Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Рання збірка в пластовому таборі в Нарровсбурґу, Н. И. Юнацьким шляхом Автобус суне вузькими ву лицями Ню йорку і вивозить йсЄ Юйацтво за місто. По році рОЗлукй просто не віриться, що знову вже чуємо запах лісу, ба чимо ріку і більший, як між хмародерами, кусень неба. По года чудова, а іце кращий ве чір. Чудовий місяць,* хмарки і зорі ■— як завжди на таборі ма ють свій питомий чар. А раненько другого дня вже всі взялись до роботи. Стука ють сокири, пищать тонко пи ли, одне ііо одному підводяться шатра. А сонечко добре пригрі ває. Воно тут зовсім інше, як у Ню Йорку, *Филаделфії чи Бал тимор. Там ми його навіть не бачимо. Там воно тільки на те, щоб не було темно. А тут воно змішане з запахом трави, сос нини, малин, тут воно разом зі всім творить таборовий день. О 12-ій всі машеруємо до но ваків на обід. Пластова дружба проявляється: новаки з кри ком вітають юначок. Тільки й чути цілий час, що “смачного” і “дякуємо”! — Що найрадше любите ро бити? ■— питається нераз хтось із булави юначок. Ясно яка від повідь: “купатись”! Та кожна таборовичка знає, що булава має навчити їх якнайбільше, тому і з купанням тут ощадно. Пів годинки перед обідом, пів тора — по підвечірку. Тоді то вже рай! Озеро — то мрія ко жної. Вода тепла, мякенька, три гарних човни, а довкруги ліс із якимись чудовими, небу денними квітами. А по вечері запалюємо вог ник і снуємо гутірки. Вчора ва тра не х-отіла горіти, бо дрова були мокрі, але зате ми слуха ли, слухали. Лісова Мавка, — Хлопці їдуть до табору, Н уся до знайомих на фарму, а ми з Андрієм перебудемо вака ції у хаті. Будемо ходити на зе лене, оглянемо музеї (там та кий приємний холод) і відпіч- немо на своїх ліжках. Андрієві сон придасться, бо він працює вночі. А я натішуся хатою, що її так скупо бачу цілий Божий рік. — А ми беремо нашого оди нака зі собою над море і буде мо пливати до схочу! Таку розмову почула я в трамваї й оглянулася за моло дими жінками. Плянують, об думують свій відпочинок. Дійсно! Вакації ідуть. Vacatio — латинське слово — вільний час від обовязків. Отже, для дорослих від щоденної заробіт- кової праці, а для дітей <— від науки. Як цей час використати? Щоб було і з користю для фі зичного здоровля та дало пси хічне відпруження. Тому кожен плянує свої вакації індивіду ально, що кому відповідає. Мені, що працюю на селі, хо четься відвідати приятелів у яку ми вкрали новакам, розпо відала про українську жінку та її шлях, переплітаючи сказане деклямаціями юначок. А потім ми співали всі пісні, які лиш знали, а з кожною піснею нам згадувались наші мандрівки, чи то в Карпатах, чи вже в німець ких Альпах. Довго ми юначки не могли заснути, хоч була вже нічна ти ша. Ми сиділи тихенько в тем ному шатрі (щоб бунчужна не вигнала нас на карний впоряд) і зпід коців зиркали на таборо ву поляну. Біля машту вічний вогонь, вгорі місяць, довкруги мрякою покриті дерева. Трава виблискує до місяця росою, десь поза шатрами ходить стій- кова (обовязково з великою палицею). А з озера несуться співи хлопців, що мають там свій табір. Потрохи успокоішоться і за- сипляють ті найгамірніші, по тім засипляю вже й я, вкінці не спить у таборі лише стійка, а опівночі й та вже дрімає, чека ючи раннього щебету пташок. Н. Ню Йорку чи Дітройті, поди витися як живуть, та наговори тися по-своєму. І хоч подорож у спеку змучить, то повернув шись до обовязку, думкам бу де чим жити довший час. Дру гому, що живе в місті, де ву личний гамір переливається в ухах, сниться зелена левада і синє небо. Фатаморґана приро ди стає перед очима на тлі хма- родерів. To-ж їдьте на село. До знайомих на фарму чи до скро мної хатинки в лісі. Ідіть у ліс, лягайте на траву й дивіться на синь неба через зелене листя. Слухайте шуму потока і за будьте за все, що вас вяже з мі стом і щоденною працею. А коли зовсім немає у вас змоги чи охоти рухатись із мі ста, тоді памятайте про міські парки. Є в них такі цікаві за кутки і стільки можуть дати ра дощів. А вже така прогулька до зоопарку на цілий день за лишить багато вражень. Тільки не марнуйте ні одної години! Користайте з вакацій, щоб на брати сили тіла й духр. на дов гий рік праці, Орися, Вакаційні міркування
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
