Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Чикаленко-Келлер Міжнародна Жіноча Рада В часах Відродження нашої дер ж авності (pp. 1917-20) наше зоргані зоване жіноцтво увійшло до декіль кох міжнародніх жіночих організацій як повноправний член та провело там велику роботу. Бажаючи закріпити память про ці заходи для історії та як вказівку на майбутнє — даємо місце споминам визначної діячки і вченої Ганни Чикаленко-Келлер, що стояла в центрі цієї роботи. Цю статтю напи сала вона ще в 1949 р. на запрошення Обєднання Українських Жінок у Ні меччині та своєї ваги й актуальності! вона не втратила. Першою міжнародньою жіно чою організацією була Міжна- родня Жіноча Рада (The Inter national Council of Women) за снована 1888 p. у Вашингтоні з ініціативи кількох феміністич них діячок із Сполучених Дер жав Америки, Англії та Франції. Перші роки свого ЖИТТЯ НО'ВО- заснована організація не вияви ла великої діяльносте і тільки коли на чолі її стала 1893 р. енергійна і віддана справі мар кіза Абердін (Marchioness of Aberdeen) •— шотляндка, діяль ність Міжнародньої Жіночої Ради відразу позначилась. Но ва президентка займала в жит ті становище дуже сприятливе її міжнародній діяльності: чо ловік її, маркіз Абердін був ди пломатом, послом Великобри танії по різних державах, один час премієр-міністром, а під кі нець — віцекоролем Ірляндії. Віддана цілою душею справі міжнароднього порозуміння жі нок, леді Абердін використала вповні свої міжнародні звязки й знайомства для поширення цієї ідеї. Згідно виробленої 1893 р. в Шикаго програмі, .Міжн. Жіночу Раду оголошено Федерацією Національних Жі ночих Рад кожної країни, де вже перед тим жінки були ор ганізовані і працювали “для добробуту суспільства” Голо вними точками програми на креслено: 1) Міжн. Жіноча Ра да буде підтримувати і працю вати для поширення ідеї міжна роднього миру’і міжнароднього арбітражу. 2) Вживатиме всіх сил на боротьбу з проституці СофІя Русова, основниця й голова єю, торговлею жінками та ви магатиме однакового мораль ного рівня для обох полів. 3) Добиватись всіма силами прав голосу для жінок у державах з парламентарним устроєм і ста ратись впливати шляхом преси чи іншим на законодавство’ для поліпшення легального стано вища жінки. 4) Працювати для поліпшення здоровля (Public Health). 5) Звернути особливу увагу на школи і виховання. Програма дуже широка, занад то навіть широка, щоб її можна було поглибити. Пізніше, коли жіночий рух по всіх країнах ро звинувся .окремі точки цієї програми піднесли нові міжна родні організації, засновані ча сто жінками, що вийшли з Між народньої Ради, бажаючи пра цювати на більш радикальній основі, ніж то могли робити до сить консервативні елементи, обєднані в МЖР. Наслідком та кої діференціяції постали зго дом: “Міжнародний Союз Жі нок за виборче право” (Inter national Suffrage Alliance), ви ходячи з третьої точки програ ми МЖР; Ліга Миру і Свободи (League for Peace and Freedom) — з першої точки; Міжнародня Федерація Жінок з універси тетською освітою (Internation al Federation of University W o men) поглибила в своїй праці пяту точку — школи й освіту. Американки, англійки, сканди навки і француженки були пер шими, що згуртувалися навко ло нової міжнародньої органі зації і поруч леді ^Абердін най більш видатними були її спів робітниці з самого початку: п. Оґільві Гордон (Ogilvy Gor don), теж шотляндка, особливо впливова жінка, бо під її натис ком переведено реформу жіно чих середніх шкіл у Ш о т л а н д ії , данка Генні Форкгамер відігра ла таку саму ролю для Данії маркіза Авріль де Сен Круа (Avril de Saintе Croix) присвя тила свою енергію праці на бо ротьбу з проституцією. З короткими перервами леді Абердін була президенткою до самої своєї смерти 1937 p., ко ли п. Оґільві Ґордон стала на короткий час на чолі, а ЇЇ на ступницею була голяндка п. Ван Еген. По смерти леді Абер дін діяльність МЖР дуже зане пала. Як видно з попереднього, програма МЖР розрахована у великій мірі, якщо не на без посередню працю жінок в уря ді, то у всякому разі на можли вість для них мати вплив чи то на скасування або зміну законів некорисних для жінок, чи на введення нових на її користь, використовуючи пресу, публіч ні виклади та інш. Українську Національну Ра ду засновано на весні 1920 р. в Камянці Подільськім, ін іц іа т и в у подали дві видатні україн ські діячки — Людмила Стаои- цька-Черняхівська та Софія Ру сова, які осягли від уряду УНР мандат для мене (я жила тоді
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
