Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Вдячний відгук До Комітету „Мати й Дитина” при Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій у Филаделфії 5. січня ц. р. я одержала від Вашо го Комітету через ЗУАДК «пакунок із харчами для роздачі самітнім жінкам у Дорнштадті та інструкції від ЗУАД- К-у й Головної Управи ОУЖ на Ні меччину. Того ж дня, згідно з інструк ціями, я скликала комісію з 3 жінок, що перебувають в захисті, і в при сутності представника від ЗУАДК-у ці харчі розділено, а 6. січня розділе но самітнім жінкам-українкам, яких знайшлося в захисті 21. Не зважаючи на те, що кожній із жінок припала дуже маленька пайка (було всього 10 ф. цукру, 9 ф. смаль цю, 7 ф. гречаної каші, 1 ф. кави, Чі ф. чаю, 2 пушки порошк. молока, дві пушки меду, 2 пушки — малих — сардинок, 15 шт. мила), сама надсилка подарунків мала велике національне значення. Треба уявити собі наше життя в захисті: він стоїть у полі, ізо льований від не лише українських, а навіть німецьких культурних центрів; тут всього коло 400 мешканців і серед них — 110 українців, решта — росі яни або латиші. Всі живуть всуміш, в 5 окремих бльоках. Жодних звяз- ків із зовнішнім українським світом, крім газет. Ж одного українського громадського життя. Церква — росій ська. Адміністрація німецька. Свят- рих сестри таки упадають, не лишаючи їх ні .на хвилинку без опіки — їм ‘плакати не -можна. Одного разу розплакався наш улюбленець Рой, -кволий білявий хлопчик із ніжним, ху дорлявим, -синюватим личком. Рой 'був з т. зв. ,синіх дітей що родяться з небезпечно хво рим серцем і ще 'кілька років тому б'ули просто таки прире- чені на смерть. Нещодавно лі карі почали робити операції серця і Рой -був сто пятою ди тиною, що перейшла таку опе рацію в .нашому шпиталі. Його операція була однією з удалих: він відразу відчув -полегшу, став рівніше дихати, а з його уст і нігтів зійшло характерне для цієї хвороби 'синє забар влення. І ось Рой заплакав. іВ його кімнату збіглися всі: головний лікар, старша сестра, приби ральниця. — Що сталося, Рой, скажи! кували Різдво за нов. стилем і згідно з німецькими традиціями. За таких умовин подарунок Коміте ту „Мати й Дитина" для наших са мітніх жінок мав не лише матеріяль- не значення, а велике моральне: він піднімав їх на дусі, він показав їм, що хтось подбав за них, дійсно са мітніх і забутих у німецькому „аль- терсгаймі“. Довелося підчас роздач бачити сльози зворушення, вислови щирої подяки тим, хто згадав про них. „Хто б міг подумати, що наша Україна згадає нас!“ Так, цей неве ликий для кожної з цих жінок пода рунок набував національного значен ня, і звязував їх, закинутих долею до німецького захисту, з далекими й в цей час такими близькими сестрами- українками Филаделфії, які згадали про них! Від імени всіх нас — нашої комісії та тих, хто одержав подарунки прино шу сердечну, щиру подяку! З глибокою пошаною Н. Полонська-Василенко (Моргун) Протокол комісії та відомості роз дачі з власноручними підписами над силаю до ЗУАДК-у, згідно інструкції. Прін, дня 11. січня 1952 р. До Комітету „Мати й Дитина" в Філядельфії. Дня 5. січня 1952 р. одержали ми від Злученого Українського Амери канського Допомогового Комітету в — Бе-е-е-е За хлипанням »не можна -було нічого розібірати. Хлопчик по казував на підлогу, дивився на прибиральницю і щораз біль ше заходячись, чогось вимагав. Позбирали цяцьки з усієї лі карні, а головний лікар запро понував хлопчикові погратись його стетоскопом — мрія всіх дітей — не хоче! Нарешті прибиральниця по чала ритись у кошику зі сміт тям і висипала звідтіля якісь зімяті папірці. Тоді Рой вигук нув: — Оце! — і вказав на сміття. Виявилось, що все, чого він потребував, «було кілька старих трамвайних квитків. Він збері гав їх пильно на переїзд із лі карні додому і вважав, що без них він н-е зможе туди діста тись. Стільки про дітей. А про мій вишкіл та сестер розкажу дру гим разом. Мюнхені одну пачку харчів, як свя точну допомогу, які розділено між потребуючих 11 самітних жінок ту тешнього приюту старців. В імени обдарованих складаю щиру подяку Комітетові „Мати й Дитина", який не жалує трудів, помочи нам не щасним залишенцям у Німеччині. За Комісію розподілу харчів: Анна Дикий Захист Карітасу в Пріні, Баварія. З ДІЛЯНКИ МИСТЕЦЬКОГО ТАНКУ В половині грудня Оленка Гердан дала разом з своєю групою вечір ми стецького танку. Громадянство Торон- та з радістю повитало цей виступ, що вивів багато нових задумів. Танкові О. Заклинської присвятимо окрему згадку в нашому журналі. Супровід до танку спочивав у ру ках піяністки Степанії Жовнір, що виступала також із окремими музич ними точками. Школу мистецького танку відкрила у Филаделфії новоприбула Ірина Го- лубовська, абсольвентка студії рит мічного танку у Кракові та Академії у Відні. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА (Докінчення зі стор. 8) держці може Пласт влаштувати пер ший водний табор на Дністрі. Гро мадські акції знаходять у цьому селі живий відгук під її доглядом і за її порадою. Вона держить звязок і з су сідніми селами, виїжджаючи часто по вказівки до Городенки, що була най ближчим до них центром. Минали роки і вичерпували сили. Не будучи вже такою рухливою, М а рія Дворянин все ж багато читала і живо слідкувала за всіми проявами нашого життя. Вона любила дискуту вати і провірювати враження напи саного аж до пізної старости. Смерть застала її вповні її духових сил. Із Марією Дворянин зійшла в моги лу жінка небуденних прикмет, широ кого горизонту, виробленого громад ського почуття. В тих же засадах ви ховала вона свою дочку Галю, яка пішла слідами матері у своєму гро мадському наставленні. Смерть своєї добродійки відчує найболючіше дале кий Ісаків, де вона вложила стільки своїх сил. Нажаль — не спочила вона на тихому цвинтарі поруч свого дру жини, а тлінні її останки прийняла чу жа німецька земля. В. їй П. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
