Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
З життя наших централь СОЮЗ УКРАЇНОК АВСТРАЛІЇ Союз Українок Австралії відновив ж ночу сторінку в часописі „Вільна Думка". Перше число подає міркуван ня зириводу свята св. Миколая, про мову О. Кисілевської на святі укр. піонерів Канади, та дискусійну статтю на тему „Чи виїздити з Австралії ?“ Звіт про працю Кружків СУА допов нив зміст. Сторінка заповідається гарно й буде живим лучником поміж поодинокими жіночими гуртами в Австралії. Референтура звязків при Гол. Упра ві СУА увійшла у звязок із мистець ким товариством новоавстралійців. На запрошення цього товариства Союз У- країнок готує вечір Лесі Українки на підставі книжки „Дух Полумя“. Пля- нує вивести молодими силами „Іфі- генію в Тавриді“ і продеклямувати „Сім струн“. Інформаційний реферат про авторку доповнить вечір. СОЮЗ УКРАЇНОК АРҐЕНТІНИ Наприкінці жовтня м. р. влаштовано заходами СУА „Баль і показ народної ноші“ в Буенос Айрес. Імпреза стяг нула багато публики, що рада була полюбуватись новими помислами чле- нок. Добірна програма подбала про розвагу. Та головною принадою її бу ла дефіляда й конкурс одягів. Перше місце займали народні строї, з яких багато було стилевих. У вишиваних сукнях можна було відмітити велику оригінальність і вишуканий смак. Б у ло також багато цікавих блюзок. Жюрі признало першу нагороду співачці Тамарі Лихолай за стрій із Миргороду на Полтавщині. Друга на города припала п. М. Гуківній за білу полотняну суконку з гуцульською ви шивкою, і п. п. А. Стародуб за білу вовняну суконку, вишивану яворів- кою. Третю нагороду дістала п. Вірт за блюзку зі взором із Полтавщини. Наспіла вістка, що містоголову СФУЖО п. Ніну Онацьку вибрано до управи Християнського Жіночого То вариства в Буенос Айрес. ОУЖ В АНГЛІЇ РОЗБУДОВУЄТЬСЯ Дня 20. жовтня відбулась у Брад- форді, одному з більших скупчень українців в Англії, окружна нарада українського жіноцтва. Прибули від- поручниці з 10 довколишніх осеред ків. Нарада навязала до нляну, намі ченого на третіх заг. зборах товари ства. Голова ОУЖ п. Іванна Вітошин- ська обговорила завдання жіночих гуртків на майбутнє. Вона намітила всі ділянки, що їх може розробляти гурток, кладучи натиск на збережен ня українського характеру життя на ших родин. Особливу увагу присвя чено вихованню нашої дітвори. Зборами проводила відома в Англії діячка п. Марія Лукяненко. За її іні- ціятивою розвинулась дискусія, що виказала багато зрозуміння для пору шених питань. Багато молодих жінок не має ще досвіду в громадській пра ці та в кожної є добра воля навчитись та приложити своїх рук до спільного діла. В піднесеному настрою закінчилась нарада. Відділ ОУЖ у Брадфорді, з головою п. Целюх на чолі, погостив прибулих смашною перекускою. Присутні висказувались із признан ням для журналу „Наше Ж иття4,, що допомагає своїми вказівками й пора дами. ЧИ Є РАДА НА ТЕ? (Проект до дискусії) В організованому житті жіноцтва завважуємо тепер дивне явище, що його можна окреслити „байдужістю до громади“. Великі маси жіноцтва, що переселились, так поринули у свої нові фахові та господинські завдання, що не" виказують ніякого зацікавлення справами своєї громади. Певне — є з того виїмки й вони творять теперіш ній жіночий актив. Але ми говоримо про масу, про загал. Явище врешті зовсім зрозуміле. Надто довго вже тривала наша ман дрівка з усіми признаками кочівничо- го життя, щоб не викликати бажання врешті обладнатись по людському. Жінка — це творець і жрекиня до машнього вогнища. Це в неї природ не бажання — влаштувати своїй сімї затишний куток і зажити дещо спо кійніше. Тому вона напружує всі свої сили на те, щоб осягнути цього й за буває на мить те, чому вона пере селилась. Ми не можемо їй робити закид із цього. Воно навіть не поможе нічого промовляти до переконання, бо жит тя сильніше від нас. Це явище ма сове і з ним усі організаційно чинні елементи мусять числитись. Чи не краще воно було б застано витись, як допомогти нам жінці у цьо му її початковохму змаганні? Чи не по винна організація виявити певну гнуч кість, пристосованість у своєму пляні праці? Здається, що завданням кож ної організації є — підхоплювати, від- НА ЦІЛІ СФУЖО Володимира Це-нко, Филадел- фія, складає 5 дол. і кличе — пп. Стефанію Бернадин і Євге нію Новаківську, обі в Фила- делфії. Наталя Костецька, ГІеолі, ГІа. складає 3 дол. і кличе — пп. Святославу Жуко-вську, Н. Да- кота, Нусю Чапельську й Ору- сю Лепкан, о-бі в Ню Иорку. гадувати потреби своїх членів. Щ оби втягнути у свій засяг і найменш ак тивну одиницю. Ми знаємо, що в початках поселен ня одиниця відчуває велику потребу зустрічі зі своїми. Чужинецьке окру- ження давить її й вона потребує вря- дн-годи піддержки й заохоти. Часто чуємо, що люди покидають добре й дохідне місце тільки тому, що там , рідного слова не почуєш". Тому й вистоюють у неділю годинами під церквою, тому й зустрічаються радо у своїх домах. Оцей гін повинна використати й ж і ноча організація. Не вистачить вла штувати раз на місяць ділові сходини, а вряди-годи якусь імпрезу. Це було завданням нашої організації в нор мальних чи майже нормальних умови- нах життя на Батьківщині чи в табо рах. Тепер воно теж потрібне й пере вести його треба. Але воно не матиме такого успіху, як колись. Бо жінка, втомлена цілотижневою фабричною працею та ще й хатньою в додатку, шукає в неділю якоїсь розваги, друж ньої розмови чи радісного враження. Як добре було б, коли б своя орга нізація могла їй це дати! Не значить, щоб вона давала членкам кінову ви ставу або можність потанцювати. Про те нехай уже дбають молодечі орга нізації у своєму гурті. Але приємну товариську зустріч за чайним столом, чи спільну прогульку до якогось ціка вого місця, влаштування показу мо ди або показ як ладити смашне до машнє печиво — ось площина, на якій можна б розрухати і найбільших „до- маторок" Ясно, що воно не має стати ціллю нашого товариства! Але тепер, у його переходовому часі це може стати за собом. Засобом, як згуртувати, заохо тити, пригорнути і найбільш холод них та байдужих одиниць. Бо треба памятати, що коли залиши ти тепер отих „байдужих" осторонь, то вони там і зостануться. Кілька літ відосіблеиня і одиниця в умо'винах нового поселення для нас пропала. А ще скорше пропадає з нею те най цінніше, що ми привезли з собою — наші діти. Організаторка Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top