Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Відійшла приятелька молоді Марія Грнвнак, родом Кузеля, на родилась у 1891 у Бережанах. Народ цю школу й гімназію закінчила в Бе режанах, університетські студії у Львові. У травні 1919 повінчалась із Січовим Стрільцем, д-ром Степаном Грпвнаком. Коли Січові Стрільці пе рейшли Збруч, подалась туди за своїм чоловіком, що помер на тиф у 1920 р. у Проскурові. В чотирокутннку смер- тн перейшла сама віспу й тиф. З важ ким трудом передісталась до Гали чини, де й згодом почала вчителюва ти у Дівочім Інституті в Перемишлі. Звідсіля переходить до Станиславова па таку ж працю. Вчителює теж на скитальщині в Інсбруці. У 1950 р. пе реїздить до Шикаго, де померла у липні 1951 р. Перший раз зустріла я свою пізні шу довголітню вчительку та виховни- цю Марію Гривнакову, здаючи вступ ний іспит до 1-ої гімназійної кляси. І Це й досі чітко зарисований її силю- ет, відбитий у свіжій дитячій памяті. Висока, струнка, з характеристичним, дуже ясним волоссям (яке. чомусь зда валось мені сивим), синіми, коротко зорими очима (тоді я дивувалась, чо му пані професор так близько до очей підносить книжку, а сьогодні я сама ще ближче підношу) та незви чайно старанно й елегантно вдягнена. Хоч яким „страшним” здавався цей іспит і я навіть твердо була запевни ла маму, що напевне „не здам“, все ж гаки пані професор сказавши весело, що „оґрудек*‘ пишеться через „о крн- сковане“ (вона іспитувала мене з у- країнської та польської мови) і пе реконала малу, залякану, будучу гім назистку, що можу спокійно вимага ти в мами всіх обіцяних ласощів, бо... я здала. Почавши від третьої гімназійної аж до матури Марія Гривнакова вчила мене української мови та літератури. ЇЇ любов до літератури та глибоке, грунтовне знання предмету, прозорий, ясний спосіб викладу давали змо гу навіть найменш здібним опанувати предмет. Завжди спокійна, тактовна, в доброму настрою, всіх дівчат (а бу ло їх близько дві сотні) називаючи замовити в централі С-УА, а коштує він 1.50 дол. Отже до роботи! У чергово му числі 'подам опис зачіски й віїнка, щоіб ви це теж до висту пу придбали. Тоді матимете вже дуже багато .зробленого й охоту — продовжувати це. Ваша Ліда по імені, вона скоро зуміла здобути собі симпатію й довіря молодих гім назисток. Завідуючи шкільною бібліо текою та зорганізувавши український літературний гурток, вміла прищепи ти тим, що любили книжку, любов до архитворів літератури. На сходи нах літ.-гуртка вчила учениць відріз- нюватп цінне від слабкого, вироблю вала естетичний мак та замилуван ня до поетичного слова. Всі дівчата знали, що,там, де Грпв- накоіїа була опікункою кляси, учени ці могли спокійно, без ^розчарувань, чи прикрих несподіванок, очікувати кінцевої кляснфікації. Вона цікави лась їхнім поступом, не тільки в себе, але і в інших предметах. Коли яка мала недотягнення, вона старалась їй різними способами допомогти. Із „певних” джерел старшим ученицям було відомо (бо тільки старші учени ці мали доступ до різних таємничих джерел, а одним із них була наша терціянка Кася), що „пані професор" завзято й послідовно боронить своїх учениць на конференції і попросту видирає їх із кігтів інших „кровожад- них“ професорів. Не належала вона до того роду вчителів, що раді б замкнути дівчат у твердій, безогляд ній дисципліні. Усміхненими, розумію чими очима дивилась вона на нашу невгамовану поведінку підчас перерв, а вже коли приходив час мясниць і ми приготовляли наш традиційний, гімназійний баль — була вона нашою приятелькою та правдивою дорадни цею. Помагала у прибранні залі, пе реконувала дівчат, що всі повинні взяти участь у забаві, заохочувала до танку. Пригадую собі, що на балі во на завжди була елегантно вдягнена і здавалась нам зовсім іншою істотою. Коли прийшла вістка з Америки, що там померла Марія Гривнакова, здавалось мені, що колесо часу пере крутилось. Що це не Мюнхен і не чу жина, а Перемишль, Татарська вули ця, такий знайомий і до болю рідний будинок Інституту, а я задихана біжу під гору, щоб дігнати „пані профе- сор“. Вона йде повільно передо мною і входить в Гімназійну браму. Ковані двері замикаються безголосно, а на них бачу різьблені слова: „Тут спо чиває душа приятельки молодих дів чат, Марії Гривнакової“. Сльози па дуть на клямку дверей, що не відчи няються передо мною. Уста шепочуть ледве чутно: „А там далеко нехай її тлінним останкам пером буде чужа земля“. Мюнхен, вересень 1951. Галя Загайкевич-Мельничук Різдвяний Базар у Парижі чеиае иа кас! Вже двічі переводило СФУ ЖО з допомогою своїх членів українську виставку .на базарі Світового Союзу Матерей у Па рижі. Українські експонати вишивки й печиво вже ма ють свою славу у відвідувачів. До тепер доставляли іх наші жіночі організації в Европі Обєднання Українських Жінок у Німеччині, Жіноча Секція у Бельгії, Союз Українок Фран ції і Т-во Православних Жінок у Парижі. Тепер спромога їх через переселення зменшилась. Українське жіноцтво зза оке ану повинно прийти з допомо гою. У коїжної українки знайдеть ся якась вишивана дрібничка на ту ціль, - хусточка, сервет ка, торбинка. Побажані й біль ші речі, як подушка, доріжка чи настільник. Може бути нова або й вживана. Гроші виручені з продажі вишивок ідуть на по криття вкладки СФУЖО в Сві товому Союзі Матерей у -Па рижі. Час наглить! Прохаємо пе реглянути свої вишив-ки та по жертвувати одну з них для під держки такої важної справи! Висилати в ЗДА на адресу: World Federation of Ukrainian Women’s Organizations, 866 N. 7th St., Philadelphia 23, Pa. в Канаді: Mrs. Olena Kysilevska, 90 Os- sington Ave., Ottawa, Ont. ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ ВИШ ИВКИ В А Н ГЛ ІЇ Курс української вишивки при Техніч ному Інституті в Шиплей уже завершив другий рік навчання. Цього року закін чило його 7 українок і 9 англійок. Укра їнки були: Катря Пайкуш (мала найбіль шу скількість вишивок), Віра Кордуба, Ніна Ходам, Марія Кашевка,, Стефа Олій ник, II. Яшків і Н. Гузій. Приїдніпряшсн любувались у вишиванні рушників, а га личанки воліли подушки й серветки. Ці каво, що англійки — наруч дрібних виши вок — не вагались почати також більші. Одинокі завіски, вишиті на курсі, зладила англійка п. Рейстик. На закінчення кур ену влаштовано виставку, що мала живий відгук у просі. Ініціяторкою і вчителькою цього кур су g п. Іванна Вітошинська, звязкова СФУЖО від Обєднання Українських Жінок Англії. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
