Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Ювілей 2 Відділу С УА у Честер, Па. Першою, що дала заохоту до заснування 2 Відділу СУА в Честер була бл. л. пані Катери на Бобяк. За її ініціятивою скликано збори 27 мая 1917 ро ку, на які прибуло 12 жінок: Бобяк Катерина, В’енгжин Ро- залія, Верещак Анна, Гачак Ан- тоніна, Каспар Марія, Коваль Анна, Лебіщак Юлія, Машурак Катерина, Стецій Теодосія, Ру- бан Параскевія і Хомин Ева. Зараз від початку заснуван ня 2 Відділу праця зачалась ро звиватися дуже скоро. Членки горнуться до праці та не жалі ють труду в його підприєм ствах. Багато жінок прибуло з краю з невеликою свідомістю або й без знання письма, але тутешнє життя і власна органі зація зробили їх свідомими та жертвенними громадянками. Щороку наш відділ перево дить Свято Матері, Ольги Баса- раб, підготовляє час від часу виставки, робить пікніки та ве лику традиційну вечерю в ‘'День Подяки”, на якій гостить коло тисячі людей. Завсіди бе ре активну участь в церковних та громадських підприємствах. Придбані гроші завсіди розді- лювано на різні народні цілі, давали поміч краєві (Рідна Школа, Інваліди, Карпатська Україна), на видання творів Ле сі Українки, на УПА й Амер. Черв. Хрест. Велику поміч по- лучену з великим вкладом пра ці дано скитальцям. Переведе но збірку одягу, харчів, ліків, дано поміч переселенчій акції та опіку новоприбулим. Рівнож немалою сумою гро ша наш Відділ причинився до розбудови нашого культурно го осередку в Честер. Це була будова Укр. Нар. Дому, Укр. Прав. Церкви, а при кінці па- рохіяльного дому, який закін чено минулої осені. Тому сьо годні, в році в якому відзнача- МАРІЯ ТЕРШАВСЬКА Голова 2 Відділу СУА в Честер, Па. ємо 25-літній ювілей нашого Відділу, сміло можемо сказа ти, що ми того, так дорогого часу в житті нації, не змарну вали. Очолює наш відділ на цей рік п. Юлія Тершавська. Похо дить вона з села Дуліби, пов. Стрий. Приїхала до Америки молодою дівчиною, вийшла за між у 1922 p., до СУА вступила в 1927 р. При праці ніколи не виявляла втоми ані невдоволен ня, все з усмішкою на устах, все привітна. Своєю особою вносить бадьорість та врм до дає запалу до праці, всіх під держує й вчить витривалости. Головує в нашому відділі з кількалітньою перервою 6 літ, а крім того кілька літ була ка- сієркою. Крім муравлиної пра ці для організації, церкви та громади виховала дві дочки, з яких вона сьогодні може бути насправді горда, “йаука — це гроші” — завжди говорить. Тяжка праця на фабриці не страхала її, бо вона знала, що за ці тяжко запрацьовані гро ші її дочки набирають освіти. Сьогодні її старша дочка др. Марія Гансіґер — є лікаркою в Геддон Гайте, Н. Дж., а молод ша — закінчила державну пра цю в 'Японії. Марія Івахів. — Ба, не всі. Ми п р и й н я л и християнство з Греції. — А хіба ж Греція не в Ри мі? — достойно, все ще блис каючи очима, здивувалася Геді. Це, між іншим, явище пара доксальне, але реальне: студен ти вищих шкіл мають право ви бирати собі дисципліни, і деякі з них роблять свій вибір так вдало, що, немов Сцілу і Ха- рибду, обминають алгебру, фі зику й географію. Отут я згадала, як свого ча су мучилась із біномом Ньюто на ҐПітагоровими штанами — і щиро позаздрила Геді. Поява Геді в нашому відділі внесла ліричну течію. Привча ючись до своєї майбутньої ролі, вона вишукувала найбільш страждаючих пацієнтів, година ми сиділа при них, читала, мо лилась сама і їх вчила моли тись, не забуваючи навчати їх шанувати день суботній. Старша сестра навіть не зага дувала їй іншої роботи, і за Геді вкорінилось 'це душеспа- сительне призначення. Вона, між іншим, одна з не багатьох виявила непідробле- не зацікавлення Україною і всім українським, записала рецепти на борщ і голубці, розпитувала про український народній стрій і зачіски. На її прохання, одно го дня я всіх хворих дівчаток позаплітала по-українськи, а лису Мілбу прикрила вінком із паперових квітів’. Якось підчас сніданку, побачивши мене за читанням “Кобзаря”, вона по просила читати вголос і, нічого не розуміючи, уважно слухала добрих пів години. Останнім запитанням Г еді про Україну було: чи всі укра їнці вже прийняли християн ство і чи, на мою думку, їх мо жна було б навернути на ідею святкування суботи замість не ділі. * * * Вечір спадає на землю туман ним спокоєм. Густішають вечір ні тіні, і здається, що дерева на бульварі перед лікарнею під ходять ближче один до одного. Зірок немає, і їх ролю невмі ло, жалюгідно виконують ліх тарі та реклями. Звичайний мі ський пейзаж. Геді і я працюємо сьогодні на другій зміні — від 2:30 до 11. Складаємо на возик чисті нічні сорочки, рушники, зубний по рошок, ковдри ■— будемо готу вати дітей до вечері і сну. Де- не-де тихо грає радіо, у спіль ній кімнаті декілька старших ще сидять перед телевізором. Старша сестра не відходить від хворої на левкімію Лінди, що сьогодні переживає свої най тяжчі години. Лікарня! Місце страждань і радощів, надій на чудо, сліз і сміху — арена боротьби Життя і Смерти!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
