Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
У нашій хаті Наше мешкання Наші “чотири стіни”! Оцей закуток, де ми відгороджує мось від зовнішнього світу, га мору й темпа! Оцей затишок, що повинен нам дати відпру- ження й полегшу по щоденній погоні! Як його влаштовуємо? Це питання встає тепер часто пе ред нами. Молоді подружжя пробують вперше наладнати його. А старші нераз удруге або й утретє влаштовують домівку. У довгій мандрівці не можна було дбати про стиль. Та тепер хочеться дбайливіше причепу рити свої “чотири стіни” Дехто розуміє це дуже про сто. Купує дорогий “лівінґ” і “бедрум”, вішає в ньому доброї якости завіски, застелює землю міцним килимом, і розставить кілька лямп по кутах. Що до- роще, то краще. Це все звичай но на квітчастому тлі паперова- ної стіни. І мешкання вже гото ве. Одначе це не те, до чого ми повинні змагати. Таке мешкан ня пишне й роскішне, одначе воно не затишне. Воно не ли шає враження “свого”, яке ми привикли відчувати в своїх “чо тирьох стінах”. Воно не має то го відпечатку, в якому знахо димо спокій і відпруження по трудах дня. Часом входимо несподівано до якогось мешкання далеких знайомих. На стіні висить ки лим, а на столі вишивана ска терть. Ми почуваємо себе зараз серед своїх, у рідній атмосфері, хоча й мало знайомі з тими людьми. В цих “чотирьох сті нах” є щось “своє”, що дозво ляє нам себе краще почувати, себе знайти. Та це не значить, що відпеча- ток “свого” лежить лише в ки лимі ,чи скатерті. Це може бути ікона з рушничком на стіні, це може бути картина з рідним краєвидом, це може бути лише поличка з українськими книж ками. Та ці деталі потрібні, що би викликати оте враження “свого”, якого прагне наша ду ша. Як змагати до цього? Є бага то доріг. Передусім треба ува ги. Питання гарно влаштовано го мешкання треба студіювати, зглиблювати. Цікавитись меб лями в вітринах, слідкувати за проектами в журналах, спосте рігати мешкання у знайомих. Це дасть нам багато помислів. Бо влаштування мешкання пос тупило наперед як усі сторінки щоденного побуту. Нашу за- краску мусимо лучити з посту пом, із модерною доцільністю. Тільки на такій базі можемо створити своєрідний українсь- ко-американський стиль. А він допоможе нам, як каже Софія ІЗ ДІЛЯНКИ НАРОДНЬОГО МИСТЕЦТВА На „осінньому чаю“ Осередку Укра їнської Культури й Освіти в Вінніпегу виставлено українські вишивки, тка нини й писанки. На особливу увагу за слуговує „церковне шиття", що його виконала п. Лідія Ненадкевич для Осе редку. Реферат п. Ганни Мандрики на тему „Руйнування українських істо ричних памяток“ викликав у присут ніх загальне зацікавлення. У Християнській Жіночій Ассоціяції в Буенос Айрес відбувся в вересні показ народньої ноші різних націй. З українських строїв була заступлена Київщина (п. Н. Онацька), Полтавщи на (п. О. Бандура), Гуцульщина (п. М. Яхнівна). З нагоди зїзду укр. молоді в Клів ленді, Огайо у жовтні виставили свою багату збірку народнього мистецтва Туся й Осип Кочани. Прибула молодь та американські гості з захопленням оглянули її. У жовтні відчитала в Лондоні, в т-ві Ембройдері Ґілд п. Іванна Віто- шинська доповідь про українську ви шивку англійською мовою. Все це во на ілюструвала зразками вишивок із різних земель України. Парфанович, знайти себе в кра їні і виявити в ній своє “я ” та кож у цій царині. Починаємо ряд міркувань на цю тему. Найновіші здобутки мешканевої техніки нам цікаві, правда? Отже попробуємо по дати їх у доцільному насвітлен ні. А до них — відповідне наше доповнення у тканині чи ви шивці, як його кімната вимагає. МЯСО ДУШЕНЕ У цьому способі сполучуємо смаження й варення мяса, що дає в висліді смашну душену страву. Таке мясо обтачуємо в муці, румянимо з усіх сторін на сильно розігрітому товщі а по тім підливаємо водою, посуди ну прикриваємо покришкою і варимо на легкому вогні. Це й зветься душенням (тушкован- ням). Тканки мяса змягшують- ся підо впливом гарячого тов щу, а потім усе вариться в воді й парі, яка витворюється в на критій посудині. Звичайно ви кінчуємо таку страву підливою, бо вивар із душеного мяса ду же смашний і поживний. Якщо кусники мяса менші (гуляш), тоді час душення три ває коротше. Коли мясо є в од ному більшому куснику, (ду шена печеня), тоді душення триває довше. Душена страва не має такого ароматичного запаху, як печена у печі, але вона здоровша та її можна при ладити й там, де печі немає. Через товсті підливи ці стра ви є вище кальоричні і тому відповідні для фізично-працю- ючих. Тому що підлива звичай но засмажена, душене мясо не годиться для хворих і виздо- ровців. Одначе коли підлива природня, тоді ці страви здо ровілі, як смажене мясо. До мясних страв душених подаємо звичайно мучні додат ки, як риж, каші чи макаран. Н. Костецька
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
