Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26
Чотири роки розради... Нещодавно вітала централя СУА милого гостя. На нараду комітету „Мати й Дитина“ яви лась свіжо прибула з Европи працівниц-я ЗУАДКомітету — Юлія Коник-Тащук. Управа ко мітету запросила її -на своє за сідання, щоб порозумітись у справі дальшої акції в користь зали-ше-нців. „Панна Юля“, як її звали в американській зоні, здається серед скитальці-в -найбільш по пулярна постать. Вона прибула гуди в 1948 р. саме іпе.ред „вели ким переселенням" І зразу же стала „добрим духомЗУАДК. Бо во-на не тільки осяяла бюро погідною усмішкою й добрим словом. Але увійшла зразу же в усі його діля-нки. Кожну спра ву вона основно знала і їв кож ній уміла порадити. А коли вже „панна Юля“ не могла помогти, то справді -в тій справі не було ради. Тому з радістю і з довірям звернувся до неї комітет „Мати й Дитина“ За ним успішно за кінчена Різдвяна збірка та роз почата Великодня кампанія. Як її продовжувати, що 'висилати, куди спрямовувати посилки? заохотити жінок добути освіту, але стати дійсно творчими вче ними. Вже в 1890 р. установле но стипендію 500 долярів, що збільшувалась щороку датками від поодиноких осіб. Стипендії приділювано жінкам ЗДА, а да лі з латинської Амеїрики, в цілі обопільного зрозуміння й пле кання приязні. Сьогодні це вже міліоновий фонд, що зріс зав дяки невсипущій праці стипен- дійної -секції низових відділів, які через різні імпрези або че рез розпродаж базаоів випов няють свою квоту. Досі розда но -вже понад 450 стипендій, а останніми ро-ками число добі гало до ЗО стипендій ірічно. Це стипендії по 1500 дол., 2000 дол., а є одна 2500 дол. за най вищі відзначення. Є ще міжна родні дари, встановлені після другої світової війни, що да ють змогу жінкам із тих країн, що потерпіли через війну, при їхати до ЗДА на о-соб'ливі сту дії. Кандидаток вибирає Феде рація AAUW із даної країни або амбасада Злуч. Держав. Пані Юля радо служить ін- формаціями. Передусім вона стверджує, що акція Комітету „Мати й Дитина" мала благо датний -вплив на -самопочуття залиш-е-нців. Показала, що зем ляки за океаном таки гіамята- ють про свій обовязок супроти них. Посилки одягу приходили дбайливо упорядковані, вбран ня чисте й не-подерте. Різдвяна харчева посилка була за скром на, але пожертви поодиноких збірних .пунктів були значні, зокрема збірка в Лорейн, Ога йо, дала прегарний вислід. Дальше пані Юлія розказує, ш-о великим питанням було, чи допомогові агенції, а в тому й ЗУАДКомітет дістануть про довження своїх привілеїв, а в тому й військової пошти. /На- щастя це признано їм і -посилки комітету далі йтимуть зі зниже ним портом. Тому треба би старатись якнайбільше натисну ти на Великодню збірку, щоби її вислід відчули найбільш у- пО'Сліджені залишенці — хворі й діти. На -наш запит — яка саме по міч найбільше потрібна, каже іт. Юлія, що одяг та ще й у Досі скористало з тих стипен дій 155 жінок із 20 різних кра їн впродовж пяти літ. Оці при- їзжі студентки мали не лише нагоду 'Студіювати в американ ських високих школах, але й пізнати американське життя в відділах Американського Т-ва, що сходяться по домах пооди ноких членок. І так у нашому відділі гостювала вчителька з Філіпін і лікарка з Греції. Вони розказували -взаміну про свій край і його проблеми, даючи в той спосіб вірні інформації. Я певна, що між нами, укра їнками, є чимало студенток у- ніверситетів, що є визнані AA UW, та могли б -стати в -ряди товариства. Коли говоримо про можливості порозуміння, спіль ну плятформу для сходин — чи ж можна знайти кращу на году й місце, я-к не в вище згаданій організації? Чи то го, чого дипломати не можуть осягнути при зеленому столі, не могли б доконати розумні жінки... при своїх зустрічах і дискусіях за чайним столом? ЮЛІЯ КОНИК-ТАЩУК працювала чотири роки з рамени ЗУАДКомітету над переселенням скитальців доброму стані завжди може придатись. Є побажані також харчі, зокрема підставні, як товщ і цукор. Та найзручнішого формою піддержки є таки гро ші, бо сьогодні можна за них усе дістати. Розпитуємо пані Юлію про .можливість заробітку залишен- ців. Вона вказує на безробіття в Німеччині, яке стоїть на пере шкоді нашим людям дістати працю. Залишаються тільки га лузі, яких самі німці не хотять, себто праця дом. помийниці., або надомна, -як вишивкарство чи дереворізьба. Та бракує о- диниць із ініціятивою, що це вміли б пустити в рух. Чи є ще можливість виїзду? Напевно. Щоправда, переселен ня до Америки вже замкнене, але виїзд до Канади, Австралії, Бразилії все ще відкритий. Ппавда, за переїзд треба тепер заплатити, але коли стільки вже земляків знайшлося за о- кеаном, то свояки чи знайомі приходять із допомогою. Та все ж таки дуже багато залишиться. Старші й непраце здатні люди, поїтім хворі (ВІД виїзду виключені. Оце й Є ОТІ 1 „залишенці “, що потребують нашої допомоги. Бо окрім ску пих можливостей прожитку во ни ще й терплять від постійно го пересування. Табори розвя- (Докінчення на стор. 12)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26 
