Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Коли прийде Різдво Христове „Сполученими силами далеко можемо зайти. У дружній злуці не томить ні жар, ні холод жит тя, — не устає охота до даль шої хоча тернистої дороги... У нас одні ідеали-бажання, одна ціль світляна... Я рада б усі сестри наші на дихати відвагою, вірою в нашу силу і в майбутнє наше“ Уляна Кравченко. Бог Предвічний народився!! Вітаємо йото щиро, бо в те перішню пору серця наші сум- ні, горем прибиті. Наш Рідний Край під кремлівською корми гою не може святкувати своїм прадіднім звичаєм, колядок за співати не посміє. Ми українки в Америці з ві рою й любовю спішім до Ньо го в день Його народнії, та мо лім Його за рідню нашу, за Рідний Край, за тих що в чер вонім ярмі, всіх бездомних, по світу розкинутих українеьких родин, яким може й не дове деться вже ніколи побачити рідного гнізда. Віри й витривало'сти нам тре ба . ЗГОДИ Й ЄДНО'СТИ. Цього з душі бажаємо українському жіноцтву по усьому світу су щому. А поки прийде воскре сіння, не дайте жостокій без надійності скувати Ваші душі. Хай у і в цих важких часах у серцях Ваших жевріє любов, тепло, спочуття до народньої недолі, хай Ваше серце відгук неться на терпіння, хай націо нальна гордість озоветься на потреби українських установ і хай скріпляться всі наші сили до жертвенної праці для мно- гострадальної України. Олена Лотоцька, голова СУА О. Кисілевська Божа Ніч - ніч чудес... (Картка із спогадів дитячих літ) Рік 1877 — Манастиреччина, село Фільварки. Довго перед Свят-вечором, в нашій хаті ні прощо інше не го ворилося, як про це велике чу до, що сповнилося перед ТИСЯ- челіттями: на сіні, в стайні убо гій прийшло на світ Боже Ди тятко. іМатуся розповідала, як Мати Божа білою пеленою за- стелювала сіно, як віл, осел перші вітали Боже Дитя на цій землі. Тато про цю ясну зіірку, що зійшла над вертепом й за вела трьох царів з дарами й по клоном до Сина Марії, Пречи стої Діви. Про те, як недобрий цар. Ірод переслідував, хотів вбити маленького Ісусика, й як Мати Божа з дитинкою й свя тим йосифом тікала до Єгипту й уірятувала свого Сина.... Сестричка Ганус я розповіда ла, якто у Овят-вечіїр янголи Божі розносять чемним дітям „fioaie деревце", ялинку вбрану червоними яблучками, золоти ми горішками... •У кухні, при вечірній роботі, розповідала собі челядь, що в •цю ніч чудес, так домашні як і дикі, лісові тваїрини сходяться разом, ведуть між собою роз мови про народження Ісуса. Розмов лісових тварин ніхто не чує, бо хто хотів би вибра тися в ліс, щоб підслухати, що звірі говорять, того вчепиться блуд й буде до ранку водити снігами й ще добре коли він живий до хати повернеться, не замеїрзне в тій дорозі. Що інше — домашня твари на. От наш давний пастух, ста рий Федір, що все на Свят-ве- чір ночував у стайні між вола ми, чув як :воли вночі з собою розмовляли, Божому дитяткові хвалу давали. — „А наш теперішній пастух Андрух, — питаюсь Марини, теж буде ночувати у стайні й теж 'буде чути, як воли розмов ляють?" Марина тільки легковажно скривилася. Ночувати то б'уде, бо так годиться, й сіна волам не простого, а мягенької отави кине в ясла на ніч; але де такий дурник варт чути такі .речі? Що інше небіщик Федір, він з ху добою знався! Знова ж челядна куховарка, висока худощава, звичайно мовчалива 'Мариська, розпові дала незвичайні історії лро те, як то у цю святу ніч, померші встають із могил, приходять до рідної хати, сідають до святої вечері. Тимто й не годиться з святвечірнього стола спрятува- ти все до останку. И ніхто на хвилину не сумнівався в :правді тих слів. Адже всі в селі знали, що тогідного року в іГаврили- хи на Свят-вечір зявилася її дочка Маланка, що померла на тиждень перед своїм весіллям. Вона була вбрана так, як її по ховали в весільному строю, тільки одежина на ній була вся мокра, від тих сліз, що їх мама за нею проливала. По святах Гаврилиха наймила за душу дочки .Службу Божу й заспоко їлася. Або до Йосипової хати пе- редтогідь не приходила в Свят вечір перша жінка 'Палагна й не плакала над своїми дітьми, що над ними збиткувалась молода мачуха? Як би то не була прав да, то що могло молоду Йоси- пиху так змінити, що від тої ночі й пальцем сиріт не руши ла?.. І так без .кінця, як нитка з ку делі, снувалися ці дивні приго ди Різдвяної ночі так спокійно як спокійно батьки розповіда ли мені прекрасні біблійні істо рії. ©кінці прийшов так гаряче вичікуваний, в фантазії вичаро- вуваний, день Свят-вечора. Ці Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
