Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Цифри живуть На наше прохання вчена-демограф розказала нам про працю в тій галузі мало відомої в нас науки. Жмут осо бистих даних допомагає зрозуміти не звичайний шлях нашої вченої. Моя батьківщина —■ село Тростянець, Охтирського пові ту на Харківщині. В дитинстві здавалося: немає гарнішого, кращого місця під сонцем! Уявлялась непрохідна гущави на нашого лісу, а на дні глибо кого ставку казала няня, жи вуть величезні, старі-старі, аж сиві щуки. В гущавині лісу хо вались печери, складені з ве ликих каменів, укритих мохом. 1 дивно було дивитись, які ви сокі дуби повиростали на камя- ному даху тих печер. Один із тих дубів був дубом “Ярослава Мудрого”; ми діти, вірили, що дуб наш дійсно походить із тих часів. Батько наш, захоплений при родою, прищепив і нам, дітям ту любов. Ми пишалися бать ком: він такий був подібний до Тараса Шевченка, особливо ко ли взимку одягав свою високу смушеву шапку. Увечорі після довгих блукань по лісах ми сі дали коло батька і співали ра зом із ним наших мелодійних українських пісень, яких він підлога, таким плюшом оббиті сидження. Тільки стіни до висо ти балькону обведені золотими лиштвами, немов щоби підчер- кнути врочистість приміщення. По боках понижче балькону є віконця для преси і тут ухо сві ту чуйно слідкує за ходом на рад. Точно в 8 год. відкрив про граму форуму гол. секретар О. Н. Тріґве Лі. Хоч заля була за повнена по береги, кожне слово промовця відбивалось об вуха слухачів дзвінким голосом. Світ тепер поділений на три частини, говорив. Одна третина живе ■поза залізною, друга третина — це західні держави, а третя не належить ніде, а шукає правди, щоб прихилитись у сторону першої чи другої. Котру вибе ре, невідомо. Зясувавши так ситуацію, Тріґве Лі передав дальший про від голові Н. Й. Гералд Трібюн п. Гелен Роджерс Рід. Вона на- черкнула в коротких словах знав безліч і гарно співав, акомпаніюючи собі на гітарі. Прийшла революція і жор стоко вихопила нас із рідного гнізда. Я вперше побачила сльози на блакитних очах бать ка, очах мрійника, коли остан ня хатинка нашого Тростянця промигнула в широко розчине них дверях товарної „теплуш ки”. В околицях Харкова була та сама гарна українська природа, але не така ніжна, не така заду млива. Промайнули роки вчен ня, Інститут Народнього Госпо дарства. Сім осіб тільки закін чило знову відкритий статис тичний факультет, а в їхньому числі три жінки. Прийшла праця. Доросла дів чина сприйняла її з таким са мим запалом, як колись ма леньке дівча — свою улюблену, рідну природу. У грубих, ста тистичних томах мигтіли зна йомі назви: сіл, хуторів, місте чок і міст. Кожне імя тішило хвилюючими спогадами, кожна назва здавалась зігрітою рід ним сонцем. Числа були — жи ві люди: дівчатка і хлопчики, дядьки і молодиці, дівчата і па рубки, ті самі, що співали та ких гарних пісень увечорі, по вертаючись до дому з поля. ціль форуму і передала провід синові В. Рід. Дальша дискусія йшла над актуальними проблемами. Дис кутовано про труднощі тієї тре тьої частини світу, як голод у Пакістані ітд. Та найбільше схвилювало всіх питання ізо ляціонізму, ито його сильно об стоював К. Байндер, редактор Міннеаполіс Трібюн. Чому Аме рика вкладає топічно 15 мїлі- онів доляоів в О.Н.? Чому в Ко реї воює 90% американського війська? Доходила год. 10:30, коли поеттсілник сьомої сесії ге неральної асамблеї О.Н. делегат Канали Лестео Б. Пірсон полав загальний огляд пооушених справ і короткою пром овою замкнув пром ови першого дня. Слухаючи тих пром ов та ви світлення проблем світового значення насильно насувалось одне питяння: коли засяде в тій величавій залі справжній пред ставник українського народу? Марія Демидчук ГАЛИНА СЕЛЕГЕНЬ Вчена-демограф Навколо було товариство та ких саме молодих, так само за хоплених любовю до рідного краю. Числа 'були живі люди і з тих чисел складалися здогад ки, які потім з роками зроби лися твердженнями, закономір ностями. З роками дослідів, в міру накопичення досвіду пос тавали, одна за одною риси, які склали пізніше своєрідне демо графічне обличчя нашого на роду. Великим досягненням українських демографів були складені на підставі вселюдного перепису таблиці доживання і сподіваного життя людности українського населення. Поруч із державною статистикою пра цював і творив Інститут Демо графії Української Академії Наук. Праця українських де мографів і досі, навіть тут в Америці, служить за зразок де мографічної праці в С-ССР. Отак проходило життя і пра ця, керована любовю до свого народу, співчуттям до його страждань і надією на його звільнення. А тепер обєктивне дослідження тих джерел, цього справжнього скарбу, що його залишили українські демогра фи, є найважливішим завдан ням людей, що працюють у вільній країні. Бо совєтська де мографія постачає тільки “кон кретні матеріяли з конкретного приводу” і аж ніяк не зацікав лена у вивченні самого населен ня. Але поза тим трапляється ча сом: захочеться співати, чи пла кати, рідше сміятись. В такі ча си зпід пера виходить щось ін ше, аніж наукові висновки, щось для душі. Так несподівано виникли начерки з таборового життя, які вже мають більше (Продовження на стор. 10)
Page load link
Go to Top