Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Різдвяна аритметика креаці'я приносила непевність і хвилювання і багато, багато успіху. Та ніодин вечір не за кріпився так яскраво, як оцей перший танок Свангільди... Так, ми памятаємо мисткиню в цьому балеті та рівних інших, якими полонила львівську пу- блику. В репертуарі Валентини Переяславець танок клясичний, неоклясичний, характерний та гротесковий. Пригадуються її виступи на олімпіаді Ді-Пі в Баден-Баден та в тижні україн ської культури у Мюнхені. Яким захопленням вітали її тоді свої й чужі круги! Чужина оцінила її талант. Во на навчає у двох найбільших американських школах у Ню йорку (Карнегі Гол та Балет Тіатер Ко.). її поради й оцінки шукають зірки американського балету, як Нора Кей, Джон Коі- за, Пола Лойд, та багато інших. Та цього мало. Ми дуже вдя чні Ювілятці, що наша дітвора вивчає в неї справжній, непід робний танок, надиханий іс крою мистецтва, що з її рук вийде напевне неодин молодий талант. Та ми не можемо забу ти її Червоного Маку чи Ані- три, ми ще хочемо помрі яти в її ритмі Штравсіяди та відчути чар сходу в Бахчи сарайському Водограю. Невже не доведеться нам усім побачи ти її “Лелію” до слів Т. Шев ченка, що являється одною з найкращих її креацій?—І. Д. ПО ДОРОЗІ НА ЗАХІД (Докінчення зі ст. 6) млений . . . підспівувала Ляль ця за Колькою, на цей раз без жадного сумніву. Зайку вона добре знала: у неї навіть був власний, що його зробила ма ма зі старої Ляльчиної ковдри. — . . . а часом, вовк, лихий хижак повз неї пробігав . . . І вовк був добрий знайомий. Це той, що зжер “Червону Шапоч ку” в книжці з малюнками, по дарованій бабцею. — . . . і так росла ялиночка у лісі, в гущині . . співав далі Колька в своєму захваті за бувши про Ляльцю. Ляльця зупинилася. “В гу щині?” Це було щось незро зуміле. Вона ображено змовкла і насупила брівки. — . . . поки дідусь сивесень кий раз не зрубав її. Колька — Бос, форледі, СПОНЗОр, Мері, Михась і діти — це 16, 12, 10, 7 і 20 — разом 65 — ра хувала Марійка в голові, чека ючи на трамвай, на 65-ку, щоб завіз її додому. Якась магічна цифра, якраз двотижневий за робіток піде на самі дарунки! А той зимовий плащ, що їй так припав до вподоби і що його вона так потребує, теж коштує 65, а Михасеві 37 а мені 28 літ минуло — разом теж 65 — то рочиться думка клубочком. . . . Але від чого то почалося — ага — дарунки — завтра вільний день — вже найвищий час те все купити, бо потім запізно буде. О Боже! Не треба так чи слити, це ж приємність обдаро вувати — так дійсно! Але . чому ж та 65-ка не йде? Вже третя 13-ка їде. Хіба перейду на девяту вулицю, там 47-ку зловлю, огляну по дорозі вис тави, може якраз щось відпо відного знайду. Зірвалася з місця і майнула за ріг. Втомлені шиттям очі за- блистіли атропіною захвату від чудес тоалет, футер, казочного білля, вишуканих пахощів. — Цікаво, стільки ті мають на тиждень, що те все купити можуть? Хіба яку сотку або й більше? Де там мені рівнятися! Але й те, що хотіла б подару вати, то правду кажучи понад спромогу. От і 47-ка іде і сісти є змога. Отже 47-ка, а не 65-ка. Вже перервався магічний лан- цюх чисел, що так дивно збіг лись. А може й 47 вистачить на подарунки? Заощадила б 18 на свята, а 47 теж поважний ви махнув рукою в останній раз і вмовк. — Чому ж ти не співаєш, Ляльцю? Хто зрубав ялинку? Ляльдя не відповідала, ров- мислюючи. — Ну, хто ж зрубає ялинку? Колька стривожено заглянув під насуплені брівки. — Вовк, — несподівано, але рішуче відповіла Ляльця. — От, дурна! — обурився Колька. — Який вовк? А в чо му ж він тримав сокиру? У ньо го ж нема рук. — У роті, — Лялька відки нула голівку і заллялась весе лим сміхом. Колька реготав буйно, кинувоя на диван, бри- даток! Михасеві 37 років, а Ромчико'ві 10 — теж дає разом 47! Боже, невже я не вийду з тих цифер? А може б так за бути за них і знайти інший ключ — міркувала Марійка. Воно не важно чи дарунок до рогий! Ціллю йото врадувати в день Різдва своїх близьких і тих, що до мене сердешні. Пев но! Треба підобрати кожному щось відповідного. Босові — замість вишиваної подушки — керамічну коробку на папіроси, він курить. Форледі не сервет ку, а зо три вишивані хустинки, вони такі гарні! Мері вистачить одна хустинка, щоби знала, що я її люблю, вона добра товари шка праці. А спонзорові? У нього хата закидана вишивка ми, неодин ашуранс підписав. Що йому зробило б утіху? Він заможний, має все, що захоче! Хіба квіти пїшлю , такі пишні хризантеми, прибрані святоч ними лентами. Поставить на стіл або бюрко і пригадають йому мою вдячність за його добру волю. А Михасеві і шкра- бам уже знаю, щоб треба дати, щоби втішилися! Отже 4, 2.50, 1.25, 3 і 20, разом 30.75, оста неться ще 1.75 з тижневого за робітку. Куди краще виходить. Вдоволено відітхнула. ■— А подушку, що її хотіла босові купити, ту чудову яворівську за 16.50, куплю CQ6i до хати. Давно про неї мріяла і ра зом буде 47 блиснула думка у хвилині, коли сходила з сер дешною усмішкою зі ступня 47-ки на розі Бравн стріту. кався руками й ногами від ре готу. Ляльця підтримувала й собі тоненьким, дзвінким смі хом. Віталій увійшов до кабіни, після того як непомітно деякий час спостерігав дітей, згріб Ляльцю в оберемок і поніс укладати в ліжко. Він ще довго сидів над її ліж ком, чекаючи, поки засне ма ленька, прислухаючись із без думною уСПІШКО'Ю до дитячого лепету. Тісна, темнувата кабін ка, здавалося, була в цей час йото' справжнім світом. Орися. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
