Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
За святочним столом Обширна заля Горожанського Клюбу. Довгий ряд столів, за ними рядочком стоять членки. У воздусі смашний запах різних присмак. Священик проводить молитву. Це 42-гий Відділ зійшовся відсвяткувати свячене. Цей 42- гий Відділ, що гуртує старших, досвідчених союзянок, отих ма терей, ЩО ЇХ'НІ дочки вже теж створили окремий Відділ. 42-ий Відділ, якого підприємства вже мають свою славу у Филадел фії. Молитва скінчена. Вислуху ють ще привітальне слово о. Артимовича, а потім діляться яйцем. Сусідка з сусідкою, а то й із знайомою, що сидить на проти. Пливе оживлена гутірка. Одні одних припрошують. Ці каво всім покуштувати сира, що йото зладила п. Вовчак, а також сирника опеченого баб цею Чайківською. Що це в ньо му, мігдали чи оріхи? спереча ються дві досвідчені господині. Нараз гутірка втихає. Голо ва Відділу, п. Пономаренко встала. Це значить, що має щось сказати. І справді, п. Пономаренко опиталась, чи вже спожиті да ри Божі, бо час -подумати й про виступи. Вона — досвідчений товстмаетер і знає, що .слід уже починати. І йде довгий ряд привітів і промов. Це не довгі рефера ти, як їх нераз приходить-ся ви слухати на зборах. А також не шумні привітання, що падуть ефектовно зі сцени. Ні це щи ро-сердечні вислови їй поба жання.1 членок, що вже кілька надцять літ працюють зі со бою. Приїхали сюди колись мо лодими дівчатами, без досвіду. Та свято зберігали заповіт ма тері — держатися церкви і сво го гурта. І це допомогло їм знайти шлях на чужині і ство рити свою родину. А трохи зго дом відчули потребу організа ції. Свого жіночого товариства, де вони привчились би і громад ської роботи і могли б бути ко рисними для рідного краю. Із їхніх промов можна бага то зрозуміти. Ось п. Волянсьїка розказує, яіка щаслива та лю дина, що живе в ігурті. їй усе жаль було відлюдків і вона шу кала дорогу, як їх приєднати. Все знайшла для них тепле й щире слоіво. І справді — немає родинного свята у Филаделфії, де не ясніла б її щира усміш ка, де не помогла б її дбайли ва рука. Промовляє п. Демяник і жу риться, що мало молоді між нами. Правда, 42-гий Відділ не молодечий, але на сьогодніш нє свячене могли прибути й членки інших Відділів. Треба подбати про те, щоб молодь зрозуміла вагу традиції і вдер жання цього звичаю. Ми знає мо, як гарно плекає це п. Де- Павлина Пономаренко голова 42-го Відділу СУА у Филаделфії мяник у своїй хаті, де не тільки діти але й внучата щебечуть по українськи. Так, поміж гостями -є їй член ки інших 'Відділів. Промовляє п. Ольга Фостик, голова 46-го ВідділуСУА. Це ще молода ви глядом, енергійна пані, що вже має за собою кільканадцять літ праці в організації. Вона іциро радіє успіхом 42-го Від ділу у вдержанні традиції і ба жає йому продовжувати не. 46-ий 'Відділ цього ро'ку не вла штовував окремого свяченого, а кинув клич обєднатись усім в одну СІМЮ ЧЛеНОК-СО'ЮЗЯНОК. Поміж іншими покликано до слова й новоприбулих. Промо вляє М. Чайківська, звана „баб цею”, бо вона, як каже п. товст- мастер, горда на те, що така молода, а вже маїє дорослих унуків. Бабця пригадує, що .хоч шлях наш до Америки був тер нистий, проте згадуватиме ко лись у рідному краю наймилі- ше оту теплу, щиру зустріч, що її знайшла у крузі цих жінок- піонірок. Встає, покликана до слова, п. Віра Шлаківська з Великої У- країни. Вона- пригадує, що її шлях сюди тривав ще довше, труднощі були ще більші. Та це все блідне в обличчі тепе рішніх завдань. Яка шкода, що її землячки відокремлюються! Здається, що вже час скинути з себе зневіру й відлюдність давніших часів. Нарешті — а всі вже того че кають — покликають до слова п. Олену Лото-цьку, голову СУ- А. Це вже ось кільканадцяте свячене, що вона проводить із ■своїм гуртом. У повільному зрості організації, на різних е- тапах провадила її легка, але впевнена рука. Пані .голова не тільки радіє новою зустріччю за Великоднім столом. Вона може розказати членкам також •про успіх на американському конгресі в Гюстон, Тексас, ку ди вирядила її була організа ція. Цей могутній конгрес, що складався з 2000 делегаток, ре презентує кілька міліонів чле нок, радісно привітав її, голову організації, що обєднує амери канок українського роду. Кон грес оцінив працю невеликої в їх розумінні організації, що такий цінний вклад дала в аме риканське життя. Промовляли ще й інші член ки, викликані невмолимою п. товстмастер — пп. Дурановсь- ка, Малиновська, Сможинська, Марків, Вовчок, а вкінці ще й покликали до слова п. (Бурого, що є невідступним гостем на всіх підприємствах. Пізно пополудні закінчилось свячене. Членки ще довго про щались та дякували за приєм но проведений день. Л. Б. ---- « » ----- 30-ЛІТТЯ ІНТ. ІНСТИТУТУ Інтернешенел Інститут у Фи ладелфії зачав цього року 30- ий рік свойого існування. На річних зборах 1. 1. було 180 учасників. Вибрано нову Раду Директорів з 35 осіб різ них національностей, між яки ми є одна українка п. Олена Лото'цька. Приєднуйте передплатниць “Нашого Життя”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
