Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Різдвяна аритметика креаці'я приносила непевність і хвилювання і багато, багато успіху. Та ніодин вечір не за кріпився так яскраво, як оцей перший танок Свангільди... Так, ми памятаємо мисткиню в цьому балеті та рівних інших, якими полонила львівську пу- блику. В репертуарі Валентини Переяславець танок клясичний, неоклясичний, характерний та гротесковий. Пригадуються її виступи на олімпіаді Ді-Пі в Баден-Баден та в тижні україн ської культури у Мюнхені. Яким захопленням вітали її тоді свої й чужі круги! Чужина оцінила її талант. Во на навчає у двох найбільших американських школах у Ню йорку (Карнегі Гол та Балет Тіатер Ко.). її поради й оцінки шукають зірки американського балету, як Нора Кей, Джон Коі- за, Пола Лойд, та багато інших. Та цього мало. Ми дуже вдя чні Ювілятці, що наша дітвора вивчає в неї справжній, непід робний танок, надиханий іс крою мистецтва, що з її рук вийде напевне неодин молодий талант. Та ми не можемо забу ти її Червоного Маку чи Ані- три, ми ще хочемо помрі яти в її ритмі Штравсіяди та відчути чар сходу в Бахчи сарайському Водограю. Невже не доведеться нам усім побачи ти її “Лелію” до слів Т. Шев ченка, що являється одною з найкращих її креацій?—І. Д. ПО ДОРОЗІ НА ЗАХІД (Докінчення зі ст. 6) млений . . . підспівувала Ляль ця за Колькою, на цей раз без жадного сумніву. Зайку вона добре знала: у неї навіть був власний, що його зробила ма ма зі старої Ляльчиної ковдри. — . . . а часом, вовк, лихий хижак повз неї пробігав . . . І вовк був добрий знайомий. Це той, що зжер “Червону Шапоч ку” в книжці з малюнками, по дарованій бабцею. — . . . і так росла ялиночка у лісі, в гущині . . співав далі Колька в своєму захваті за бувши про Ляльцю. Ляльця зупинилася. “В гу щині?” Це було щось незро зуміле. Вона ображено змовкла і насупила брівки. — . . . поки дідусь сивесень кий раз не зрубав її. Колька — Бос, форледі, СПОНЗОр, Мері, Михась і діти — це 16, 12, 10, 7 і 20 — разом 65 — ра хувала Марійка в голові, чека ючи на трамвай, на 65-ку, щоб завіз її додому. Якась магічна цифра, якраз двотижневий за робіток піде на самі дарунки! А той зимовий плащ, що їй так припав до вподоби і що його вона так потребує, теж коштує 65, а Михасеві 37 а мені 28 літ минуло — разом теж 65 — то рочиться думка клубочком. . . . Але від чого то почалося — ага — дарунки — завтра вільний день — вже найвищий час те все купити, бо потім запізно буде. О Боже! Не треба так чи слити, це ж приємність обдаро вувати — так дійсно! Але . чому ж та 65-ка не йде? Вже третя 13-ка їде. Хіба перейду на девяту вулицю, там 47-ку зловлю, огляну по дорозі вис тави, може якраз щось відпо відного знайду. Зірвалася з місця і майнула за ріг. Втомлені шиттям очі за- блистіли атропіною захвату від чудес тоалет, футер, казочного білля, вишуканих пахощів. — Цікаво, стільки ті мають на тиждень, що те все купити можуть? Хіба яку сотку або й більше? Де там мені рівнятися! Але й те, що хотіла б подару вати, то правду кажучи понад спромогу. От і 47-ка іде і сісти є змога. Отже 47-ка, а не 65-ка. Вже перервався магічний лан- цюх чисел, що так дивно збіг лись. А може й 47 вистачить на подарунки? Заощадила б 18 на свята, а 47 теж поважний ви махнув рукою в останній раз і вмовк. — Чому ж ти не співаєш, Ляльцю? Хто зрубав ялинку? Ляльдя не відповідала, ров- мислюючи. — Ну, хто ж зрубає ялинку? Колька стривожено заглянув під насуплені брівки. — Вовк, — несподівано, але рішуче відповіла Ляльця. — От, дурна! — обурився Колька. — Який вовк? А в чо му ж він тримав сокиру? У ньо го ж нема рук. — У роті, — Лялька відки нула голівку і заллялась весе лим сміхом. Колька реготав буйно, кинувоя на диван, бри- даток! Михасеві 37 років, а Ромчико'ві 10 — теж дає разом 47! Боже, невже я не вийду з тих цифер? А може б так за бути за них і знайти інший ключ — міркувала Марійка. Воно не важно чи дарунок до рогий! Ціллю йото врадувати в день Різдва своїх близьких і тих, що до мене сердешні. Пев но! Треба підобрати кожному щось відповідного. Босові — замість вишиваної подушки — керамічну коробку на папіроси, він курить. Форледі не сервет ку, а зо три вишивані хустинки, вони такі гарні! Мері вистачить одна хустинка, щоби знала, що я її люблю, вона добра товари шка праці. А спонзорові? У нього хата закидана вишивка ми, неодин ашуранс підписав. Що йому зробило б утіху? Він заможний, має все, що захоче! Хіба квіти пїшлю , такі пишні хризантеми, прибрані святоч ними лентами. Поставить на стіл або бюрко і пригадають йому мою вдячність за його добру волю. А Михасеві і шкра- бам уже знаю, щоб треба дати, щоби втішилися! Отже 4, 2.50, 1.25, 3 і 20, разом 30.75, оста неться ще 1.75 з тижневого за робітку. Куди краще виходить. Вдоволено відітхнула. ■— А подушку, що її хотіла босові купити, ту чудову яворівську за 16.50, куплю CQ6i до хати. Давно про неї мріяла і ра зом буде 47 блиснула думка у хвилині, коли сходила з сер дешною усмішкою зі ступня 47-ки на розі Бравн стріту. кався руками й ногами від ре готу. Ляльця підтримувала й собі тоненьким, дзвінким смі хом. Віталій увійшов до кабіни, після того як непомітно деякий час спостерігав дітей, згріб Ляльцю в оберемок і поніс укладати в ліжко. Він ще довго сидів над її ліж ком, чекаючи, поки засне ма ленька, прислухаючись із без думною уСПІШКО'Ю до дитячого лепету. Тісна, темнувата кабін ка, здавалося, була в цей час йото' справжнім світом. Орися. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
