Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Могутній здвиг Вже закінчився зїзд Гене- ральної Федерації Жіночих Клюбів, оцей могутній здвиг американського жіноцтва, що до його голосу прислухається американська земля. Всі журна ли повні описів і вражень із Гюстон, Тексас. Впродовж ти жня радили тут провідні жінки Америки, промовляли до них громадські діячі і фахівці. Вже від двох літ Союз Укра їнок Америки бере участь у цих зїздах, як афі'ліоване товарис тво. Торік у Бостоні, Масс., і цього року в Гюстоні промов ляла на зїзді голова СУА п. .Олена Лотоцька. Цікава на її враження, заходжу зараз же по повороті її до централі. Пані голова вже при бюрку. На лиці ще сліди подорожньої втоми, але привітна усмішка розпогіднює його. Охоче по чинає розказувати. Вона вся ще під враженням подорожі. — Запрошення на зїзд наспі ло ще вкінці квітня. Ми завага лись — кошти подорожі через пів Америки великі. Та зважив ши місію, що її сповняє СУА серед американського жіноцтва та сердечний стиль запрошен ня — екзекутива вирішила ви слати відпоручницю. Мій вис туп був призначений на другий день нарад, себто 15 травня. Пригадую ще, що дня 13 тра вня пані голова виводила по каз народнього вбрання на свя ті матері в Ню йорку. — Так, це й спонукало мене взяти слідуючого дня літака, щоб поспішити на час до Гюс тон, що лежить над Мексикан ським заливом. Плян конвенції був уже в мене в руках. Як зви чайно воно буває, певна части на нарад проводиться на плену мі, а друга в комісіях. Мене ці кавило одне і друге. Та на пле нумі йдуть програмові рефе рати, що здебільша вже надру ковані. Дальше привіти різних чинників, що їх варто теж про слухати, як і резолюції зізду на прикінці. Та куди цікавіше роз глядати проблеми Генеральної Федерації в комісіях. Тут об говорюють все те, чим хвилю ється і живе американське жі ноцтво. ■— Які саме питання розгля дались там і в котрих Ви брали участь? ■— Комісій було кільканад цять. Суспільна опіка ,оборона держави, публичні взаємини, міжнародні звязки, американ ський дім, виховання — ось найважніші. Та я не могла бу ти на всіх, хоч як вони мене ці кавили. Треба було обмежитись до тих, що були для нас важні, або де я могла виявити стано вище СУА. І так я на спеціяль- не запрошення управи Федера ції взяла участь у комісії між- народніх звязків, а окрім того якийсь час прислухалась до пражці комісії економічної стабілізації. — Що можете сказати про резолюції зїзду? — Це саме на комісіях їх ви- працьовують. На вступі до ре золюцій американське жіно'Ц- тво, відчуваючи загрозу, що її ширить в Америці безвіря, зло жило приречення вірносте Бо гові та його законам. Декілька перших резолюцій торкалося економічних питань, як стабілі зації, страйків, інфляції і впли ву тих яв-иіщ на американську родину. Висновком цих резо люцій було створення комітету споживачів. Дальшу групу ре золюцій творили проблеми державної оборони. Зїзд живо й чуйно передбачив загрозу війни, висловився за пляном заі- гальної військової служби та обговорив питання забезпеки родин вояків. Третьою заміт- ною резолюцією було створен ня Світової Федерації Жіночих Клюбів. — Чи мали Ви змогу видвиг- нути й наші питомі справи пе ред американський загал? — Як уже було згадано в пре сі, я зясувала справу новопри булих, і їх включення в наше життя, як найважнішу для СУА. Це знайшло живий відгук. До мене приступало багато деле гаток із запитами і мені при- ходилось розвіяти багато пере судів, що вони видвигали про ти новоприбулих. Зокрема захі дні стейти, де слабо розвинений промисл, уважали новоприбу лих обтяженням для Америки. — Такі розмови й особисті звязки нераз дуже успішні. Чи мали Ви на те достатно часу? — На те завжди залишають підчас зїзду обідову чи вечірню пору. У мене безліч нових, ми лих знайомих та замовлень книжки “Дух Полумя”, що про неї вже стільки відгуків є в аме риканській пресі. Декому ду маю післати ще кілька інфор маційних книжок про Україну. — Із яким враженням Ви по кинули конгрес? — Піднесеним. Дух громад ської активносте, взаїмного зрозуміння й толеранції ство рював теплу й щиру атмосферу праці. Не тільки наради, але приватні розмови були пройня ті тим. Подивугідне було те, як старенькі бабусі живо брали у- часть у нарадах. Кілька учас ниць із трудом порушувались на милицях. Але все кипіло ба жанням вложити свою частку в спільне русло, причинитись хоч доброю волею до такого важ ного діла. — Здається що можна позаз дрити американкам такого ак тиву? — Коли я наприкінці конгре су повернулась на летовище, подумала те саме. Та мене че кала ще участь у конгресі гро мадянства у Вашингтоні. І я ос- відомила собі, що в країні, де так плекають почуття грома дянства, мусіла вирости жінка, свідома своїх завдань. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
