Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Ганна Чикаленко-Келлер Міжнародна Жіноча Ліга Миру і Свободи Women’s International League (or Peace and Freedom Цією статтею закінчуємо огляд на ших початкових взаємин із міжнарод- німи жіночими організаціями, що їх авторка була свідком та безпосеред ньою учасницею. Гляди чч. 7-8 і 10 „Н. Ж ". Коли міжнародні жіночі ор ганізації здебільшого уника ють політики, Ліґа Миру і Сво боди робить її головним своїм завданням і присвячує питан ням міжнародньої політики мо жна сказати всю свою увагу, не відкидаючи, правда, домагань за політичне рівноправство жінки та поліпшення її правно- го та економічного становища. В цьому легко переконатись, глянувши на засади Міжнарод- нього Жіночого Конгресу 1915 р. в Газі, де засновано Ліґу Ми ру і Свободи і які стали осново положними і провідними ідея ми її програми й діяльности. 1) Визнання прав усіх наро дів. 2) Міжнародній арбітраж (розємний суд). 3) Демократична контроля закордонної політики. 4) Роззброєння. 5) Рівноправність жінки. На підставі цих резолюцій, метою і завданням Ліґи стало підтримання всіх змагань для осягнення миру, полагоджуван- ня міжнародніх та міждержав них непорозумінь і взагалі вза- їмовідносин шляхом міжнарод ніх судів (арбітражу), переве дення ревізії мирових догово рів та підтримування домагань національних меншостей. На початку 1915 p., другого року першої світової війни, кілька сміливих жінок, не зва жаючи на всі перешкоди й за борони воєнного часу та нехту ючи особистою небезпекою, зї- халися в Газі. Перед, як зви чайно, вели англійки (Катери на Маршал, Крістал Макмілян), кілька американок, скандина вок, голяндок, та швайцарок, а також француженки (Ґабріеля Дюшен, Каміля Древо) і нім- кинь (Ліза Густава Гайман, Ані- та Авґсбурґ), щоб назвати тіль ки найбільш видатних. Голо вою ново'заснованої міжнарод ньої організації вибрано аме риканку, Джейн Адамс, яка вже перед тим визначилася у бо ротьбі за ті самі засади, а пізні ше дістала нагороду Нобля за свої змагання за ідею миру. На зразок інших міжнародніх жіночих організацій, Ліга Ми ру і Свободи складається з на ціональних секцій що обєдну- ють у кожній країні жінок, “го тових робити все, що тільки в їх силах для створення міжна- роднього порозуміння І ЗВЯЗКІВ між окремими, особливо досі ворожими народами” Ліґа звертається до всіх жінок, які “не погоджуються з загальним поглядом, що національні та соціяльні конфлікти можна роз- вязувати тільки збройною си лою, не погоджуються також бути пасивними жертвами, ні навіть свідками національної та соціяльної несправедливосте, що завжди готові стати в обо роні чи то поневолених наро дів, чи пригнічених кляс сус пільства, чи жінок, позбавлених загально людських прав, жінок, які, навпаки, переконані в то му, що, як раз, сміливістю, зав зяттям, перевагою моральної сили, благородним обуренням та активною доброю волею мо жна досягти кращих і тривкі ших результатів ніж збройною силою і несправедливими миро вими договорами”. На другім міжнароднім кон гресі “Ліґи Миру і Свободи”, 1919 р. в Цюріху, першому вза галі міжнародньому конгресі по війні, провідниці Ліґи знов звернулись до жінок цілого сві ту із закликом відвернутись від усіх методів уживання збройної сили і прикласти всю енергію для пропаганди мирних спосо бів полагоди непорозумінь, особливо міжнародніх і між державних. Треба мати на увазі, що Ліґа Націй тоді ще не існу вала! З того самого/заклику у 1919 р. вибираю кілька “проро чих” слів: “Ніхто з нас не мо же читати в книзі будучого, але все примушує передбачати, що ще будуть нові війни між мо гутніми націями, війни за коло нії та в інтересах економічного визиску, криваві революції, “червоні” та “білі” терори. Чи їх можна уникнути, чи ні — ле жить у добрій волі самих лю дей”. Осідком Ліґи Миру і Свобо ди вибрано Женеву — також До „Вістей Комітету »Мати й Дитина«“ на обгортці: Збірковий пункт у Филаделфії при праці. Зліва: пп. Петрович, Прасіцький, Ґардецька, Терлецька, Макухова, Михайлина Чайківська — голова і члени Комі тету „Мати й Дитина“ — Амалія Рублева й Олена Лотоцька.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
