Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26
Бе сонечко в віконечко, вістить: Христос воскрес! І жайворон зо всіх сторін лящить: Христос воскрес! Цвіт в пахощах на радощах цвіте: Христос воскрес! І дзвонить дзвін, мов навздогін гуде: Хростос воскрес! МІЖ КВІТАМИ Є в нас на хуторі тихий куток — То мій городчик, повний квіток. Вколо вишневі нагнулися віти — Любо між ними в городці сидіти. Раз я лопатку маленьку взяла І по науці в городчик пішла (Бо не люблю я без діла сидіти!), Грядку скопала, засіяла квіти. Квіти пахучі, мов зорі ясні, Ніжно так дивляться в очі мені І усміхаються мило, мов діти — Любо між ними в городці сидіти. Р. Завадович Сніговий Дід пішов спати Кожного пополудня, як надворі не було метелиці ні вітру, мама одягала Христю в теплий плащик, і вони йшли по Івася. Івась учився в школі, і його треба було привести додому. На вулиці було завжди цікаво: гур котіли й дзвонили трамваї, а авта здо ганяли одні одних і ховались у бічних вулицях за будинками. Та найцікаві ше було те, що за великим вікном крамниці з солодощами стояв Сніго вий Дід, помальований на біло, в чор ному блискучому капелюсі. Кожного разу Христя вітала його приязною ус мішкою, а він стукав у шибу тонень кою паличкою. Тут він стояв ще з-перед Різдва, і Христя уважала його за свого „старого знайомого". Христя знала, що Сніговий Дід — полотняна лялька, але все таки їй здавалось, що він втомляється стояти день і ніч за вікном і стукати об скло паличкою. — Матусю, коли Сніговий Дід спить? — спитала раз дівчинка. — Тепер він не спить, бо зима, — відповіла мама. — А як прийде весна, то Снігового Діда покладуть в льоху під паперовими ялинками, і там він спатиме аж до нової зими. Минуло кілька тижнів. По місті ще часом тан цювала метелиця, але мороз вже не наважувавсь бігати за дітьми і щипати їх у рожеві личка. Теплішало... З того часу Христя допитувалась у мами, коли можна буде Сніговому Дідові сказати „добраніч14 і наповісти, щоб не заспав у льоху, як настане нова зи ма. А Сніговий Дід неначе чекав на те прощання. Коли Христя, приклав ши носика до скла, одного пополудня запищала йому „добраніч44, він во станнє стукнув паличкою об шибу, і його маленька рука знерухоміла... — .Він справді захотів спати! — по думала Христя, помахала ручкою і пішла геть. А ввечорі, як мама поло жила Христю в ліжко, дівчинці якось привидівся Сніговий Дід за великим вікном. „Нарешті я скінчив свою пра цю, — сказав він, — і мені належиться заслужений відпочинок!44 Він вклонив ся всім людям на вулиці, тяжко повер нувся і позіхаючи пішов у глибину крамниці з солодощами. Там всунувся в холодільник з морозивом, і блиску ча скриня нечутно опустилася під під логу. Тепер Христя вже напевно зна ла, що Сніговий Дід пішов спати. І її огорнув сон, ще солодший, як усі цукорки й шоколядки в крамниці. А коли дівчинка спала, поля, ліси, мі ські парки і квітники коло домів по чули перший теплий подих весни, що звідкись надходила.... На другий день за великим вікном з’явилась інша фігурка: хороший сі рий зайчик з довгими вухами і куцим хвостиком, з синьою кокардою під бо родою. Передніми лапками він при держував таке, як і він завбільшки, великоднє яйце — крашанку. Щ о кілька хвилин шкаралуща яйця звер ху підіймалася, і звідти висувало го лівку смішне жовте курчатко. Христя радісно привітала зайчика й курчатко, що відтепер мали ділитись спільною працею: запрошувати людей до крам ниці з солодощами й содовою водою. При кожній появі курчатка громадка дітей, що спинилась біля вікна по дорозі зі школи, заливалась веселим сміхом, а разом з дітьми сміялось сон це над почорнілими будинками міста, сміялись хмаринки в весняному си ньому небі. Р. Завадович
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26 
