Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З дороги (Докінчення) В ч. 6-му „Нашого Життя" я передала мої враження з дороги під час відвідин Відділів СУА в Клівленді й Акрон та тільки зга дала Міннеаиоліс, де я провела 5 днів. Крім відвідин новозасно- ваного Відділу СУА, я мала ще бути на 65-тій конвенції Гене ральної Федерації Жіночих Ор ганізацій Америки, де від 1948 року Союз Українок Америки є повноправним членом. їхала я на цю конвенцію не тільки як делеґатка СУА, але мала окреме запрошення від голови пані Гов- тон виголосити привіт і промову на пленумі 14 травня пополудні. Це вважаємо неабияким відзна ченням для нашої організації. Дня 13. травня в полуднє я відлетіла з Клівленду і була в Міннеаполіс в год. 4.50. Всі го телі в Міннеаполіс були пере повнені з приводу конвенції й мені довелось довго шукати, щоб нарешті знайти приміщен ня. Готель був добрий тільки тим, що був близенько Авдіто- ріюм де відбувалася конвенція. На другий день вранці пішла на конвенцію, яка зробила на мене велике враження, числом делегаток (5 і пів тисячі), поряд ком, повагою нарад. Хоч не пер ший це раз була я на конвенції ГФЖО, то все ж таки кожний раз викликає вона новий подив, нові почування. Найперше чуєш якийсь ніби придавлений жаль — чому це не зїзд українських жінок на своїй українській зем лі ; то знову насувається питан ня, чи можливе воно було б у нас повести таку масу жінок в такому порядку; як ми, україн ки, поставилися б до таких пи тань, що були на програмі цього здвигу жінок? Наче у вулику рояться думки, нарешті якась ідея промовниці відриває тебе від задуми і ти починаєш вже думати про те, що говориться. Минає кілька годин. Обідова перерва, виходимо із залі, на коридорі вітання, нові знайомства, групки хто з ким іде на обід. За дві години, при значені на обід, можна багато дечого переговорити. Нові зна йомі розпитують про нашу орга нізацію СУА, усі в гурті зацікав лені новоприбулими. Година друга і всі вже на залі, зачинається пленарне засідання. Комісії дають звіти, опісля со- льо визначної співачки, запро шені гості виходять на естраду, між ними і я. Складаю і розкла даю папір, де написана моя про мова. Хвилююся — один момент і чую моє прізвище, встаю й під ходжу до мікрофону. Голова по дає руку, лагідно всміхається. Після промови голова дякує, від ходжу на своє місце. Є ще три промови і сесія закрита. Запові- джений концерт на годину вось му. Але я маю заповіджені схо дини в домі пані Марії Процай, отже туди й їду. Давно вже не бачилися з па нею Марією, мабуть років із ві сім, на одному із конґресів УКК. Бона нічим не змінилась. Та са ма лагідна усмішка, тільки очі сумні-сумні, бо війна забрала їй одинокого сина. Мешкає тут на ша славна Оксана Лятуринська. Знайомимось — вона говорить скоро і ввесь час вас ніби читає. В міру того очі її зачинають у- сміхатися. Почуваєте велику ра дість, що ви в її присутності, та кою щирістю вона вас огортає. Перед осьмою сходяться пані, членки нового Відділу СУА. Стіл гостинно заставлений при смаками. Сідаємо тісно довкола нього, бо стільки гостей зійшло ся. Бачу змучені лиця. Кажуть, тільки що з праці, але розмова йде жваво, забувають на хвили ну свої будні, лиця рожевіють. Питання, пляни, пропозиції. Ка жуть, ширші збори заповіджені на 16-го в годині 7.30 вечора. Пізна пора, час додому. Дім панства Процаїв у гарній частині міста, наче музей. Обра зи-кисти Оксани Лятуринської, кераміка дочки Лесі, гарні ки лими, занавіси, ляльки пані Ок сани, все те не пересадно, в кож ній кімнаті на своєму місці роз- ложене. Справжня українська хата. Збори заповіджені на 16 трав ня були у винайнятш залі. Чи сленно зійшлися членки нового Відділу СУА. Проводила голова п. Мирослава Петришак, секре тарювала п. Лідія Козак. Після мого реферату на організаційну тему були різні запити про по літично-громадські й організа ційні справи. Вписалося ще кіль ка нових членок. Настрій був добрий, бадьорий. Праця запо відається гарно. Крім пані Про цай і її дочок членки новопри булі. Терен для них новий, хоч усі вони організаційно виробле ні. Я від'їхала з враженням, що це буде одна із сильніших клі тин нашої організації. Субота, 17 травня, я відїхала до Филаделфії, бо 18 були запо віджені збори 21 Відділу в Брук- лині. Неділя, година третя. Заля Народного Дому в Бруклині, Н. Й., заповнена членками. Головує пані Анна Бодак, довголітня членка СУА, бувший член Гол. Управи. Добра промовниця та провідниця. Вітаю всіх, вони старі знайомі, багато вже ми пе режили в організації. Говорю промову, пані Бодак дає кілька запитань під диску сію. Довша дискусія над журна лом Наше Життя, думки про бу дову дому СУА, конвенцію СУА, що має відбутися в травні 1953 і: Дітройті. Вибрано паню Бодак (Докінчення на стор. 13)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
