Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ХТО НАЙКРАЩИЙ СПІВАК? На поляні серед густого лісу зібра лась велика пташина громада, щоб послухати співу пташат-співаків і го лосувати, хто з них найкращий. Перший виступив невеличкий пта шок з червоною голівкою та жовтою перев’язкою на чорних крильцях. То був щиглик. Він приємно защебетав свою пісеньку, дрібно перебираючи коротким дзьобиком. — Гарно! — сказали пташки. Потім заспівав жайворонок. Цей пта шок був одягнений у скромне сіре пі р’ячко. Піднявся над поляною в пові тря, затріпотів короткими крильцями і згори засипав заслуханих пташат ми лим щебетанням. — Хороше! — сказали пташки. Третій був соловейко. О, це вже було неабищо! Ніхто б не повірив, що цей непоказний сіро-бруднавий пташок уміє так прегарно співати. Зда валось, що з його дзьобика ллється не пісенька, а щире золото. Громада слухала його, мов прича рована: — Чудово! — сказали пташки. Останнім виступив горобчик. Він розкрив дзьобика і, підскакуючи на обох ніжках, заспівав лише „цір-цір“. іншого співу від нього ніхто й не чув. Пташки переглянулись між собою і не сказали нічого. Тільки одне мале горобеня закликало: — Прекрасно! Концерт закінчився і дрізд, що був головою, запитав пташків: — Як думаєте, хто співав найкраще? Кому схочете признати першість між співаками? — Соловейкові! — одним великим голосом відповіли пташки. Тоді знов піднялось мале горобеня і сміливо відізвалось до пташиної гро мади: —- А все таки я знаю, що найкраще співав горобчик! — Горобчик? — здивувались пташ ки. — Чому горобчик? — Бо він мій тато! — відповіло го робеня. Р. Завадович Вже вийшов заходами СФУЖО 1. випуск матерія- ліз для дошкілля ВЕСНА Вірші, оповідання, пісні, гри, забавки Впорядкувала М. Юркевич Ціна 50 ц . Замовляти в Централі СУА ЯПЛОЧКА (Рухлива гра) Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: Устала ранесенько Вмилася білесенько. Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: Квіточки забірала, Віночок заплітала. Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: На вулицю вийшла, Як зіронька зійшла. 4. Ягіл, Ягілочка, Ягелова дочка: Вибери собі дівчину, Як червону калину. Діти побравшись за руки, йдуть ко лом і співають. Одна дитина стоїть в середині кола і робить рухи (ніби вмивається, збирає квіточки, плете ві ночок і вибирає когось з дітей, хто буде після неї в колі). Із збірника „Літо“ БОЖА МАТИ й ПАСТУШОК Ішла Марія, Божа Мати, з святим Йосипом у гостину до своєї тітки, Єлисавети. Вони притомились, бо день був дуже гарячий. Дорога вилася сте пом, де росла тільки марна травичка — ніде ні деревця ні джерельця. Аж ось, серед пустої рівнини вони побачили одним-одне невеличке дерево. Під де ревом сидів пастушок. Кругом нього паслися вівці, скубли суху траву, але вона їм не смакувала, бо хотіли пити. — Чи дозволиш нам, хлопчику, від почити в тіні твого дерева? — запи тала Божа Мати. — І, може, покажеш нам яке джерело, бо спрага в нас ве лика ... Хлопець привітно вклонився і від повів зажуреним голосом: — Будь ла ска, відпочивайте! Але слабу тінь дає це дерево, бо всихає від спеки. Та й джерельце тут недалеко, але висох ло — зосталось у ньому ще трохи ка ламутної води. Я сам з моїми овечка ми примираю від спеки і спраги ... А подай нам горнятко тієї води! — просить святий Йосип. Хлопчик побіг і приніс горня кала мутної води. Мати Божа простягнула руку до горняти і, як тільки його до торкнулась, вода стала чиста й свіжа. Напилася й подала Йосипові. А потім пішла до джерельця і вилляла в нього решту води. По дорозі бризнула кіль кома краплями на деревце. І зараз на повнилося джерело погожою холод ною водою. Вода потекла потічком на леваду і відсвіжила траву. А дерево враз зазеленіло і вкрилося таким гу стим листом, що зовсім закрило ман дрівників і пастушка від сонця. Овеч ки напились води, стали пастись на свіжій траві, підстрибуючи і весело помекуючи. А здивований пастушок став навколішки і запитав мандрівни ків: — Чи не будете ви святі ангели з неба, що зійшли порятувати мене і мою отару? Божа Мати всміхнулась, поблаго словила хлопчика і пішла з святим Йосипом у дальшу дорогу. А хлопчик зробив собі з галузки дерева сопілку і заграв так гарно, що навіть овечки перестали на хвилину пастись, підняли голови і слухали. Він грав на честь Бо гові і тим мандрівникам, що воскре сили джерело й дерево до нового життя. І йому здавалось, що він найщасли- віший в світі. Подав Р. 3. ЗАГАДКА Сонце пече, Липа цвіте, Хліб достигає, Коли це буває? (коми*) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
