Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
По східніх стейтах Цього літа рішили ми про нести наші вакації на сході А- мсрики. Там не тільки гарні гірські околиці, але й великий центр нашого життя. Отже хотілося заглянути до наших установ, книгарень та крам ниць, що про -них читаємо в га зетах. Хотілось також (а кот рий збирач не мріє про те?) •придбати дещо для своєї збір ки. У Ню Йорку провели ми тиж день. Зустріли людей, що їх не знали, хоч листувались ціли ми роками. По наших книгар нях побачили також багато цін них видань. Є також цінні речі в приватних руках, особливо між новоприбулими. Жаль ста ло, що ті цінно.щі можуть роз губитись зчасом, якщо не по падуть у відповідні руки. — У далось нам роздобути для на шої збірки „Кобзар” Шевчен ка з 1908 р. під редакцією В. Домашйцжого. У Филаделфії немає стільки книгарень, зате там твориться багато нового у ділянці народ нього мистецтва. Кооп. „Базар“ випрацьо'вує цікаві зразки ви шивок, а керамічна студія Ма рії Хомин виконує кераміку на гуцульських зразках. Вперше побачили ми керамічно випа лювані ікони роботи маляря В. Кивелюка. Та вже найбільше враження зробила на нас домівка Союзу Українок Америки. Це просто ра, чисто й естетично уладже- на кімната, де відвідувач по чуває себе відразу в привітній атмосфері української хати. Бюрове знаряддя машинки до писання і бюрко не завва жується відразу. А в першу чергу кидаються у вічі порт рети наших провідних жінок - Наталі Кобринської й Лесі У- країнки, прибрані прегарними рушниками. Дальше — ошкле- ні шафи з мистецькими реча ми - як керамікою й дерево- різьбою. А вже коли голова СУА, п. Лотоцька відкрила пе ред нами могутню скриню, що стоїть у кут і — нам дух запер ло! Це цілі скарби! Вишивки з різних сторін нашої землі, на родне вбрання з різних око лиць і килими, все це дбайливо придбане й закуплене впро довж 25-літнього існування Со юзу.,. До того ще ляльки в тн- ііічних українських строях і:з різних сторін України! Ми збирачі й уміємо оціни ти оцей запал і працю, що вло- жений у таке діло. Правда, хо тілось би бачити цю збірку ви ложеною та доступною для від відувачів. Із розмови з -п. Ло- тоцькою почули ми, що цю збірку використовують часто для лекцій про українське на родне мистецтво для американ ців і інших національносте!! Але як гарно було б, коли б та ка збірка спочивала в відповіл них шафах та в окремій кімнаті! У дальшій розмові почули ми, що Союз Українок Амери ки плянує закупити власний дім для своєї Централі. Там ма ла б бути приміщена також оця збірка, як початок етнографіч ного музею. Оцим Союз Украї нок Америки започаткував би велике культурне діло, що йо го так дуже потребує наша гро мада в Америці. Цією вісткою ми зраділи. Не раз уже думали про те, де мож на буде примістити наші доро гоцінні скарби, коли ми вже не будемо всилі ними опікуватись. Якщо наше жіноцтво береться до такого великого діла, як придбання дому на музей, то нам усім треба станути до пра ці і спільними силами довести діло до кінця. Туся Сімків-Кочан * * * В ч. 8 „Нашого Життя11 пода ли ми вістку про відвідини по дружжя Кочанів, збирачів із Джолієт, Ілл. у Централі СУА. У розмові з ними знов вирину ла справа власного дому СУА та пекучої потреби — розмі стити якслід наші цінні збірки. На днях п. Туся Кочан надісла ла нам опис вражень із св •подорожі, що його подаємо. Із нього бачимо, як вона — дов голітня збирачка й спеціяліст- ка в цій галузі — оцінює нашу збірку та радіє можливістю їх музейного упорядкування. Не хай її голос стане для нас при- гадкою та заохотою. Велике діло нашого дому мусимо по чати. Воно потрібне нам із різ них причин. Це бз'де не тільки памятником нашої народньої культури для принагідних від відувачів, прогульок та шкіл. Але буде громадським центром української жінки, місцем її 26- ліхіньої праці. Бо ми, впродовж усього нашого існування до помагали завжди будувати дру гі хати, радісно, жертвенно й охоче. Ми радо давали свою працю й горді на те, що дбали в першу чергу про заг. громад ське добро. Але час уже й по думати про домівку українсь кої жінки, на яку ми собі за служили! Редакція „Н. Ж.” Туся Кочан із маляркою Марією Благіткою на виставці в Ст. Луїс. На стіні дереворити О. Кульчицької із збірки п-ва Кочанів.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
