Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26
Американське Товариство Жінок Універсанток American Association of University Women — Ой ні, Вася! Коли б ти ба чив їх та їхнього священика! Той не похилить свого хреста. Принишкнуть, «ажеш, а хіба ж моя мати принишкла? До цер кви ходила поки не замкнули, Невже не знаєш матері? Така невгнута, як і ці тут. 'Враз вона «хопила його міц ні, дужі руки. — Вася! Сьогодні при Вели кодні О'бІЦЯЙ М'Є'НІ, що (ПОКИНСШ оту осоружну свою роботу. Чи не краще б тобі працювати ін женером на заводі, як і давні ше? Подумай тільки, — про- довжала — вернемось до рід них своїх і заживемо вкупі. День-у-день Я'•буду з тобою і ти з нами. Що ж ти на це? — Це звучить, як неймовір на .казка, як нездійсненна мрія, — говорив задумливо. — Кожну мрію здійснити можна, хотіти тільки треба, от що! — сказала із силою в го лосі. — Що ж ти, нічого не го вориш, Вася? — Думаєш, це легка справа звільнитись? Покищо чотири тижні відпустки маю, а там — побачимо... — Вася! Хороший мій! Має .чотири тижні відпустки і мов чить! 'Коли ж вона починаєть ся? — Від сьогодні!, Галочко. — Тепер у нас дійсно Велик день, Вася. Це й нам дзвонять' Великодні дзвони... Але, чекай же, я й за сніданок забула, а ти ж зголоднів. І швидко побігла до криниці за водою. А дзвони всьому сві тові звіщали про Воскресення. Радісним відгомоном дзвеніли тепео їхні звуки у Галиній ду ші. І коли вона ввійшла на ве ранду з ведром води, назустріч їй другими дверима входила Марія з чоловіком і дочкою. Галина поставила ведро з во дою і йшла повільно й нерішу че напооти них. — Христос Воскрес! — ска зала несміливо. — Воістину Воскрес! — від повіли здивовано, проте радіс но. Марія з Галиною дивились на себе, немов себе вперше по бачили. Раптом, наче на який невідомий їм приказ — підій шли і. розцілувались. В теплому, сердечному нас трою проминула Великодня го стина. Галина сміялась щасли- Сімдесять літ тому жінки з університетською освітою не мали нагоди використати свого образування, ні не мали това риства, що відповідало б їх ду ховому рівневі. Пані Е. Т. Тал- бот, дружина декана Медично го Відділу Бостонського Уні верситету, завважила це, пере живаючи в додатку трудно щі, що їх стрічали дві її дочки в намаганні добути університет ську освіту й піддала думку створення такого товариства. На заклик її старшої дочки від булися перші сходини в Босто ні, в 1881 році, а за два місяці 65 жінок створили товариство. Впродовж 70 літ організація розгалузилась у відділи (зараз їх 1.141) з головним осідком у Вашингтоні. Централя придба ла власний дім у 1922 р. Цей •будинок б'ув довгі роки прию- том визначних жінок ЗДА та інших країн, місцем їхніх збо рів і конференцій. На чолі сто їть голова та 8 референток із 28 бюровими силами. У дальшому з ясую членство, міжнародні звязки, дослідні проекти й стипендійну програ му товариства. Питання членства розгляда лось дуже основно. Ходило про те, чи допустити жінок, що по кінчили колегії (каледжі), чи лише тих, що покінчили універ ситети. Заважило друге стано во, а Василь сипав дотепами. Мирон і Марія забули на часок свої важкі “підсовітські” будні. А Наталка бавилась безжурно з Юрчиком, цокаючись і’з ним писанками. А за два дні Галина з Васи лем від’їжджали. Марія стояла біля машини. — Прощайте, Маріє Юріїв- но! Я скоро напишу вам. Ех, як би ви знали, якою рідною стали ви мені! Машина побідно засопіла й помчала. Галина довго ще махала ру кою, а Василь кланявся, махав шапкою, оттак зовсім не по- військово'му, а як усі: смертель ні люди. вище з тим, що деякі колегії теж управнені до членства. Справа членок-прихильниць за раз під дискусією, хоч досі бу вало так, що студентка неприз- наної інституції, або та, що ма ла нескінчені студії, а виявила певну активність, могла стати членкою відділу в околиці, де жила. AAUW е членом Міжнарод ної Федерації Жінок Уніворсан- ток, що постала в Лондоні в 1920 р. Число представниць із 15 кра'н, .протягом 10 літ зро сло до 33. До міжнародніх звяз- ків належить між іншим виміна вчителів, або підбір кандида ток на заграничні студії, а та кож участь в Економічній і Су спільній Раді при Обєднаних Націях. Щодо дослідної праці, то во но мало різні завдання впро довж літ. У перших початках приходилось поборювати різні пересуди, як от тверження, що молода жінка нездібна перейти університетські студії без пі- дірвання свого здоровля. AA UW збирало тоді лікарські ви слови, звіти вчителів, статисти ку, оперту на фактах, щоби збити це помилкове поняття. Це звідомлення опубліковало бюро праці в 1885 р. Дальше AAUW подавало в різних пу блікаціях, яких тут не можу ви числити, огляд університетсь ких студій, вартість академіч ного вишколу й його практич не примінення в школі, проми слі, суспільстві ітд. В часі де пресії в 1930 р. д-р 'Кінґсбері почала досліджувати економіч ний стан працюючих членок, або тих, що могли би, а не ма ли нагоди працювати. Відпо відь 'Від 10.000 членок дала та кий докладний стан професій ного звання, доході®, безробіт тя, відпо'відаяьно'сти за удер жання1 родини, коли жінкам бу ло легше знайти працю ніж чо ловікам, що держава опубліку вала ці факти. Відчинити двері до дальших студій було одним із перших завдань AAUW. Першим піонір- кам ішло не тільки про те, щоб Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top