Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Коли прийде Різдво Христове „Сполученими силами далеко можемо зайти. У дружній злуці не томить ні жар, ні холод жит тя, — не устає охота до даль шої хоча тернистої дороги... У нас одні ідеали-бажання, одна ціль світляна... Я рада б усі сестри наші на дихати відвагою, вірою в нашу силу і в майбутнє наше“ Уляна Кравченко. Бог Предвічний народився!! Вітаємо йото щиро, бо в те перішню пору серця наші сум- ні, горем прибиті. Наш Рідний Край під кремлівською корми гою не може святкувати своїм прадіднім звичаєм, колядок за співати не посміє. Ми українки в Америці з ві рою й любовю спішім до Ньо го в день Його народнії, та мо лім Його за рідню нашу, за Рідний Край, за тих що в чер вонім ярмі, всіх бездомних, по світу розкинутих українеьких родин, яким може й не дове деться вже ніколи побачити рідного гнізда. Віри й витривало'сти нам тре ба . ЗГОДИ Й ЄДНО'СТИ. Цього з душі бажаємо українському жіноцтву по усьому світу су щому. А поки прийде воскре сіння, не дайте жостокій без надійності скувати Ваші душі. Хай у і в цих важких часах у серцях Ваших жевріє любов, тепло, спочуття до народньої недолі, хай Ваше серце відгук неться на терпіння, хай націо нальна гордість озоветься на потреби українських установ і хай скріпляться всі наші сили до жертвенної праці для мно- гострадальної України. Олена Лотоцька, голова СУА О. Кисілевська Божа Ніч - ніч чудес... (Картка із спогадів дитячих літ) Рік 1877 — Манастиреччина, село Фільварки. Довго перед Свят-вечором, в нашій хаті ні прощо інше не го ворилося, як про це велике чу до, що сповнилося перед ТИСЯ- челіттями: на сіні, в стайні убо гій прийшло на світ Боже Ди тятко. іМатуся розповідала, як Мати Божа білою пеленою за- стелювала сіно, як віл, осел перші вітали Боже Дитя на цій землі. Тато про цю ясну зіірку, що зійшла над вертепом й за вела трьох царів з дарами й по клоном до Сина Марії, Пречи стої Діви. Про те, як недобрий цар. Ірод переслідував, хотів вбити маленького Ісусика, й як Мати Божа з дитинкою й свя тим йосифом тікала до Єгипту й уірятувала свого Сина.... Сестричка Ганус я розповіда ла, якто у Овят-вечіїр янголи Божі розносять чемним дітям „fioaie деревце", ялинку вбрану червоними яблучками, золоти ми горішками... •У кухні, при вечірній роботі, розповідала собі челядь, що в •цю ніч чудес, так домашні як і дикі, лісові тваїрини сходяться разом, ведуть між собою роз мови про народження Ісуса. Розмов лісових тварин ніхто не чує, бо хто хотів би вибра тися в ліс, щоб підслухати, що звірі говорять, того вчепиться блуд й буде до ранку водити снігами й ще добре коли він живий до хати повернеться, не замеїрзне в тій дорозі. Що інше — домашня твари на. От наш давний пастух, ста рий Федір, що все на Свят-ве- чір ночував у стайні між вола ми, чув як :воли вночі з собою розмовляли, Божому дитяткові хвалу давали. — „А наш теперішній пастух Андрух, — питаюсь Марини, теж буде ночувати у стайні й теж 'буде чути, як воли розмов ляють?" Марина тільки легковажно скривилася. Ночувати то б'уде, бо так годиться, й сіна волам не простого, а мягенької отави кине в ясла на ніч; але де такий дурник варт чути такі .речі? Що інше небіщик Федір, він з ху добою знався! Знова ж челядна куховарка, висока худощава, звичайно мовчалива 'Мариська, розпові дала незвичайні історії лро те, як то у цю святу ніч, померші встають із могил, приходять до рідної хати, сідають до святої вечері. Тимто й не годиться з святвечірнього стола спрятува- ти все до останку. И ніхто на хвилину не сумнівався в :правді тих слів. Адже всі в селі знали, що тогідного року в іГаврили- хи на Свят-вечір зявилася її дочка Маланка, що померла на тиждень перед своїм весіллям. Вона була вбрана так, як її по ховали в весільному строю, тільки одежина на ній була вся мокра, від тих сліз, що їх мама за нею проливала. По святах Гаврилиха наймила за душу дочки .Службу Божу й заспоко їлася. Або до Йосипової хати пе- редтогідь не приходила в Свят вечір перша жінка 'Палагна й не плакала над своїми дітьми, що над ними збиткувалась молода мачуха? Як би то не була прав да, то що могло молоду Йоси- пиху так змінити, що від тої ночі й пальцем сиріт не руши ла?.. І так без .кінця, як нитка з ку делі, снувалися ці дивні приго ди Різдвяної ночі так спокійно як спокійно батьки розповіда ли мені прекрасні біблійні істо рії. ©кінці прийшов так гаряче вичікуваний, в фантазії вичаро- вуваний, день Свят-вечора. Ці Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
