Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Керамічна Студія у Филаделфії Українська посуда перейшла довгу лінію розвою. Від примі тивної, ліпленої іще фоірми че рез татарське коло княжих ча сів аж до вибагливого куман ця Гетьманщини. Українська земля має багаті зложища гли ни. Із них виходили ібіляво-сі:рі, червоно-брунатні або темно-сі рі миски їй горшки. Виробництво кераміки роз винулося в кількох центрах. Проф. Січинський ділить її на чотири великі групи — волин сько-подільську, полтавську, чернігівську і гуцульську. Кож на з них витворила свій окре мий тип, обумовлений смаком населення, історичними впли вами та якістю глини. У 19 сто літті воно 'почало занепадати підо впливом порцеляни та по суди фабричного виробу. І то му глиняна посуда зникла з у- житку вищих верств. На селі зона ще широко збереглася, хоч уже не могла так розвива тися, яік переділе. Та оживлення цієї галузі при йшло з іншого боку. Зацікав лення народнім мистецтвом спонукало міське населення приглянутися до тих погорджу- (ваних „черепків”. Шляхотні форми й гармонійний рисунок приваблював. Керамічну посу ду почали вивчати мистецько- промислові школи (Коломия, Миргород, Межигіря, Камя- нець, Одеса). Мисїці-вчителі навязували до народнього ви робництва своєї околиці. Ста ли творити декоративну «посу ду для міського вжитку з за стосуванням народньої орна ментики. Вслід за тим почали йти і підприємства (І. Левин- сь-кий, С. Литвиненко у Львові, Гуцульське Мистецтво у 'Ко сові). Не всі ці спроби мали одна ково добрий іВИСЛІД. Але все ж показали дорогу та створили своєрідний тип міської декора тивної посуди. То'му з радістю приймемо вістку про те, що це шукання продовжується й поза межами рідного краю. Нещодавно від крила свою ікерамічну робітню у Филаделфії молода мисткиня Марія Хомин. Із народнім ми стецтвом- зблизила її кількаліт ня праця в кооперативі „Укра їнське Народне Мистецтво “ у Львові. Для технічного вивчен ня керамічної галузі вона про йшла вишкіл у фабриці порце ляни в ЗДА. Впродовж 1950 р. мали ми змогу зазнайомитись із її виробами, що їх виставля ла крамниця „Базар“, а во-сені на виставі “Pennsylvania Guild of Craftsmen”. Тут вона пока зала цілий ряд посудин, від ве ликої, декоративної „трійці", аж до дрібних дитячих забавок. Марія Хомин пішла в своєму виробництві окремою доро гою. Вона — уроженка західніх земель — о-перлася на гуцуль ській кераміці. Багатство форм і орнаменту полонило всеціло її уяву. Вона притримується «в основі форми гуцульської по суди і лише незначно- модифі кує гуцульський орнамент. Та в неї він виходить поглиблено, утончено. Це замітне також на техніці її виробництва. Підклад до ЇЇ виробів творить чиста ка олінова глинка, що стає в ви паленні високоякісним фаян сом. Прозора полива увидат- -НЮ'Є чіткість рисунку та шля хетний підклад матеріялу. Як сказано, формою посуда Марії Хомин не відбігає від гу цульських зразків. Це є ті ж церковні прикраси — трійці, свічники, ті ж хатні предмети — -колачі, чутри, миски. У роз-/ міщенні орнаменту мисткиня придержується також гуцуль ського підходу: на невеликій площині нагромаджує багато мотивів. Але в декільки остан ніх виробах є вже слідне нама гання звільнити площу. Є тут зручно висунений один основ ний мотив, якому уступають усі дальші. Можливо, що цією дорогою й піде дальше її на магання. Цікавою є також спроба при- мінити гуцульські керамічні мотиви до модерних форм по суди, як лямп, ваз, мисочок- бомбонєр і попельничок. Тут уже можна ощадно орудувати орнаментом і це дає дуже ці кавий і приємний ефект. До ряду наших керамічних мистців приєдналась нова сила. У керамічній галузі жінки здав на вибивались, зокрема в ри сунку. Марія Хомин поставила свою робітню самостійно і по вела діло дальше. Воїна підно сить керамічне виробництво одної околиці як щодо техніки посуди, так і щодо композиції. А тепер пробує примінити йо го- мотиви до сучасних ужитко вих форм. JI. Бурачинська. Вироби української керамічної студії у Филаделфії: колач, трійця, чутра.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
