Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Два дебюти Прімабалеріна Валентина Переяславець Ще не прогуло враження С в ят -Ми к о л аі с ь к о г о вечора, ще мерехтять в уяві Зима, Мо роз і Сніжинки. Кружляють ще пари на совгах, а балетні пан- тофе'льки Оксани ще ворушать дитячу фантазію. Саме тоді вдалось мені несподівано зус тріти творця цих усіх вражень — Валентину Переяславець. Вона спокійно всміхається на мої сло'ва. У 25-ліття своєї мис тецької творчости вона пода рувала українській громаді Ню йорку цей Свят-Миколаівсь- кий балет. Бо вона любить пра цю з дітьми. її школа ось уже третій рік гуртує талановитий молодняк. ■— Розкажіть щось про ваш дебют! — кидаю в перебігу на шої розмови. Мисткиня вмовкає. Бачу в її карих очах хмарку задуми, розяснену веселим вогником спомину. Трохи згодом: — Заки розкажу про справж ній мій дебют у Києві, мушу згадати ще один перед тим, ко ли дебютувала зо мною моя мати. Так, не подивуйтесь! Це було тоді, коли вона, що так вірила в мій талант, повезла ме не 9-літшо до далекої столиці, до найбільшої школи танку. Зголошених було 300 дітей, а з цього числа приймали тільки 25. — Моя мати твердо вірила в мій успіх. Коли я пішла на іс пит, вона ждала в прийомній і хвилювалась. Ось відчитують імена неприйнятих. На самому початку паде імя Валя, мати здригається й не може цього перенести, вибігає з залі. Та згодом приводять мене знайо мі до неї й вітають із успіхом: мене прийняли на другий курс. ІДо це? Непорозуміння! Пер шою на списку неприйнятих була дійсно якась Валя, а мати віднесла це в нервовому дожи данні до себе. — Справжній мій дебют у 1926 р. був великою нагородою для моєї доброї мами. Прига дую собі цей день, як сьогодні. В театрі Опери й Балету в Ки єві йшла “Копелія” Мені було тоді 19 літ і я мала танцювати соло-партію Свангільди. Я бу ла дуже схвильована. Скільки ж бо залежало від цього пер шого виступу! — До гардероби балетниць увійшов заступник режисера та запровадив мене до гардероби прімабалеріни, що була вся в квітах. Надійшла хвилина ви ступу, почалась увертюра. Від хвилювання я не знала, що ді ється зо мною — одним бажан ням було втекти, втекти якнай дальше. Та коли заграли мою партію, я вибігла на сцену, ру ка сама знялася до танку. Пер ший акт пройшов добре. — У другому акті грав як партнер балетмайстер В. Ряб- цев. По скінченні балетмайстер залишив мене саму на сцені. Оп лески не вгавали і я раз-у-раз мусіла виходити, відсовуючись скромно від кошів із квітами, що були по обох сторонах сце ни. Не знала, що вони були для мене. ■— В Гардеробі я заплакала з великого зворушення. Рябцев хотів відвернути мою увагу і вказав на коші, що їх принесли за мною, — Подивись від кого квіти. Я відкрила коверту й прочитала: “Ввесь балет вітає дорогу Валю з дебютом” — Це перші квіти та останні від цілого балету, сказав Ряб цев. Буде заздрість. Другі квіти були від управи театру, а ще інші коші прино сили. Від щастя танцювала остан ню дію так, що це був справж ній мій тріюмф. Після вистави прийшла ціла черга: вітали.всі від Гардеробниць, сторожів, ро бітників, аж до- мистціїв. Перед театром публіка приготувала велику овацію, стільки було на роду, що важко було переді- статись до воза. У гостинниці, де я жила з іншими товаришка ми, чекала мене несподіванка. Дівчата приготували дарунки, прикрасили кімнату квітами, а на столі чекало прийняття. Не забутній вечір! Мисткиня замовкла на хви лину. — Скільки таких вечорів було від того часу! Кожна нова
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
