Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Казка про „Миросика-Довбайносика” ! Чи знали ви діти Миросика, що пхав пальці до носика? По подвіряч- ку ганяв, хліба з маслом не з’їдав, мо лочка не пив, зупки не любив, яблуч- ком качав... дуже худенький став... А Миросикова тітка, що бувала в місті зрідка, пише раз; — „Тут тепер чудовий час... липи цвітуть, бджоли гудуть, їдьте до нас...“ ( Не минув і тиждень третій, вже Миросик біля тети, серед зелені лі сів, гамору курей і псів. Бігав полем і лукою, мився зимною водою, ловив рибку у ставі, босоніж ходив, як всі... І було б усе гаразд, та раз трапи лася з ним пригода!! Ранком біг він край города, а під лісом, на мураві, паслись вівці куче ряві... Як прийшов Миросик ближче, баранйще той рогатий кинувсь хлопця доганяти... В барана — звичайно — роги!! то хлопчище в ноги, в ноги... перескочив тин і кладку, настолочив ріпи грядку, на пеньку спіткнувся, на камінчику перевернувся і скочив через рів, там в ін сів між лопухами і заводить... ой! до мами!! Недалеко від діброви, паслися ко рови, з крутими рогами, з довгими хвостами, як зачули плач-біду, то й собі озвались: му-му! Глип Миросик! онде зблизька, че рез яр і пасовисько тітка йде, а овеч ки ме-ме, а коровки му-му! — Тіточко! Я тут!! закликав Миро сик, обтер очі й носик, плакать пере став і сказав: '— І нащо ж нам тих звірят?? Я не рад їх зустрічати!! Не люблю ні ба ранів, ні овечок, ні корів, бо вони всі з рогами, з довгими хвостами... вези мене тіточко до мами... Вже Миросик в рідній хаті! Вийшла мати зустрічати і цілує і питає, роздя гатись помагає... без порад і без при нуки став хлопчище мити руки — з мила робить він піну, а піна; му-му. Мати ставить вже сніданок, молоч ко і обарінок. Пє Миросик смачно душком, мо лочко йому над ушком — му-му. — Мамо! каже, я не годен, я щось дуже не голоден, краще покладуся спати... Зняв Миросик черевички, що колись набрались звички все скрипіти рип, тай рип, але що це, хлопець глип, черевички йому на весь голос му-му- му і шкіряний ремінець і роговий гре бінець, гудзичок від штанців на все горло заревів — му-му! Ну, це справді вже не жарт, але щ ож баран той варт, що за мною в полі гнався... і в тій хвилі відозвався плащик теплий, що був в скрині. „О го, го, бач, тепло нині, але як зима задме, я замекаю: ме-ме... Шапка, шалик, рукавиці, що лежа ли на полиці як заблею ть і на глум ще й мяч хрумкнув хрум, хрум, хрум. А подушечки без ліку відозвались: кукуріку!!! ...Ляг Миросик, та не спиться. Щ ось йому верзе, чи сниться... Спомини, ба жання, мрії, фарма тіточки Марії. І о- вечки і корови, що пасуться край ді брови і баран отой рогатий, що по смів його чіпати... А між ними; сон чи мрія? він і ті точка Марія... І ванна Савицька ПРОГУЛЯНКА Прогулянка — гулянка Ой, хороша пора! Піде погуляти Дітвора, дітвора. Дощику, дощику, Не іди, не іди, Не змочи нам стежечки У зелені сади! Хмаронько-буренько, Не лякай, не грими! Вітрику-братіку, Не пустуй, не шуми! Сонечко, сонечко, Засвіти, засвіти, Рожею-квіткою Зацвіти, зацвіти! Річка хлюпоче, Зеленіє гора — Дзвінко співає, / Дітвора, AiTBOpaf Р. Завадович ПРО КОТИКА Котик, коточок Заліз у куточок Зловив мишку за хвосточок... — Чи самому їсти? Чи дитинці нести? Сам разочок укушу І дитинці занесу. ДОЩ ІДЕ Сьогодні за хмари сховалося сонце. Краплинки дощу стукотять у віконце і стежить за ними Маринка сумна: — Погана погода. — зітхає вона. Та квіти і трави, ковтаючи воду, шепочуть зраділо: — Чудова погода! Ми хочемо пити, щоб краще рости, свіжим зеленіти, буйніше цвісти! І в полі зеленім хвилюються сходи: — Хороша погода! Найкраща погода! Ой, дощику, дощику, лий, поливай, готуй для людей золотий урожай! Наталя Забіла
Page load link
Go to Top