Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
За святочним столом Обширна заля Горожанського Клюбу. Довгий ряд столів, за ними рядочком стоять членки. У воздусі смашний запах різних присмак. Священик проводить молитву. Це 42-гий Відділ зійшовся відсвяткувати свячене. Цей 42- гий Відділ, що гуртує старших, досвідчених союзянок, отих ма терей, ЩО ЇХ'НІ дочки вже теж створили окремий Відділ. 42-ий Відділ, якого підприємства вже мають свою славу у Филадел фії. Молитва скінчена. Вислуху ють ще привітальне слово о. Артимовича, а потім діляться яйцем. Сусідка з сусідкою, а то й із знайомою, що сидить на проти. Пливе оживлена гутірка. Одні одних припрошують. Ці каво всім покуштувати сира, що йото зладила п. Вовчак, а також сирника опеченого баб цею Чайківською. Що це в ньо му, мігдали чи оріхи? спереча ються дві досвідчені господині. Нараз гутірка втихає. Голо ва Відділу, п. Пономаренко встала. Це значить, що має щось сказати. І справді, п. Пономаренко опиталась, чи вже спожиті да ри Божі, бо час -подумати й про виступи. Вона — досвідчений товстмаетер і знає, що .слід уже починати. І йде довгий ряд привітів і промов. Це не довгі рефера ти, як їх нераз приходить-ся ви слухати на зборах. А також не шумні привітання, що падуть ефектовно зі сцени. Ні це щи ро-сердечні вислови їй поба жання.1 членок, що вже кілька надцять літ працюють зі со бою. Приїхали сюди колись мо лодими дівчатами, без досвіду. Та свято зберігали заповіт ма тері — держатися церкви і сво го гурта. І це допомогло їм знайти шлях на чужині і ство рити свою родину. А трохи зго дом відчули потребу організа ції. Свого жіночого товариства, де вони привчились би і громад ської роботи і могли б бути ко рисними для рідного краю. Із їхніх промов можна бага то зрозуміти. Ось п. Волянсьїка розказує, яіка щаслива та лю дина, що живе в ігурті. їй усе жаль було відлюдків і вона шу кала дорогу, як їх приєднати. Все знайшла для них тепле й щире слоіво. І справді — немає родинного свята у Филаделфії, де не ясніла б її щира усміш ка, де не помогла б її дбайли ва рука. Промовляє п. Демяник і жу риться, що мало молоді між нами. Правда, 42-гий Відділ не молодечий, але на сьогодніш нє свячене могли прибути й членки інших Відділів. Треба подбати про те, щоб молодь зрозуміла вагу традиції і вдер жання цього звичаю. Ми знає мо, як гарно плекає це п. Де- Павлина Пономаренко голова 42-го Відділу СУА у Филаделфії мяник у своїй хаті, де не тільки діти але й внучата щебечуть по українськи. Так, поміж гостями -є їй член ки інших 'Відділів. Промовляє п. Ольга Фостик, голова 46-го ВідділуСУА. Це ще молода ви глядом, енергійна пані, що вже має за собою кільканадцять літ праці в організації. Вона іциро радіє успіхом 42-го Від ділу у вдержанні традиції і ба жає йому продовжувати не. 46-ий 'Відділ цього ро'ку не вла штовував окремого свяченого, а кинув клич обєднатись усім в одну СІМЮ ЧЛеНОК-СО'ЮЗЯНОК. Поміж іншими покликано до слова й новоприбулих. Промо вляє М. Чайківська, звана „баб цею”, бо вона, як каже п. товст- мастер, горда на те, що така молода, а вже маїє дорослих унуків. Бабця пригадує, що .хоч шлях наш до Америки був тер нистий, проте згадуватиме ко лись у рідному краю наймилі- ше оту теплу, щиру зустріч, що її знайшла у крузі цих жінок- піонірок. Встає, покликана до слова, п. Віра Шлаківська з Великої У- країни. Вона- пригадує, що її шлях сюди тривав ще довше, труднощі були ще більші. Та це все блідне в обличчі тепе рішніх завдань. Яка шкода, що її землячки відокремлюються! Здається, що вже час скинути з себе зневіру й відлюдність давніших часів. Нарешті — а всі вже того че кають — покликають до слова п. Олену Лото-цьку, голову СУ- А. Це вже ось кільканадцяте свячене, що вона проводить із ■своїм гуртом. У повільному зрості організації, на різних е- тапах провадила її легка, але впевнена рука. Пані .голова не тільки радіє новою зустріччю за Великоднім столом. Вона може розказати членкам також •про успіх на американському конгресі в Гюстон, Тексас, ку ди вирядила її була організа ція. Цей могутній конгрес, що складався з 2000 делегаток, ре презентує кілька міліонів чле нок, радісно привітав її, голову організації, що обєднує амери канок українського роду. Кон грес оцінив працю невеликої в їх розумінні організації, що такий цінний вклад дала в аме риканське життя. Промовляли ще й інші член ки, викликані невмолимою п. товстмастер — пп. Дурановсь- ка, Малиновська, Сможинська, Марків, Вовчок, а вкінці ще й покликали до слова п. (Бурого, що є невідступним гостем на всіх підприємствах. Пізно пополудні закінчилось свячене. Членки ще довго про щались та дякували за приєм но проведений день. Л. Б. ---- « » ----- 30-ЛІТТЯ ІНТ. ІНСТИТУТУ Інтернешенел Інститут у Фи ладелфії зачав цього року 30- ий рік свойого існування. На річних зборах 1. 1. було 180 учасників. Вибрано нову Раду Директорів з 35 осіб різ них національностей, між яки ми є одна українка п. Олена Лото'цька. Приєднуйте передплатниць “Нашого Життя”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
