Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
НАШЕ ЖИТТЯ Ірина Книш Жінка й вибори Перед трьома тижнями ввесь світ з напруженням слідкував за виборами президента в Злу чених Державах П. А. Не сама тільки цікавість, хто переможе, грала тут ролю, бо з вибором Стівенсона чи Айзенгавера вя- зали свої надії держави ,народи й партії. А коли проминув день виборів і на хвилях радія роз неслася по світі вістка про пе ремогу Айзенгавера — почала ся аналіза голосування, скільки, б яких стейтах і з яких прошар ків суспільности дістав свої го лоси один чи другий кандидат, куди пішли голоси муринів, за ким заявилися юнії і т.д. Одна че не чути було, чи робив хтось підсумки, як виявили свою во лю в голосуванні американські жінки. А жіночих виборців бу ло немало: в деяких стейтах, як ось у Ню йорку, статистика ви казала навіть їх перевагу. В ко жному разі в умовинах амери канської демократії жінки та їх ні виборчі голоси були величез ною політичною силою і через її відповідне вживання та вис тупаючи організованим спосо бом могли б вони вирішно впливати на американську по літику. А що сьогодні постава Америки, як найбільшої потуги Заходу, надає тон у цілому сві ті, не без пересади можна б ска зати, що від прадавніх часів до ля світу по раз перший стала залежна від жіночого слова, точніше кажучи, від жіночих виборчих карток. Важко боролися жінки в ці лому світі за свою політичну рівноправність. Приходилося їм поборювати пересуди, неспра ведливість, подекуди навіть злобу. Але коли осягнули те, до чого змагали від кількох поко лінь, коли нарешті осталось ду же мало країн, де б жінки не ма ли повноти громадських і полі тичних прав — завважується дивне явище: байдужність до й помірковані угрупування та свого здобутого важкими зу силлями права. Велика кіль кість жінок добровільно не ко- ристає зі свого виборчого пра ва, не йде до виборчої урни. А принаймні занедбує це своє право в справах менших, місце вого характеру, то значить візь ме участь у голосуванні на пре зидента чи в загальних виборах до парляменту, але залишиться вдома, коли справа йтиме про вибір до шкільної ради або про доповняльні вибори. А тимчасом це речі теж дуже великої ваги. Перш усього, бе ручи участь у всіх виборах, скрізь, де тільки вільний грома дянин держави може виявити свою волю і свій погляд на ве дення державних і публічних справ, жінки дають доказ заін- тересування своєї суспільности, а через те з ними суспільність рахується і їх поважає. А далі, великою кількістю своїх голо сів вони мають змогу фактично вирішати багато-багато справ, почавши від того, якою має бу ти школа для їхніх дітей і на що мають іти гроші з їхніх по датків, а скінчивши на тому, чи в світі буде мир, чи в державі буде спокій, чи запанують вну трішні невзгодини. Одною з найважніших при чин, чому жінки у Франції одні з найпізніших дістали виборче право, було побоювання лівих соціялістичних партій, що жін ки дадуть свої голоси на підкрі плення церковних впливів. І справді, в добі безпосередньо після закінчення другої світової війни, коли комунофільські нас трої огорнули майже цілий світ, хто знає, чи першу запору пе реможному походові комунізму в Европі не поставили жінки своєю масовою участю в вибо рах: жіночі голоси в Австрії за певнили переваг^ християнсь ко-демократичним впливам, а в Франції підтримали центральні оборонили Францію перед за- ливом брутального комунізму. Можливе, що таке саме можна б сказати і про другу сильно збольшевизовану країну, про Італію. На великі завдання й можли вості жінок у звязку з їхнім ви борчим правом звернув увагу Папа Пій XII, що зараз після другої світової війни закликав усіх християнських жінок бра ти якнайактивнішу участь у громадському й політичному житті своїх народів. К ще ба гатьом залишилися в-гіамяті ви борчі успіхи покійного прези дента Розевелта, які він завдя чував прихильній поставі жіно чих організацій, що під мораль ним впливом його дружини, Елеанор Розевелт, одностайно заявилися за ним і підтримува ли його 12 літ. Ми мусимо памятати, що ви борче право — це найвище до сягнення вільного громадянина в демократичному світі, це Га рантія його всіх політичних і громадських прав, це контроля над дією державних урядів. Це основне його право, на якому спірається все суспільне, полі тичне й державне життя. А то му не сміємо його занедбувати, мусимо ним дорожити, робити з нього вжиток при кожній на годі, бо в той спосіб виконуємо обовязок супроти себе самих, супроти своїх родин і супроти своєї суспільности. Байдуж ність до того права тягне за со бою його знецінення й занепад, а це було б незвичайно шкід ливе, особливо в теперішньому часі, коли цілий світ мобілізує свої духові сили для оборони своїх прав перед червоною за грозою. Тому жінки повинні глибоко взяти собі до серця постанову не пропускати ні одної нагоди, де вони своїм вільним голосом стають співрішальними творця ми кращого життя для себе, своїх родин і свого народу.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
