Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
„Люба Пані” Низка спогадів про бл. п. Катрю Гриневичеву Було це в Криворівні у 1909 р. Я тоді з братом вчила при ватно першу чи другу гімназій ну. Була ревною читачкою та переплатницею “Дзвінка” і са ма вже посилала туди розвяз- ки загадок. Наше приходство було тісну вате, 4-кімнатне, з яких най більша була стереотипним “сальоном”, невикористана для мешкання, а друга — парохі- яльна канцелярія мого батька. Через те у нас, крім родини, ні хто з посторонніх на вакаціях не перебував. Аж тут зроблено вийняток. Ми, діти, почули, що приїде на цілий місяць червень письменниця Катря Гриневиче- ва з дочкою. Батько відступив для них свою канцелярію. Це було щось надзвичайного, але й людина також особлива, ду мали ми. Редакторка нашого “Дзвінка” — це не щобудь! Одного вечора вони приїхали повозкою аж із Коломиї. А скільки в них було всяких валі зок та клунків! Це все нас дуже цікавило. Найбільше хотілось мені побачити малу Дарку. Чи пригодиться вона нам як по друга до забави? Спершу ми з братом цікаво зазирали зза угла поки нас не представили. Сама пані — висо ка і струнка та дуже елегантно вдягнена, видалась нам дуже гарною. Дочка 6-7 років, блі денька та тендітна. Коли ми за- чли до вечері, я з захопленням слухала дзвінкого голосу гар ної пані і вже тоді здивували мене особливі звороти її мови, що відбивали від нашої поточ ної балачки. її мова була дбай ливо вишукана, так як вся її особа. Вона часто зверталась до моєї мами словами “люба пані” і так ми діти назвали її на все життя. З Даркою ми дуже скоро за приязнились. Особливо імпону вав мені її гамак, в якому гойда лась у нашому садочку і якого ми їй заздрили. Але від'їжджаю чи “люба пані” нам його пода рувала. Тоді вчив мене й брата Ми хайло Козоріс, що якраз про бував свого письменницького пера. Думаю, що він багато скористав з тодішнього побуту Катрі Гриневичевої та її порад. Бо й мене заставили дописува ти до “Дзвінка” і то не дрібні речі, а цілі описи гуцульського побуту. Може й їм я завдячую те, що часом дещо напишу. К -? ;; v '*-- • ' і КАТРЯ ГРИНЕВИЧЕВА в молодому віці До того часу я вже бачила письменників-мужчин, бо до Криворівні на літній побут при їжджали Іван Франко, Гнат Хот- кевич. З письменниць приїж джали туди Ольга Кобилянська й Леся Українка та я ще була тоді за мала, щоб усвідомити собі їх значення. Тому в моїй уяві підлітка закріпилась на завжди постать української письменниці, такою гарною й елегантною, як була Катря Гри- невичева. Я зустрічала її й піз ніше. Вона приїжджала майже кожного літа до Криворівні, але мешкала на селі та тільки деко ли відвідувала моїх родичів. Ми все сповіщали, що прийшла “люба пані”. Я старалась усе засісти денебудь у куточку й прислухуватись цікавим розмо вам. Пригадую також із того ча су, як дуже подивляла Катря Гриневичева гуцульський по бут. Тут мої батьки помагали їй пізнати звичаї й обряди нашого села. Вона й описала пізніше в одному спомині, як то моя мати закликала її — приглянутись, коли дівчину-відданицю зачісу вали на празник. Це була дуже складна зачіска, яку цікаво бу ло спостерігати в поступі ро боти. Минула війна. Ми повироста ли, я одружилась. Батьки мої перенеслись до Соколівки б. Косова, що став другим цент ром літнього відпочинку. Бага то приїжджало там львівської еліти, а між ними й Катря Гри невичева з синами й дочкою. Обовязково відвідувала тоді моїх родичів у Соколівці, хоча треба було йти 9 км. пішки. До рослою я вже краще розуміла її особливість. Багато дечого вияснив мені мій чоловік, що так як і вона — виріс у чужому середовищі. Вроджена товарис- кість письменниці, доповнена добрими формами, здавалась декому вимушеною та вишука ною. А це був природній вияв середовища, в якому вона зрос тала. Я вже мала своїх дітей, яким розказувала про нашу визначну письменницю. Читали ми в той час „Шоломи в сонці“ і „Шес- тикрилець”. Для них вона стала також “любою панею”, що все була якась інша від других. На еміграції ми зустрілись якось у переїзді. Першим її пи танням було: — Чи побачимо ще наші гори? Не довелось. Чу жа земля прийняла її до себе пять літ тому, а сторожать її вічного сну гарні, але чужі гори Берхтесґадену. К. Ґардецька. із ВІДЧИТОВОЇ ЗАЛІ Жін. Секція „Просвіти" в Буенос Айрес влаштовує часто сходини з ре фератами. У серпні відчитала Оксана Романишин доповідь про Лесю Укра їнку, у жовтні Анна Середяк на тему „Василь Стефаник — знавець мужиць кої душі“. Л »'«-»*• »**•*« Сценки на св. Миколая знай дете у збірнику „Зима”. Ціна 50^. Замовляти в Централі СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
