Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Олена Залізняк Літо у Скандинавії (Із споминів про Ольгу Басараб) Ще зостався мені живо в па- мяті один виступ Леночки вже разом із чоловіком у танковій школі Василя Аврам-енка в По- дєбрадах. Вона танцювала не зрівняно народні танки і 'була, як звичайно, осередком школи. Оцей спільний „козачок" моло дої, стрункої пари був видови щем, що його так легко не мо жна забути. Часто розказувала Леночка епізоди з минулого. Вона дуже гостро пер-еживала всі зміни свого власного й зовнішнього життя. Особливо радо говори ла про Київ. ЇЇ батько, Іван Опа- насович Шовгенів почав під час першої світової війни виклада ти в Київському Політехнічно му Інституті. Тому її спомини про цей час вязались із розкіш ним інститутським 'парком, де вони жили. Вона любила опи сувати ті місця й я дивувалася завжди її .памяті, яка так живо передає кожну подробицю. Зга дувала вона також про родину Юрія Клена, з 'якою вони були заприязнені. Леночка ^ була дружкою на їхньому весіллі й про тенераз із приємністю роз казувала. Скоро пробігли наші сту дентські роки. У 1928 р. від'їха ли батьки Лени до Варшави, а в рік потім вмерла на левкемію її мати, надзвичайно мила, культурна й тихої вдачі жшка. Все це сколихнуло душевну рівновагу Лени. Сам-е тоді чо ловік її Михайло закінчив лісо вий відділ при УГА та дістав диплом лісового інженера. То ді вони тепло розпрощались із своїми друзями й перенеслись до Варшави, щоб бути ближче до свого самітнього- -батька. Як сьогодні пригадую собі їхній ві‘дїзд у червні 1930 р. На Віль- соновому двірці стояв гурток друзів, а Лена 'піддержувала ба- дьо'ру розмову. Ще кілька хви лин і з вікна вагону виднілась тільки її струнка, вихилена постать. Я не лодумала тоді, що бачу її востаннє... Ще довгі роки тяг нулось наше листування, що дало мені стільки цікавих і ра дісних вражень. Навіть спільно обговорювали деякі літератур ні теми чи твори. Пригадую со бі одну з тем, яку подала мені Лена для роздумування і спіль ного написання. Вона радила опрацювати типи жінок, що ма- У роковини святкування Ольги Басараб подаємо знову уривок із споминів О. Залізняк, що насвітлю- ють нові й мало відомі риси її по статі. Ми щиро вдячні авторці за цю погідну й соняшну картину по буту у Скандинавії, що допоможе доповнити біографію цієї небуден ної людини. Бачила я Ольгу Басараб не лише при її повній посвяти1 гро мадській праці, а і в хвилини, що лишались їй для неї самої. Не могла б вона- даватиі другим своєї доброти, знання і досві ду, якби не вміла сама бачити- в житті ясних сторінок, не могла переживати радісних хвилин. Весною і літом 1918 були ми з нею разом декілька місяців у Стокгольмі, Добробут і без журність невтральної країни, ін ша, незнана нам природа-, нові люди цікавили нас, приїзжих із .понурого, тоді, виснаженого Відня. Оригінальна північна -ве сна, море в сяйві Я'СНИ'Х, північ них ночей, гарні будівлі, багаті музеї та -галереї .картин займали й оживляли її дуже. Великий етнографічний музей серед природи „Сканзен”, де в будів лях, перенесених із різних сто рін Швеції зображений був по бут усіх областей Швеції, а та кож фавна і рістня — був по вчальним і дуже приємним міс цем для проходів. В наїродніх вишивках, тканинах і різьбах областе Далярне знаходили- ми баїгато- спільного1 з нашими гу цульськими мотивами. Ольга Басараб любила і ціни ла народне мистецтво. Вона дбайливо зберігала свої пол тавські гаптовані рушники, ча ють суто жіночу вдачу, жіночу вдачу з домішкою чоловічих прикмет і жіночу вдачу з пере важно чоловічими прикметами. На жаль, не змогла я зберегти ніодного листа, як також і не- друковані її вірші, що пропали були в дорозі з Чехії заграни- цю. У 1941 р. стратила я з нею зв'язок, відколи Лена переїхала працювати до Львова, а потім до Києва. Лютий, 1952. сто для святочний нагод одя>- гала свою вишивану буковин ську сорочку. Тому й цікавив її дуже шведський фолькльор і вона уважно його вивчала на» (готових зразках. Між людьми, що їх пізнала Ольга в новій країні, була неве личка групка індусів. Один із них, із знатного браманського роду в Гайдарабад — Віренідрат Чато Падая був братом відомої індуської письменниці Сероіні Найду. Хоч обоє вони студію вали в Англії і се-стр-а Чагга біль ше писала англійською ніж ін дуською мовою, то Чато дуіже не любив англійців, як заво йовників їхньої країни. Ольга Басараб часто розпитувала Ча- та про його погляд і тактику, щоб повести порівняння з на шою ситуацією. Вона залюбки кори стала з добірної бібліоте ки Чата, що мала поважну ні мецьку частину, читала про славленого тоді Рабіндраната Тагоре, любувалася малюнками брата Тагоре, відомого індусь кого маляр я. Один маляр у Стокгольмі дивувався, звідкіля Ольга — нефахівець у мистец тві маїє стільки тонкого відчут тя і зрозуміння для малярства. Також книжки писані індусь кою або англійською мовою про« Індію давали їй завдяки і- люстраціям поняття про цю да леку й екзотичну країну. Піз ніш, повернувшись до- Відня, шукала вона й перестудіювала книжки про культуру й філо софію Індії. Два роки після нашої „швед ської весни” провели ми разом декілька літніх тижнів у Фін ляндії. Крім самої столиці Гель- сінкі і її околиць, мала вона змогу побачити й фінське село, приглядатися' нар однім ігри щам в найкоротш-у в році черв неву ніч, яка властиво не є піч чю; зарав по заході сонце по чинає наново сходити, Приїхала тоді Ольга з Відня виснажена, й перемучена. Радо відпочивала в домику серед соснового' ліса, в Гранкуля ко ло Гельсінкі — та проводила ввесь час із моїми дітьми. Д і тей вона дуже любила й розу міла, мала вроджений педаго- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top