Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Роля жіночої організації Один із найрухливіших жіночих осеред ків — Союз Українок Аргентини — наді слав нам цікавий розгляд жіночої органі зації та їі завдань. Міркування молодої авторки, що підписалася тільки скромни ми ініціялами, обійматимуть цілий цикль Думаємо ,що ця спроба аналізи заціка вить жінок, заінтересованих у тому пи танні і спонукає їх висловити свою дум ку. Це конечне, коли хочемо ^ясувати соб розбіжні, або навіть плутані погляди що існують у нашому громадянстві. ★ Серед нашого широкого громадянства чало чуємо різні погляди на справу пот реби самостійних жіночих організацій. Од-* ні твердять, що жінки зовсім не є створені для громадського життя. Одиноким і ви ключним завданням їх це материнство І домашнє господарство. По їхній думці жінка повинна від ранньої молодости за- п_ авлятися до фахових робіт та приго товлятися виключно до цього завдання. Дбання за інтелектуальний розвій нако нечне, щонайвище треба придбати їй я- кий:ь не надто скомплікований, практич ний фах “ на всякий випадок”. І цей по гляд є поширений чи не найбільше. Інші знов більш свідомі люди перекону ють линок (часто з успіхом), що виста чає їм включитися в суспільну працю, яку ведуть мужчини, створити лише окремі відповідні відділи праці, підпорядкував шись їм. Ніколи жінки не повинні вести самостійної діяльности, бо ‘‘вона й так до цього нездібна”, а подруге — вона краще послужить Батьківщині, включив шися спільно у працю. Найчастіше жінки самі радо підтверджують ці погляди, бо ж “ хіба не все одне, де й як працювати” ? Таким чином вбивають цінну власну іні ціативу і гальмують творчий гін, що явля ється органічним випливом кожної здоро вої людини. Вже найменше одиниць можна зустріну- іп, які хотіли б признати велику потребу самостійних жіночих організацій, де б жінка росла духово, розвивалась, набира ла ініціятиви, власного досвіду та давала цінні висліди власної праці. Саме в цих словах хочу навести причини потреби на- иих організацій, їхні ідейні основи та зміст і форму їхньої діяльности. Коли розглядаємо причини, мусимо взяти до уваги кілька моментів, а саме: Біологічно-фаховий момент: Природний фах жінки — це материнство й домашнє господарство. Для виконалшя цих при родних обовязків не вистарчає сам ін стинкт. Опіка над дитиною, родиною чи то фізична чи духова, ведення домаш нього господарства ніколи й не були ви ключно інстинктовними діями, але при помочі теж і відповідного знання, що пе реходило з покоління в покоління, від л л їс ^/ і на доньку. сьогодні замали є Ті*- тг адицшної науки, сучасна маїи и іиОІіидИНЯ муоиіь Оиануваїи асі ЗДОиуТлн н^іли іі хє-ніки в Цій диілнці. загально іриліадоїті установи МожуїЬ О л ЄВИДНО 1ЄЖ оашіТИСЬ ВІДПОВІДНИМ ВтіІКОлОМ ЖІНКИ, але ДЛЯ ЦіЄі ЦіЛИ мусять ВІДДІЛИТИ окремі Жі- « НОЧІ СЄКЦ іі , отже таки ТиОрИТИ С и ЄЦ іл ЛЬНІ ж ін о чі клітини , чи ж не краще тому мати одиноку самоспину жіночу організацію, до о гуртувались усі жінки, яка виключ но оуде заиматись іими справами, аніж цілия ряд "жіночих організацій" з рісши ми статутами та з різними надрядними чинниками (^жін. секції по різний товари ствах;. Тому то нам потріоно однієї над- рядної централі, яка надавала о нам лі нію та координувала о усдг працю укра їнського жіноцтва, що являлося о випли вом спільної справи цілого українського народу (СФУЖ и;. психологічний момен.: У загалу жінок на першому пляні уч їхньому житті сто їть материнство й ведення дому, а вже в другу чергу приходять ширші суспільні ОООВЯ у КИ. Це явище зоївсім нормальне й зі суспільного становища позитивне (не бе ручи до уваги жінок, які своїм інтелекту альним і духовим рівнем перевищають за гал жіноцтва, бо тоді їхнім обовязком є всзціло присвятитись суспільним обовяз- кам і своїми здібностями служити україн ській загальній справі;. Але жінці треба освідомити, що родинні обовязки це не виключно особиста справа, що вона не має права практикувати родинний егоїзм, але що родина — це основна клітина су спільства й у тому аспекті, жінка, як осе редок сімї має виконувати свої завдан ня. Тут знова найкраще підійде до цієї справи чисто жіноча організація, яка під несе на вищий ступінь суспільну свідо мість жінки, ушляхотнюючи її природний інстинкт. В тому розумінні жіноча орга нізація є неначе “ передшкіллям” гро мадського освідомлення жінки. В практи ці ЦЄ ВИГЛЯДаЄ В Цей СЛО'СІб, що до жіночої організації вступають жінки, які є зовсім байдужі до суспільного життя, “ не мають -для нього часу”, або не проявляють ні якої активности в загально-громадських установах. Чисто жіноча організація, що в першу чергу займається “ жіночими” справами, притягає їх до себе, бо тут вони мають змогу послухати про речі, що їх цікавлять, поговорити з другими жінка ми про свої материнські та господарсь кі турботи й так доволі виходять із тісно го родинного круга на ширший суспіль ний грунт, набирають смаку й відваги до суспільного життя, а, виконуючи ви борчі функції в жіночому товаристві, при вчаються до суспільної активности. Соціяльно-правний момент: Становище жінки як матери й господині, а також як фізичної чи умової робітниці вимагає спецілльноі опіки, у власній державі цю опіку роьівязується шляхом відповідного законодавства. В періоді боротьби за державність — через створення в сус пільстві моральної атмосфери, в якій жін ка буде окружена належною їй пошаною, любовю та опікою. Цілком ясно, що най краще знає свої потреби сама жінка, то ж очевидно, що мусить вона мати право голосу й то рішального в тих справах, які іі безпосередньо заторкують. Жіноча ор ганізація репрезентує й захищає правно жінку, виявляючи відповідну ІНІЦІАТИВУ не для оборони чисто егоїстичних інтере сів, але в площині загально-суслільного добра. 3. М. (Дальше буде) ПІСЛЯ А КА Д ЕМ ІЇ Перша спільна імпреза всіх жіночих то вариств на іЄрЄні Аргентини виявила сі ці прикментності української жінки, які там вирізнають її не тільки зпоміж чужи нецького жіноцтва, але й серед власного громадянства. В неділю 12 листопада, м.р. заля Т-ва “ Просвіта” виповнилася іщерть Відро- дженками, Дружинницями Марії, Сестрич ками св. Покрови, союзянками й, очевид но, просвітянками. І хоча всі вони спершу шукали “ своїх” та сідали окремими гру пами в залі, то вистаїрчило “ Слово про ген. Чупринку”, яке з великою сердешні- стю та глибоким, жіночим відчуттям ви голосила п. Ава Середяк, щоби всі оті ок ремі групи відчули, що перед маєстатом геройської смерти та величчю боротьби України — всі вони собі сестри. Глибо ка однохвилинна мовчанка та нишком втирані сльози цілковито змінили настрій цілої залі. Властиву програму розпочала п. Емілія Стернюк, якій, як сучасниці К. Кобринсь- кої, припала честь відкрити Академію, а піднесена їй китиця багряних чвоздиків, виявляла пошану зібраного жіноцтва до цізї старшої генерації, якої залишилося вже так мало. П. Миорслава Кльось потрактувлаа свій реферат n o К. Кобринську зовсім мо дерно. Злегка тільки заторкуючи життє пис цієї піонерки укр. жіночого руху, змалювала вона історично-су-спільне тло, політичні обставини, та, головне, мен тальність української інтелігенції часів Кобинської, яка ще й досі покутує се ред деяких кол нашої громадськосте На світлення прелегенткою фемінізму серед укр. жіноцтва, як культурно-національно го, а не соціального руху, збиває твер- дженя деяких дослідників цього явища, що стараються підтягнути його під свої со ціалістичні доктрини. П. Онацька — голова СУ А, відчитала
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
