Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
До „Ідейних основ жіночої організації” (Докінченім) Недавно я одержала листа з Бель гії, - там, як і в багатьох інших міс цях, українці поділились на партії та груші, але справи, спільні жінкам та питання виховання дітей стоять одна кові перед всіма. В той же час деякі чоловіки не пускають жінок до спіль ної праці, тому, що в якійсь органі зації є політичні супротивники. На мою заувагу, що жіноча організація повинна змагати, щоб жінка не по чувала себе цілком залежною від чо ловіка, мені відповідають, що це мож ливо було в таборах, бо чоловіки й жінки однаково були під опікою ІРО, а зараз жінки матеріяльно ціл ком залежать від чоловіків і тому му сять їх слухати! Чи не треба було б сюди на пораду феміністки старої генерації?! Коли б жінка заробляла сама на себе, то мала б право мати і самостійні думки. Далі шановна авторка (ст. 20, ч. 3) пише, що „жіночі організації по винні подбати про підготову жінки до своїх природніх завдань та до свого звання. По повороті до рідно го краю зможуть ці жінки стати ко рисними членами суспільства та вклю читись у процес державного будів ництва”. Ось ця думка про повернен ня та про відплату „рідному краєві за той час, що ми провели на чужи ні, покинувши його во время люте” і повинна стояти перед багатьма. Але ми повинні знати, що зараз на Украї ні серед фахівців з вищою освітою є 40% жінок. Може, багато з них є стомлені і хотіли б пожити тільки родинним життям чи не повинні MII їх змінити? Чи не повинні ми при глядатись до того кращого, що бачи мо на еміграції наприклад, до про фесійного руху, який абсолютно за битим є на Україні, бо там профспіл ки по суті є міністерство праці з най гіршими атрибутами тоталітарної дер жави примусом. Ми повинні ВИ ВЧИ! и найкращі методи праці проф спілок, які вміють захищати інтереси жінки, як жінки та як носія майбутньо го нації. В Аргентині якраз щось ро бить на суспільному терені пані Пе рон чи не цікаво це показати нам всім, обговорити її експерименти, та кращі методи відвезти до краю. Перед українками на чужині по всьому світі стоять великі завдання, незалежно від того, чи хочуть або чи зможуть вони повернутися до рідного краю. Одне з завдань — ознайомлю вати з сучасним становищем України та прагненнями всіх українців до Са мостійної Держави. Прислужитись ве ликій меті може кожна пересічна лю дина, розповідаючи про цс кожно му чужинцеві — чужинці. Це наймен ше, що може зробити українка, але це вже одне може бути змістом жит тя. Тому українку не може задоволь няти питання трикутничків, які задо вольняють героїню новелі П. С. Пар- фанович. Також „шукати джерела вдоволення у дрібницях щоденного життя” за порадою тети Мілі, хоч і є велика філософія, але вона не для нас, новоприбулих, як би не була тяжка для нас немила і иепривична робота, бо ми памятаємо про тих, що ще тяжче мучаться на Україні і що ми залишили її для того, щоб допомогти чим можемо нашим сестрам і братам в Рідному Краю. О. Трофимовська КОНФЕРЕНЦІЯ СФУЖО З ПАУК Подібні напрямні праці СФУЖО Пан Американською Українською Конференцією виказали потребу ін формативної зустрічі обох товариств. Наприкінці вересня ц. р. відбулась у Филаделфії конференція, в якій узяли участь від ІІАУК шеф бюра д-р Шан- дор, а від СФУЖО увесь склад упра ви під проводом містоголови п.'Оле ни Лотоцької. Нарада намітила лінію тісної співпраці. УКРАЇНСЬКИЙ КІОСК В АРГЕНТИНІ На початку вересня в будинку Жі ночої Християнської Асоціяції відбув ся щорічний ярмарок-вистава. Окрім Аргентини виставляли різні національ ності свої питомі вироби. Кіоски ста ралися в своїй будові підчеркнути особливість країни. Цього року вперше зявилась тут українська виставка. Заходами всіх жіночих організацій в Буенос Айрес переведено спільно цей виступ. Про ект кіоску зладив проф. Б. Крюків, а управа СУА видала пропаганднвний листок кастильською мовою „Кілька слів про Україну та її мистецтво1*. Виставлено вироби нашого народньо го мистецтва. Ввесь час тривання виставки жіно чий комітет пильно дбав про інфор мацію публики. Містоголова СФУЖО п. Онацька в київському, а ші. Бан дура й Послушна в полтавських, пп. Рубінець і Ладика в галицьких строях оживляли кіоск. Піт. Гуренок і Велич- ковська служили поясненнями в касти льській мові, бо публика засипувала присутніх різнородними питаннями. Підсумки цього першого виступу українського жіноцтва в Аргентині не звичайно, успішні. Невеликим зусил лям, а тільки спільним зорганізованим виступом пророблено велику пропа- гандивну роботу. СУАргентпни підготовляє вечір країнської сукні, що викликує велике зацікавлення. ОУЖ в Англії виконало за звітний час масу дрібної громадської праці. Окрім щомісячних сходин та різних імпрез — участь в усіх заг. націо нальних святах, прикраса церков, від відування хворих займали багато ча су й енергії. Ще більше уваги вима гали реферати на актуальні теми, що їх у числі 8 розіслано всім гуртам. Та найціннішою була анкета про еко номічне положення української мате рі, яка дала цікавий перегляд. Приєднуйте передплатниць для „Нашого Життя” Три роки праці в Англії Треті загальні збори ОУЖ в Ан глії пробігли під знаком особливої уваги для збереження нашої дітвори. Ця справа тут пекуча, як усюди інде. Тому й мобілізують сили до боротьби за душу дитини. Делегатки звітували про свої захо ди. У Лондоні, як відомо, існує вже другий рік доповняюча українська школа, яку провадить уступаюча го лова ОУЖ п. Н. Гортинська. У Роч- дейлі основано суботній дитячий са док. У Бері садок є в стадії організу вання. Нещодавно появився заклик у пресі, що й Брадфорд організує са док у домі СУБ-у. Дискусія на зборах кинула цікаве світло на те питання. Зокрема видвиг- нено справу виховання сиріт, що за суджені на вннародовленля. Присут ній представник СУБ-у зясував, що при Інвалідській Оселі в Сідденгер- сті підготовляється захист для них. Садки й доповняючі школи є мо гутнім виховним засобом, до якого треба би змагати. Та не слід забувати й інших заходів, в яких жіноцтво мо же проявити свою ініціятиву. Це не дільні сходини дітей і дитячі імпрези, як це почасти переводить п. Лукія- ненко в Рочдейлі. Великою допомо гою у збереженні дітвори є виховна оселя, що оце вже вдруге згуртувала дітей в Інвалідській Оселі. Переведена силами Пласту під управою п. Ц. Па ліїв, вона дала піддержку, на якій ма тері можуть дальше будувати своє діло. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
