Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Казка про „Миросика-Довбайносика” ! Чи знали ви діти Миросика, що пхав пальці до носика? По подвіряч- ку ганяв, хліба з маслом не з’їдав, мо лочка не пив, зупки не любив, яблуч- ком качав... дуже худенький став... А Миросикова тітка, що бувала в місті зрідка, пише раз; — „Тут тепер чудовий час... липи цвітуть, бджоли гудуть, їдьте до нас...“ ( Не минув і тиждень третій, вже Миросик біля тети, серед зелені лі сів, гамору курей і псів. Бігав полем і лукою, мився зимною водою, ловив рибку у ставі, босоніж ходив, як всі... І було б усе гаразд, та раз трапи лася з ним пригода!! Ранком біг він край города, а під лісом, на мураві, паслись вівці куче ряві... Як прийшов Миросик ближче, баранйще той рогатий кинувсь хлопця доганяти... В барана — звичайно — роги!! то хлопчище в ноги, в ноги... перескочив тин і кладку, настолочив ріпи грядку, на пеньку спіткнувся, на камінчику перевернувся і скочив через рів, там в ін сів між лопухами і заводить... ой! до мами!! Недалеко від діброви, паслися ко рови, з крутими рогами, з довгими хвостами, як зачули плач-біду, то й собі озвались: му-му! Глип Миросик! онде зблизька, че рез яр і пасовисько тітка йде, а овеч ки ме-ме, а коровки му-му! — Тіточко! Я тут!! закликав Миро сик, обтер очі й носик, плакать пере став і сказав: '— І нащо ж нам тих звірят?? Я не рад їх зустрічати!! Не люблю ні ба ранів, ні овечок, ні корів, бо вони всі з рогами, з довгими хвостами... вези мене тіточко до мами... Вже Миросик в рідній хаті! Вийшла мати зустрічати і цілує і питає, роздя гатись помагає... без порад і без при нуки став хлопчище мити руки — з мила робить він піну, а піна; му-му. Мати ставить вже сніданок, молоч ко і обарінок. Пє Миросик смачно душком, мо лочко йому над ушком — му-му. — Мамо! каже, я не годен, я щось дуже не голоден, краще покладуся спати... Зняв Миросик черевички, що колись набрались звички все скрипіти рип, тай рип, але що це, хлопець глип, черевички йому на весь голос му-му- му і шкіряний ремінець і роговий гре бінець, гудзичок від штанців на все горло заревів — му-му! Ну, це справді вже не жарт, але щ ож баран той варт, що за мною в полі гнався... і в тій хвилі відозвався плащик теплий, що був в скрині. „О го, го, бач, тепло нині, але як зима задме, я замекаю: ме-ме... Шапка, шалик, рукавиці, що лежа ли на полиці як заблею ть і на глум ще й мяч хрумкнув хрум, хрум, хрум. А подушечки без ліку відозвались: кукуріку!!! ...Ляг Миросик, та не спиться. Щ ось йому верзе, чи сниться... Спомини, ба жання, мрії, фарма тіточки Марії. І о- вечки і корови, що пасуться край ді брови і баран отой рогатий, що по смів його чіпати... А між ними; сон чи мрія? він і ті точка Марія... І ванна Савицька ПРОГУЛЯНКА Прогулянка — гулянка Ой, хороша пора! Піде погуляти Дітвора, дітвора. Дощику, дощику, Не іди, не іди, Не змочи нам стежечки У зелені сади! Хмаронько-буренько, Не лякай, не грими! Вітрику-братіку, Не пустуй, не шуми! Сонечко, сонечко, Засвіти, засвіти, Рожею-квіткою Зацвіти, зацвіти! Річка хлюпоче, Зеленіє гора — Дзвінко співає, / Дітвора, AiTBOpaf Р. Завадович ПРО КОТИКА Котик, коточок Заліз у куточок Зловив мишку за хвосточок... — Чи самому їсти? Чи дитинці нести? Сам разочок укушу І дитинці занесу. ДОЩ ІДЕ Сьогодні за хмари сховалося сонце. Краплинки дощу стукотять у віконце і стежить за ними Маринка сумна: — Погана погода. — зітхає вона. Та квіти і трави, ковтаючи воду, шепочуть зраділо: — Чудова погода! Ми хочемо пити, щоб краще рости, свіжим зеленіти, буйніше цвісти! І в полі зеленім хвилюються сходи: — Хороша погода! Найкраща погода! Ой, дощику, дощику, лий, поливай, готуй для людей золотий урожай! Наталя Забіла
Page load link
Go to Top