ток увійти. І тут сталася велика несподіванка. Крізь відчинені двері кімнати увій шла сама Зеня-сирітка. Нуся-доня зо сталася за дверима й лише заглядала крізь шпарку відхилених дверей. Зеня зложила побажання, сказала віршик і подала квіти. Мама, звору шена побажаннями сирітки, пригор нула її до серденька і щиро поці лувала. .. Щойно тоді, на заклик тата, увій шла несміло Нуся. Вона спинилась зніяковіло і малощо не заплакала. Ма ма простягнула до неї руки: — Що з тобою, дитинко? Ходи ближче! І пригорнула доню до себе. А вона крізь сльози: — Мамусю! Я навмисне пустила Зеню першою, бо я хотіла, щоби ма ма обняла Зеню, а потім мене. Бо ви мене пестите щодня і я вас маю цілий рік. А Зені нема кому попестити... во на не має матусі. Нехай і вона за знає, як то любо, коли доню приго лубить правдива, „рідна“ мама. І це, це... моя велика несподіванка! По цих словах хвилинку всі мовча ли. Потім мама притулила обі дівочі голівки до грудей та гладила їх. А потім спиталася: Нусю, а ти дуже любиш свою по другу Зеню? — Дуже! Так що ніколи не хотіла б розлучатися з нею! — І не будеш більше розлучатися — сказав поважно тато. Від сьогодні Зе ня зостається в нас раз на завжди, як друга наша доня. Ти, Нусю, не маєш брата, ні сестрички. І от сам Бог по силає тобі сестричку, бо дав нам знак через твої слова! Нуся вхопила свою нову сестричку за руки і давай на радощах стрибати, качатися по софі та викрикувати: — Сестричка, сестричка! Моя, раз на завжди! ПРИВІТ НАШІЙ МАМІ Усміхнися сонечко, З неба, з висоти, Нашу любу матінку Нам озолоти. Ой, прилинь же, пташечко, З тихого гайку, Заспівай матусенці Пісеньку дзвінку. Розквітайте, вийтеся, Запашні квітки, Устеліть листочками Мамині стежки. Ой, бо наша матінка — Ангел на землі, І за неї моляться Діточки малі. Рідна мамо-матінко, Довго нам живи, А її Ти, Господи, Поблагослови! Р. Завадович КВІТИ Під віконцями на сонці, у весняному саду, у земельку, як в постельку, я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, краплі, до землі, щоб на грядах у зернятах кріпли паростки малі. Прийде літо, будуть квіти, будуть в мене восені у віночку на голівці чорнобривці запашні. Наталя Забіла СОНЕЧКО Засвітило сонечко Прямо у віконечко Промінем ясним... А ми разом з котиком, Котиком-Муркотиком Будем гратись з ним... Вчинимо віконечко, Зловимо ми Сонечко Золотенький мяч. Як спатоньки ляжемо, Казочку розкажемо — Сонечко, — не плач!... Ой, тікає Сонечко. Від дітей віконечком, Тільки плиг, та й плиг, Навіть, сірий котичок, Котичок-Муркотичок Вхопити не встиг... Іванна Савицька А мама встала й подала татові руку: — Дякую тобі, мій друже! Сьогодні великий для мене „Мамин День4*. Олена Цегельська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
