Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ХТО НАЙКРАЩИЙ СПІВАК? На поляні серед густого лісу зібра лась велика пташина громада, щоб послухати співу пташат-співаків і го лосувати, хто з них найкращий. Перший виступив невеличкий пта шок з червоною голівкою та жовтою перев’язкою на чорних крильцях. То був щиглик. Він приємно защебетав свою пісеньку, дрібно перебираючи коротким дзьобиком. — Гарно! — сказали пташки. Потім заспівав жайворонок. Цей пта шок був одягнений у скромне сіре пі р’ячко. Піднявся над поляною в пові тря, затріпотів короткими крильцями і згори засипав заслуханих пташат ми лим щебетанням. — Хороше! — сказали пташки. Третій був соловейко. О, це вже було неабищо! Ніхто б не повірив, що цей непоказний сіро-бруднавий пташок уміє так прегарно співати. Зда валось, що з його дзьобика ллється не пісенька, а щире золото. Громада слухала його, мов прича рована: — Чудово! — сказали пташки. Останнім виступив горобчик. Він розкрив дзьобика і, підскакуючи на обох ніжках, заспівав лише „цір-цір“. іншого співу від нього ніхто й не чув. Пташки переглянулись між собою і не сказали нічого. Тільки одне мале горобеня закликало: — Прекрасно! Концерт закінчився і дрізд, що був головою, запитав пташків: — Як думаєте, хто співав найкраще? Кому схочете признати першість між співаками? — Соловейкові! — одним великим голосом відповіли пташки. Тоді знов піднялось мале горобеня і сміливо відізвалось до пташиної гро мади: —- А все таки я знаю, що найкраще співав горобчик! — Горобчик? — здивувались пташ ки. — Чому горобчик? — Бо він мій тато! — відповіло го робеня. Р. Завадович Вже вийшов заходами СФУЖО 1. випуск матерія- ліз для дошкілля ВЕСНА Вірші, оповідання, пісні, гри, забавки Впорядкувала М. Юркевич Ціна 50 ц . Замовляти в Централі СУА ЯПЛОЧКА (Рухлива гра) Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: Устала ранесенько Вмилася білесенько. Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: Квіточки забірала, Віночок заплітала. Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: На вулицю вийшла, Як зіронька зійшла. 4. Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: Вибери собі дівчину, Як червону калину. Діти побравшись за руки, йдуть ко лом і співають. Одна дитина стоїть в середині кола і робить рухи (ніби вмивається, збирає квіточки, плете ві ночок і вибирає когось з дітей, хто буде після неї в колі). Із збірника „Літо“ БОЖА МАТИ й ПАСТУШОК Ішла Марія, Божа Мати, з святим Йосипом у гостину до своєї тітки, Єлисавети. Вони притомились, бо день був дуже гарячий. Дорога вилася сте пом, де росла тільки марна травичка — ніде ні деревця ні джерельця. Аж ось, серед пустої рівнини вони побачили одним-одне невеличке дерево. Під де ревом сидів пастушок. Кругом нього паслися вівці, скубли суху траву, але вона їм не смакувала, бо хотіли пити. — Чи дозволиш нам, хлопчику, від почити в тіні твого дерева? — запи тала Божа Мати. — І, може, покажеш нам яке джерело, бо спрага в нас ве лика ... Хлопець привітно вклонився і від повів зажуреним голосом: — Будь ла ска, відпочивайте! Але слабу тінь дає це дерево, бо всихає від спеки. Та й джерельце тут недалеко, але висох ло — зосталось у ньому ще трохи ка ламутної води. Я сам з моїми овечка ми примираю від спеки і спраги ... А подай нам горнятко тієї води! — просить святий Йосип. Хлопчик побіг і приніс горня кала мутної води. Мати Божа простягнула руку до горняти і, як тільки його до торкнулась, вода стала чиста й свіжа. Напилася й подала Йосипові. А потім пішла до джерельця і вилляла в нього решту води. По дорозі бризнула кіль кома краплями на деревце. І зараз на повнилося джерело погожою холод ною водою. Вода потекла потічком на леваду і відсвіжила траву. А дерево враз зазеленіло і вкрилося таким гу стим листом, що зовсім закрило ман дрівників і пастушка від сонця. Овеч ки напились води, стали пастись на свіжій траві, підстрибуючи і весело помекуючи. А здивований пастушок став навколішки і запитав мандрівни ків: — Чи не будете ви святі ангели з неба, що зійшли порятувати мене і мою отару? Божа Мати всміхнулась, поблаго словила хлопчика і пішла з святим Йосипом у дальшу дорогу. А хлопчик зробив собі з галузки дерева сопілку і заграв так гарно, що навіть овечки перестали на хвилину пастись, підняли голови і слухали. Він грав на честь Бо гові і тим мандрівникам, що воскре сили джерело й дерево до нового життя. І йому здавалось, що він найщасли- віший в світі. Подав Р. 3. ЗАГАДКА Сонце пече, Липа цвіте, Хліб достигає, Коли це буває? (коми*) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
