Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЩЕДРІВКА Добрий вечір, господароньку, ой, дай, Боже, Кликав нас Бог на порадоньку, ой, дай, Боже, Обіцяв Тобі сто кіп пшениці вродити, А господині в щасті, здоровлі прожити! Щедрівка, записана членною СУА п. Марією Паредак із Честер, Па. Свят-Вечір у Союзі Українок Члеінки Союзу Українок Аме рики зберегли дуже гарний зви чай спільного святкування на ших традиційних свят-вечорів, чи свяченого. Це .належить до ТОГО'роду імпрез, ЯКІ піддержу ють та розвивають товариське життя організації. Підготовляють такі зустрічі окремі відділи СУА пляново, вже заздалегідь намітивши ко мітет жіїнок, відвічальних за свою ділянку. Бо такий Свят вечір ;НЄ обмежуЄТЬСЯ ТІЛ'ЬКИ до традиційного борщу, голубців та куті, але має ще окрему про- гіраму. Пригадую собі ’минулорічний Свят-вечір 42. Відділу СУА у Филаделфії. На щомісячних сходинах ви брано' комітет та зразу розділе но .працю. Членки голосяться добровільно ДО ПОМОЧІ Й ДЄ і КЛЯ- рують свої дари в приготуван ні 'Окремих страв. Пані Жури- біда обіцяє написати відповід ну -сценку для відіграиня під час Вечері. Напередодні спільного „Свят вечора” у котрусь неділю міся ця січня в церковній галі рух і метушня. Жінки прибірають са лю й сцену, витаскують шкіль ні лавки, а вносять і ладять дов железні столи. В кухні енергічніо урядує п Демяник, Панасовська, Миць, Мищишин, Григорець, Волин ська, і багато других — вже й новоприбулі скиталки. Не о- бійіш/лось і без голови п. Пюно- маренко, яка ніби все відмов ляється, що дуже далеко меш кає, але все її видно там, де йде якась праця. Роблять сотки го лубців, вареників, варять кутю та миють люсуд. Рибу вже го тову привезла п. голова. В неділю зараз по Службі Бо жій сходяться всі членки із сво їми мужами до гарно прибраної салі. Столи застелені та гарно прибрані' як до св. Вечері. Че каємо на о. пароха, який по благословив Божі Дари та про- віів молитву. Всі засідають до спільної трапези й заспокою ють смачними стравами перший голод. Та не надовго лишають гостей без уваги. В Америці та кий звичай, що на товариських бенкетах чи зустрічах за стола ми гості мусять теж сво'Є від робити. Енергійна „тостмастер” чи то лова взиває всіх їх до голосу. І кожний, рад чи не рад, сказа ти своє мусить. Це добрий зви чай, бо приневолює людину до виступу у гурті, а не поза ним, витворює привітну громадсько- р один н-у атім о с ф еру, з атіон ює ЗВЯЗКИ. Після -сердечних КІЛЬКОХ слів о. пароха й промови /голови п. Олени Лотоїцької побачили ми сценку „Свят-Вечір” на Украї ні, відіграну аматорами й член- ками СУА. Змістом цеї сценки перенесла нас п. Журибіда у рідне галицьке село> під селян ську стріху, де ціла родина засі дає до св. вечері, тільки немає ще сина, який вже вчиться в місті. Родичі чекають його*, а то й непевні чи зможе кинути важку науку. В міжчасі молод ші діти строять собі жарти із старенької бабусі, бо- їм вже на докучило чекати. Вікіїнці надхо дить довго ожиіданий син, але таємничо ховається, щоби зро бити ще більшу несподіванку родичам. Надходять колядники, а між ними є вже й Василько з міста. Всі з радістю засідають до спільної вечері, та обміню ються спільними побажаннями. Сценка немало причинилася дб оживлення настрою на -салі се ред присутних членок і .гостей. Мені як недавно^ прибулій — а - ле вже цілий ряд літ на скитанш — нагадало це все рідну хату та рідне село. У чергових виступах та про мовах окремих членок було стільки тепла і любо ви до свого рідного народу, змагання під держувати йоіго світлі традиції — все висловлене в щиро-сер- дечних словах без зайвої кр-ас- норічивости та товариської об луди. Це душею ІЦИірІ :Й, ВІрНІ українські жінки, хоча вбрані пишно по- американській моді та з набутою тут уже модерною товариською поведінкою. Свій життєвий рівень вони піднесли значно винце, як це змоігли зро бити їхні посестри на рідній та не своїй землі. Та рідної тради ції, рідних звичаїв вони не забу ли. І за цю вірність нехай Тобі буде дяка, честь і шана, амери канська Українко! Скиталка
Page load link
Go to Top