Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дії одного відділу СУА Коли усвідомимо собі працю 20 відділу ім. О. Теліги за ми нулий рік тепер на переломі* 1950 і 1951 років, у нас може постати твердження: цей рік був .багатий у плянування і за міри, зате був бідніший у здій снення їх. Невже наші роздуми над під сумками праці за цей рік ми почнемо від такої гострої кри тики самих себе? Воно не зо всім так — і діла Оули, але справа ось у чім: наиоільшим вороюм наших громадських організацій, зокрема жіночих, є оуденщина, яка хоче проник нути в усі клітини буття, завж ди і .всюди і намагається всі дні року огорнути .в свою сіру мря ку, а головне оселити її в на ших душах і там уже породжу вати оаидужіст^ до всього ве ликого й гарного... Найпалкі- шим нашим бажанням на по чатку минулого 1950 р. було повороти це марево сіризни життя, вигнати його з наших душ і створити у них почуття свята й у будні... Свято це у на ших серцях не завжди мало бути виявом радости, її ж так мало у дні цього вирішального, бурхливого періоду нашої пе- реломової доби; це свято мо гло бути виявом і глибокого смутку при згадках про все до бре і велике, про тих, що здій снювали це і відійшли у небут тя, і виявом великої туги за на шим пограбованим і закованим рідним краєм, тієї туги, що віч но жевріє глибоко на дні душі і завжди спроможна породжу вати нові спалахи нашої волі до діл для визволення нашої батьківщини, нове палахкотін ня любови до її святощів. І усе це мало бути тим святом у на ших душах і серцях, тим свя том, що не дає збайдужніти і, заломившись, упасти на дно життя, а творить із нас людей сильної волі, великих прагнень, людей, що в кожній ділянці життя діють з задумкою про добро нашої спільної націо нальної справи. Для здійснення цього ми плянували різні від- чити, вечорі, імпрези. На наших місячних зборах були відчитані короткі рефера ти на такі теми: „Визвольні змагання 1917-20-тих років", „Дві героїчні жіночі постаті — Ольга Басараб і Олена Теліга“, що викликало зацікавлення у слухачок. Знову реферат „Аме риканські товариські зничаї“ закінчився живою дискусією, святочний вечір для вшануван ня памяти Т. Шевченка мав ширшу програму з доповіддю, деклямацією та вокальною ча стиною. Для здійснення нашої вели кої думки ми одначе завузько охопили життя, прихиливши свою увагу тільки деяким його ділянкам, обійшовши інші, не- менш важливі. Ми спільно при гадували історичні постаті, звертались до літературних тем, занедбуючи натомість нпр. наше ужиткове народне мистец тво, яке могло внести стільки тепла й тихого захисту у наше хатнє устаткування, стільки ча- ру й принади у наш стрій, спра ву хатнього господарства та спортову ділянку, а також про блему співвідносин матері і ди тини з її найраньших років — це є справу виховання, що яв ляється однією з найважніших ділянок усього життя. Бували й гаріні моменти у на шій праці, в яких ми досягали неначе своєї'цілі, тоді, як ми відчували сльози на наших о- чах при спільних згадках вели ких постатей із минулих часів і нашої доби, сльози смутку за ними, сльози гордости за їхні великі діла та туги за тим же у майбутнім. Бувають сльози, що скріплюють, не розслаблю ють, це творчі сльози: Бували гарні моменти, коли ми пере живали тиху радість перебуван ня разом при спільнім столі на Щедрий Вечір, або часинки дружньої веселости на танко вім вечорі. Бували незабутні моменти мистецької насолоди підчас глибокого й майстерно го виконання пісень нашою членкою, відомою співачкою гї. Інною Черняхівською, яка ніко ли не жалувала ні снаги, ні ча су, щоб пролити світло у наші серця..Були й інші членки, яких діяльність оживляла й узмісто- влювала нашу працю. Треба признати, що, мабуть, таки най більше часу й праці посвятила нашому відділові віддана йому всеціло його голова п. Катери на Ярош, що б'ула завжди і всюди привітна для всіх, охоча до праці й енергічна, що не по- горджувала, може до пересади, найдрібнішими функціями при всякій імпрезі та в усій річній праці, за що їй належить вели ке признання від усіх. Одначе всього цього було мало, бо ми, як уже сказано, за вузько взяли життя. Ми не вра хували тих ділянок, які інтере сували би всіх членок. Помил ку цю поповнили ми тому, іщо ми не знали взаїмно одні одних — нові емігрантки старих емі гранток (якщо нам ще вільно вживати терміну для цього по ділу), чи вже тут роджених мо лодих американських громадя нок українського походження і це головне, бо ж наш відділ молодечий. Але ми не повинні Голова 20-го Відділу СУД п. Катерина Ярош у стилізованій українській сукні
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
