Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Два дебюти Прімабалеріна Валентина Переяславець Ще не прогуло враження С в ят -Ми к о л аі с ь к о г о вечора, ще мерехтять в уяві Зима, Мо роз і Сніжинки. Кружляють ще пари на совгах, а балетні пан- тофе'льки Оксани ще ворушать дитячу фантазію. Саме тоді вдалось мені несподівано зус тріти творця цих усіх вражень — Валентину Переяславець. Вона спокійно всміхається на мої сло'ва. У 25-ліття своєї мис тецької творчости вона пода рувала українській громаді Ню йорку цей Свят-Миколаівсь- кий балет. Бо вона любить пра цю з дітьми. її школа ось уже третій рік гуртує талановитий молодняк. ■— Розкажіть щось про ваш дебют! — кидаю в перебігу на шої розмови. Мисткиня вмовкає. Бачу в її карих очах хмарку задуми, розяснену веселим вогником спомину. Трохи згодом: — Заки розкажу про справж ній мій дебют у Києві, мушу згадати ще один перед тим, ко ли дебютувала зо мною моя мати. Так, не подивуйтесь! Це було тоді, коли вона, що так вірила в мій талант, повезла ме не 9-літшо до далекої столиці, до найбільшої школи танку. Зголошених було 300 дітей, а з цього числа приймали тільки 25. — Моя мати твердо вірила в мій успіх. Коли я пішла на іс пит, вона ждала в прийомній і хвилювалась. Ось відчитують імена неприйнятих. На самому початку паде імя Валя, мати здригається й не може цього перенести, вибігає з залі. Та згодом приводять мене знайо мі до неї й вітають із успіхом: мене прийняли на другий курс. ІДо це? Непорозуміння! Пер шою на списку неприйнятих була дійсно якась Валя, а мати віднесла це в нервовому дожи данні до себе. — Справжній мій дебют у 1926 р. був великою нагородою для моєї доброї мами. Прига дую собі цей день, як сьогодні. В театрі Опери й Балету в Ки єві йшла “Копелія” Мені було тоді 19 літ і я мала танцювати соло-партію Свангільди. Я бу ла дуже схвильована. Скільки ж бо залежало від цього пер шого виступу! — До гардероби балетниць увійшов заступник режисера та запровадив мене до гардероби прімабалеріни, що була вся в квітах. Надійшла хвилина ви ступу, почалась увертюра. Від хвилювання я не знала, що ді ється зо мною — одним бажан ням було втекти, втекти якнай дальше. Та коли заграли мою партію, я вибігла на сцену, ру ка сама знялася до танку. Пер ший акт пройшов добре. — У другому акті грав як партнер балетмайстер В. Ряб- цев. По скінченні балетмайстер залишив мене саму на сцені. Оп лески не вгавали і я раз-у-раз мусіла виходити, відсовуючись скромно від кошів із квітами, що були по обох сторонах сце ни. Не знала, що вони були для мене. ■— В Гардеробі я заплакала з великого зворушення. Рябцев хотів відвернути мою увагу і вказав на коші, що їх принесли за мною, — Подивись від кого квіти. Я відкрила коверту й прочитала: “Ввесь балет вітає дорогу Валю з дебютом” — Це перші квіти та останні від цілого балету, сказав Ряб цев. Буде заздрість. Другі квіти були від управи театру, а ще інші коші прино сили. Від щастя танцювала остан ню дію так, що це був справж ній мій тріюмф. Після вистави прийшла ціла черга: вітали.всі від Гардеробниць, сторожів, ро бітників, аж до- мистціїв. Перед театром публіка приготувала велику овацію, стільки було на роду, що важко було переді- статись до воза. У гостинниці, де я жила з іншими товаришка ми, чекала мене несподіванка. Дівчата приготували дарунки, прикрасили кімнату квітами, а на столі чекало прийняття. Не забутній вечір! Мисткиня замовкла на хви лину. — Скільки таких вечорів було від того часу! Кожна нова
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
