Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Н А Ш Е Ж И Т Т Я РІК VIII. ЛИСТОПАД, 1951 Ч. 11 Українка сучасности Думки в листопадові дні Метою цієї статті є розгляну ти процес типізування україн ського жіноцтва та відношений його сил до сучасної українсь кої ДІЙСНОСТИ. Назагал треба сказати, що в нас — де б ми не перебували — все одні й ті самі люди ставлять на ноги громадське життя, орга нізують установи, пишуть, чи тають, платять різного роду вкладки ітд. Це вважають за “сповнення національних обо- вязків” А далі треба ствердити ніде ніщо нікому не закидаючи що жінкам на еміграції здебіль- ша приводиться “держати три угли хати”, а тоді її “ виповню - ваіння національних обовязків” шкутильгає. Які основні типи дав україн ський жіночий світ? Як оформ лювалась українська жінка? Які були осяги українки в цілості українського життя? Всі українські землі в тому часі перебули період змагань за ідейну спадщину 1918-1919 pp. Шляхи і форми тих змагань були різні. Зокрема “залізний кордон” впоперек живої укра їнської землі примушує нас у першу чергу взяти його під розгляд. Н аддніпрянщин а, я кої ви з - вольна боротьба між двома сві товими війнами, це невпинне розчавлювання кошмару мук і смерти, дала свій тип українки. Це людина, що1 пройшла крізь усі воші життя. її заливали хви лі терору Чека, НЕП-у, колекти візації, масових вивозів, голоду єжовщини, праці в концтабо рах, розстрілів, а над усе пос тійної триїво-ги. На її очах гину ли рідні і близькі, сильні й вар тісні люди. Здавалось нема за що вхопитись, нема рятунку. Безумовно хоробрі кидались у нерівний бій, щоб плисти до “голубої Савої”. Нікому не бу ло дано доплисти. Наддніпрян- ка пережила це все: переболіла й перемогла в собі, як символ незламного хотіння до життя. Однак в основі типи жінок, що їх дала Наддніпрянщина, ті ж самі, що й на зах'ідніх зем лях. Є їх два — тип революціо нер к и - п і д 11 і л ь н и ч к н (А г л а я) і тип суспільнички, хоч недо.роз- квітлий, бо вимушено дириго- ваний. 'На еміграції, серед б;льш сприятливих умовин для ВИЇЗ НОГО суспільного життя, тип наддніпрянки- суспільни чки ви зволився із шабльонових рям- ців, як тип широкого й багато го заложення. Ряд повстань, СВУ, СУМ, сти хійний бій українського села проти Москви дали без сумніву безчисленні, до ниві невідомі імена наддніпрянок, типу під- пільнички-рейолюціонерки. До казом того є факт, що зокре ма підчас і після другої світо вої війни український визволь ний рух в немалій мірі насна жився підпільними жіночими силами на Наддніпрянщині. Зовсім інші умовини були на з ахі дні х у кр а’інських землях. Визвольні рухи УВО й ОУН з мобілізували у своїх рядах теж молоде І здібне ЖІїНОіЧе ПО1- ко'ління. Висока напруга під пільного життя, активістична ідеологія оформили на протязі двох десяток літ тип підпіль- нички на заході. Вона стояла на стійці у тривалому зударі з оку пантом. В її психології перева жають акценти національно-по літичні. Звичайно, ця її перева га відбувалась нерідко коштом вс е ст ор онн ь от о п о глибл ення духо<вости. Час наглив, а закон дії вимагав саме цього ритму, їй прихюдилося поривати з за старілими засадами найближчо го оточення в імя нової ідеї та нових шляхів. Цей тип укра їнки-підп і льнички — вольовий і палаючий патосом національ ної ідеї, — стояв і стоїть плече в плече з мужчинами вже три десятки літ, крізь усі фази й форми визвольних процесів. Нині в рядах в'оюючої України стріїнулися західній і східній тип підпільнички, визволяючи образ українки-борця за май бутнє нації. Другий тип українки на за хідніх землях це суспільничка. Вона виросла на тлі легально- суспільного життя, використо вуючи законні рями держав окупантів. Вибравши відносно кращі умовини та спокійніший стиль побуту, вона змагала до поглиблення своєї духовости. Це українське жіноцтво, йдучи шляхом активного формування свого суспільного життя, нама галося зберегти й розбудувати ті українські ціннощі, що були нашою гордістю з прадавніх давеїн. Воно1 боролося за пле кання українських, культурних надбань, за належну оцінку на шого народнього мистецтва, за збереження народш-х звичаїв. В рямках цієї діяльносте вміща лася теж широка виховна про грама, культурно-освітня, сус пільної опіки, харитативна, то що.. В межах політичного стану річей суспільничка ,в міру спро моги, нераз забирала голос в обороні основних прав нації на життя. Й нарешті суспільничка нерідко підхоплювала й нада вала організованих форм тим новим вартостям, що їх у рево люційній напрузі духа нама галася дати підпільничка. Сус пільничка, позмозі ці вартості поширювала в маси, що вело до їх утривалення. Таким чи іншим збігом обста вин оба ці основні типи нашо го жіноцтва, так із східніх як і з західніх земель ■— опинилися на еміграції. Тут вони повинні себе взаємно доповнювати. На Батьківщині визвольні процеси боротьби мусять неминуче створити один основний тип українки-державнички. Це є тенденція до органічної сполу ки, до синтези типу підпільнич ки й суспільнички, як змагання за остаточне повне обличчя українки. Марта Зибачинська.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
