Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
з натури поставленим голосом. І коли її природна техніка й на скрізь інтелігентна інтерпрета ція робить вже сьогодні вра ження школи, то при всесторон- ньому удосконаленні вона ішла б все вище й вище... Хто знає тернисту дорогу її дотеперіш ніх мистецьких змагань, то мо же хіба звернутися з гарячим апелем до всієї музикальної су спільносте, щоіб 'цьоіму та лантові не дала загинути, а по могла йому розвинутись всесто- ронньо” Не згадую тут моїх дальших виступів у театрі О. Стадника, де я співала ролю Оксани в “За порожці”, Софії в опері “Галь ка” та Арсени в “Циганському Бароні” Та запамяталась осо бливо академія 22 січня, влаш тована новою наддніпрянською еміграцією. Композитор С. Людкевич запропонував мені співати його нову пісню на сло ва О. Олеся “Подайте вістонь ку”, присвячену емігрантам із Великої України. Я була оду- шевлена, що перша буду вико нувати цю композицію. Глибо кий зміст вірша та надзвичайно цікава музика цієї пісні мені дуже припали до вподоби. Піз ніше я згадувала її, коли мені прийшлося співати на ювілею 40-ліття літературної праці О. Олеся. Коли в 1923 році зявилася можливість студіювати на ви соких школах у Празі, я пере їхала туди з чоловіком. Із цим культурним та гарним містом, звязано в мене багато спогадів. Та в першу чергу згадаю свою зустріч із Нестором Нижанків- ським, щоб доповнити спогади про нього. Одного дня побачила я його в їдальні Укр. Гром. Комітету, де тоді зустрічалась велика ча стина еміграції. Він не пізнав мене, а я чомусь не признава лась, що ми колись були знайо мі. Глянула тільки мимохіть на його ліву руку і з радістю ствердила, що нема знаку від колишнього пострілу. За якийсь час мене запроси ли взяти участь у Шевченків ському концерті. Н. Нижанків- ського представили мені, як акомпаніятора. Перша проба відбулася в його помешканні. Коли я співала першу пісню, Нижанківський був неначе за думаний, далі декілька разів глянув на мене, врешті зірвався Особливе Комітет “Мати і дитина” ве де вже широке листування. Окрім ділової переписки із збірними пунктами та стани цею ЗУАДКомітету, окрім за кликів до збірки і подяк обда рованих, приходять листи з проханням. Деякі з них об- ширні й балакучі, а другі ску по накреслені невправною ру кою. Всі вони говорять про біду й недостачу. Та ось заблукав невеличкий листок із дивною чужоземною печаткою. “Норвегія”, читаємо на поштовому значку. На клап тику паперу зясовує гурток українців свою долю. Це кіль ка їх, хворих на туберкульозу дісталось до санаторії у Ґрім- стад. Вже туди вони приїхали в лихому таборовому вбранні, бо в лікарнях у Німеччині їм одягу не давали, а тепер, хоч знайшлись у коащих умови- нах, проте одягу й білля далі не мають. Бракує їм взуття, бракує й білля до спання, а го ловне не мають светерів, яких потрібно їм, щоб лежати на свіжому воздусі. Прохання ■— вимовне. Троє їх (2 мужчини, 1 жінка) знай шлось у чужому оточенні. Мо же прийшли б і до сил та здо- з крісла, взяв мене за руки й спитався схвильовано: ГІані, це ви співали пісні мого батька в Манастириськах? Я була щас лива, що він пізнав мене по го лосі. Від того часу він став мо їм постійним акомпаніятором. Працювати з ним було дуже приємно. Ми докладно студію вали кожну пісню й дивували слухачів великою зіграністю. Особливо радісно згадую оперу М. Лисенка “Ноктюрн”, що її ми ставили в Подєбрадах. “Вакхантку” співала О. Ма монько, яка потім стала оперо- вою співачкою в Ризі. Ролю “офіцера” виконував О. Самой- лович, один із трьох братів Са- мойловичів, знаних співаків. Ролю “Панни з рожею” по мис тецьки співала чешка Ріхтрова, яка ніяк не могла навчитися ви мовляти українського твердого “л” Ролю “цвіркуна” виконала приємним альтом Н. Дяченко- ва. “Цвіркунку” співала я. Під готовку всіх партій вів Н. Н и - ї жанківський. У 1929 р. Нестор Нижанків- прохання ровя ■— та знову стає щось на перешкоді. Немає змоги побу ти на свіжому воздусі чи пе рейтись по парку! Не згадую чи вже про прикре самопочут тя бідно вдягненої людини се ред гарного окруження. Не знання мови й самота ще збільшують чужість. А ми зна ємо, що значить добре само почуття у хворого й радість у його побуті. Напевне знайдеться між українцями в ЗДА хтось, хто зрозуміє їх положення. Де кілька піжам, добра пара взут тя, шляфрок, а головне, міц ний теплий светер. Це ненад- то великий кошт. Напевне знайдеться збірний пункт, що зорганізує таку посилку, а мо же якась жертвенна одиниця? Добре було б, щоб ці речі бу ли нові, бо в багатій Норвегії уживані речі вражали б. А найкраще було б таки, ко ли б светер виплели дбайливі жіночі руки. Є між нами май стри у цьому ділі. Тоді кошт такого светера дуже скромний, а в висліді солідна річ. І вели ка подяка від хворого на да лекій чужині! Олена Лотоцька, голова Надія Іщук, секретарка ський виїхав до Львова. Остан ній раз я зустрілася з ним у червні 1934 р. у Львові, куди я приїхала як делегатка на Укра їнський Жіночий Конгрес ра зом із 3. Мірною та Л. Садов- ською. Н. Нижанківський запросив мене послухати його нові ком позиції. Він грав мені один твір, що мене сильно зворушив. Написав його в той день, коли гинули з рук польського ката хлопці-герої ■— Білас та Дани- лишин. Потрясаюче вражіння у цій композиції ■— це насліду вання дзвонів українських цер ков, які провожали мучеників в останню дорогу. Мабуть ніхто не виконував цього твору, бо був написаний потайки. Чи збе рігається де? Згадую покійного Н. Нижан- ківського з великим признан ням за його прекрасний аком- паніямент, за цінні поради та глибину музичного таланту. Український музичний світ втратив у ньому передчасно здібного композитора. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top