Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
В о г о н ь Від двох тижнів домашня ат мосфера була під знаком висо кого тиснення. Вправді обі пар тії, як жіноча, так і чоловіча оминали зудару, але в воздусі висіла небезпека. Треба було вирішити проблему, якого ти пу, а найважніше за яким ви датком купити нову кухонну ніч. Сумніву про потребу не було. Тому й спочатку не вигляда ло, що виринуть якісь комплі кації. Але як при кожних пере- і оворах, так і в цьому випадку не обійшлося без конфлікту. Роман уважав, що кожна піч, що дасть змогу зварити при стойний обід і спекти коржик — добра. Нуся хотіла мати най кращу, наймодернішу, а в ви- сліді й найдорожчу. — Нусечко, — почав Роман обережно. — Не гнівайся і ви слухай мене спокійно! У моєї мами була така звичайна ках лева кухня на вугля, а її страви смакували мені так, як ніколи інші в житті. — Добре тобі говорити! У мене дома не вуглям, а деревом палили у печі не кахлевій, а лі пленій із припічком і хлібною печею, а моя мама була славна на цілий деканат із своїх баб і печених поросят! Але скільки служби крутилось довкола неї! Впрочім, що це має спільного з нашим рішенням? Живемо в інших часах і якщо маємо ку пувати піч, то я хочу мати най модернішу — таку зі світляни ми ґудзиками, з годинником, що автоматично вилучує струм, шоб не треба нервово пильну вати, коли вже страва готова. Та й до неї хочу мати білі ляке- ровані шафки на посуду. Хочу мати порядок у кухні. — Добре, добре, а чи ти зна єш, скільки це коштуватиме те бе праці? Щоб та вся непороч но біла обстановка була все та ка чиста, як ти її бачиш у скле пі? — старався Роман впрова дити сумнів у Нусині мрії. — Скажи просто, що хочеш вида ти більше грошей, тоді скорше мене переконаєш. — Це вже зовсім не видержує критики. У нас дома була вічна боротьба з мухами, що наліта ли з сіней і через вікна. Треба’ було мисочки з солодкою во дою наставляти, стрічки клей кого паперу прикріпляти, а все таки було чисто і як на той час — гігієнічно в кухні. Хіба це робота — щодня губкою ви терти білий ляк ? От краще не надумуйся вже довше, і замість тратити час на опозицію — хо дім, купимо те, що треба. — Но, добре, добре... Завтра, сьогодні й так уже запізно. А ти вже вирішила, яку хочеш — Газову чи електричну? — зі тхнув Роман, пробуючи ще о- статочно протягнути справу. — Я рішилась на електричну. Вправді, Марія переконувала, що газова має вищу натугу те пла, скорше варить і пече, але електрична, не маючи полумя, чистіша —■ закінчила рішуче Нуся. — Гаразд! Буде, як ти хочеш! Нехай буде електрична, біла, непорочно чиста... Геть із вог нем! — попробував зажартува- ти Роман. — Живемо в добі а- тома, мріємо про подорож на інші планети — то чому не ма ємо варити із світляними Гу дзиками, годинником і т. д. на шої старокраєвої гречаної ка ші? А тепер ходімо спати... зав тра субота... наш великий день! Купуємо твою... ні, нашу елек тричну піч, — закінчив Роман свою дефензиву вже з головою на подушці. — Вогонь, — подумав. — Піч, газ, електрика... який поступ. А колись? Дебри, скали, пече ри. Він! Креше камінь об ка мінь, щоб його загострити. Тре ба здобути гостре знаряддя на дикого звіря. Креше, креше, креше... Аж тут горяч долоню вразила! Що це? Чи зірка з-під рук вилетіла? Закурилось, гей- би мряка, гейби порох. Що це? 1 ейби сонце засвітилось під ру ками? Горить! Тепло стало... Дивується його подруга. Взяла горіюче сонечко на галузку й біжить-біжить у печеру ді тям показати. З бідою донесла, пече в руки. Кинула в кут на су хе бадилля — горить. Ясно ста ло в печері й тепло. Камінюка ми від дітей загородила — вог нище, домашнє вогнище! З ньо го дим іде, печеру залягає. Те пло буде нам, тепло, думає. Сонце матимемо зимою. — Вже рано? — подумав Ро ман зпросоння. — Треба вста вати.^ Ні, це субота й ніщо не перебє йому „печерного" сну. Обернувся до стіни. Дим, о, дим! Пригадалось бойківське село в Карпатах і його юнацька мандрівка. Дим повзе сірою струєю по стінах. А на Поділлі, о, Роман памятає! Стягається в димар, а піч така розлога, го стинна. Така, як рідний край та його люди. Відблиск вогню від бивається у віконцях та усміш ках людей. Знов мандрує Роман, але кріс давить його плече. Ліс довкру ги, тишина і тільки чути стукіт багатьох ніг. Вони вже довго в дорозі, втома починає пере магати. До того ще й холод дошкулює при неспаній ночі. Аж тут бадьоро випрямились перші ряди. Замаячіла ціль мандрівки — наша стійка біля вогню. Як радісно, як жваво ло потіли полумяні язики! Вогонь! О, як дуже зрадів він тоді цьо му малому вогникові у карпат ських лісах! — Ромку, що з тобою? Го вориш крізь сон... — прилягла Нуся до постелі й утерла йому піт із чола. — Слава Богу, що збудила, — схопився з постелі Роман. — Лагодь сніданок, жінко! Мені приснилося, що ти внесла во гонь у хату... за тобою право ним кермувати! Купуй піч, яка тобі до вподоби — вигукнув Роман і міцним поцілунком за крив розхилені зі здивування Нусині губи. Орися ЖІНКИ ЗА БІЛЬШУ ПОМІЧ СОЦІЯЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ На конвенції Федерації Жіночих Організацій стейту Ню Йорк, що від булась в Ютиці, Н. Й., одобрено плян обниження віку із 65 до 60 тих жінок, що мають одержувати старечу пенсію із соціяльного забезпечення, а рівно часно не обмежувати висоти їхнього заробітку. Резолюція також жадає, щоб соціяльне забезпечення було при значене для всіх, які ще досі не були у федеральнім забезпеченні. Федерація Жіночих Організацій стейту Ню Йорк є складовою части ною Генеральної Федерації Жіночих Організацій з осідком у Вашінґтоні, гак само, як Федерації Ж. О. усіх ін ших стейтів. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top