Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НОВЕ ЗВАННЯ в Швайцарії) бути представни цею на конгресі МЖР в Осло у 1920 р. Уряд УНР тоді ще існу вав, хоч уже з обмеженою те риторією з осідком в Камянці, — у всякім разі ще була своя держава. Нема чого дивуватись, що коли тієї держави не стало, наше становище в МЖР дуже захиталось. Правда, була ще Галичина і, як побачимо далі, при розгляді відносин між українськими жіночими органі заціями та міжнародніми, як от Союзом за Виборче Право або Лігою Миру і Свободи, ті спра ви так формально не поставили й не розвязали. Для українок у Галичині зроблено вийняток і ті залишились надалі членами обох міжнар. організацій. Між- народня Рада знову ж постави ла справу цілком формально на підставі точки в програмі, де •говориться, що Міжнародня Рада не встрявав у внутрішні справи держави себ-то в цім випадку — Польщі. Бажаним їм приводом стало те, що укра їнські делегатки (в. Русова і я) винесли, на доручення Союзу Українок у Львові справу смер- ти Ольги Басараб у польській вязниці на зборах Міжнар. Ек- зекутиви у Копенгазі 1924 p., де вперше зявилися польки, підтримані француженками. На жаль прийшло до прилюдного конфлікту між українською та польською делегаткою (С. Ру сова відмовилася подати руку п. Шебеко, коли голова Дансь- кої Нац. Ради звела їх, щоб по знайомити). Правда, президія призначила голову комісії “Мир і арбітраж” (Peace and Arbitration) гі. Кедбері (Cad bury) (відому квекерську діяч ку, якій я передала всі дотичні документи, переслані Союзом Українок, для розгляду справи (я була секретаркою для за кордонних зносин). Листуван ня з я. іКедбері тяглось досить довго, вона довела справу до запитання польського посла в Лондоні, який, як видно з її ли стів, обіцяв знестися з своїм урядом у Варшаві, а той від усього відмовився. Уже на кон гресі у Вашингтоні, куди мене вислано в 1925 р. (і де мене так діяльно підтримували амери канські українки з п. Лотоць- кою на чолі, що тоді ж таки заклали свій Союз Українок), мені ясно було, що доля нашої Національної Ради вже виріше- Багато наших новоприбулих жінок із вищою освітою пра цюють фізично при різних за няттях, що ніяк не відповіда ють ані їхній освіті, ані силам, ані уподобанням. Така праця виснажує їх і мучить, нищить їх здоровля, пригноблює і робить нещасливими. Причиною того, що наші жінки хапаються такої праці, є або незнання англійсь кої мови, або теж незнання різ них корисних можливостей, що є доступні для них в Америці, навіть без 100%-ового знання тієї мови. Про одну з таких мо жливостей хочу тут подати де які інформації: При більших шпиталях є звичайно т.зв. “Затверджена Школа Медичної Технології”. Щоб дістатися до неї, треба мати скінчену середню школу і два роки вищої освіти, не кон че американської. Школа три ває один рік і є безплатна. Сту дентки можуть мешкати і хар чуватися поза шпиталем, або теж часом у шпиталі, безплат но. Наука є переважно прак тична і полягає на праці в шпи тальній лябораторії при аналі зах крови, мочу і т.п. По році такої науки, а рівночасно прак тики, одержується диплом ме дичного технолога. З таким ди пломом можна легко дістати працю в які'йнебудь медичній лябораторії, в шпиталі, або v приватного лікаря. Платня від 200 до 300 долярів місячно. Праця легка, приємна і інтелі гентна, а підчас війни ще біль ше важна, потрібна і поплатна, на. Сама президентка і члени президії висловлювали мені свій жаль і по конгресі повідо мили, що призначують спеці- яльну комісію з 3-х (англійка, данка і швайцарка) для розгля ду дальшої нашої участи, як повноправного члена МЖР. Щось пів року тягло ся листу вання, де я боронилась, як мог ла. Моїм найдужчим аргумен том було: МЖР має в програмі “невтручання в справи окремих Національних Рад”, отже не держав, а коли нашу Нац. Ра ду прийнято в склад МЖР 1920 р. в Осло, польської Нац. Ради ще не було. Але вислід був не гативний: мене сповістили, що не почувають себе покликани ми, противно духові їх програ- ніж підчас миру. По зложенні спеціяльного іспиту і одержан ні авторизації ( “лайсенсу”) мо жна відчинити собі і провадити власну медичну лябораторію і виконувати всякі аналізи для лікарів, що не мають власних лябораторій. Точніші інформації можна ді стати в лябораторії кожного шпиталя, або поштою від слі дуючих установ: (1) В справі вимог (Complete details on educational require ments) : Department MT-1, Reg istry O'f Medical Technologists of the American Society of Clinical Pathologist's, Muncie, Indiana. (2) В справі спису затвер джених шкіл (Complete list of approved schools for medical technologists): Council on Medi cal Education and Hospital's, American Medical Association, 535 North Dearborn Street, Chic ago 10, Illinois. Ці школи і це звання є оче видно доступні теж і для муж чин, але вони спеціяльно від повідні і корисні для наших но воприбулих жінок із вищою освітою. У Боманті, де я живу, є як раз тепер два вільні місця в та кій школі і якщо хто поспішив- ся б і негайно прислав на мої руки (Mrs. Olena Туsiiovпуtskу, 1169 Broadway, Beaumont, Tex.) фотокопії і затверджені пере клади документів, то міг би не тільки бути принятий, але теж дістав би безплатно кімнату і харч у шпиталі. Олена Тишовницька. ми, втручатись у внутрішні справи Польщі й що нашу Нац. Раду “тимчасово виключають до того часу поки в нас не буде власної держави”. Леді Абер- дін сама підписала листа і з власноручними висловами сво го жалю та приязні до украї нок. Пізніше я зустрічалася в Женеві із п. Ван Еген, що тоді була секретаркою МЖР, а зго дом її головою, і від неї почула, що на нашому боці були всі скандинавки, а також англійки і делегатки з різних д ом іній (від останніх прийшли також співчутливі листи) і бажалц знайти якийсь компроміс, але француженки перемогли на ко ристь польських домагань. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top