Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Spirit of Flame Др. Персивал Канди, перекладчик творів Лесі Українки «Spirit of Flame” автор вступного слова у цій книжці Коротко перед смертю, Д". Лонгин Це- гельский, що -був духовим батьком цього перекладу, дав нам дозвіл свою статтю пе^едрукугати. З пошаною для його памя- ті і з вдячно лю для цг>ого почину помі шуємо ці рядки, що зясовують наглядно як гостав цей незвичайний пе-еклад. Ось перед нами, на нашім редакційнім стоілі, спора, гар ні:», майже розкішно видана книжка — 320 -сторінок 8-ки друку на дуже добсім папері у солідній оіправі. На зверхній обгортці, у виконаній зі сма ком декорації (роботи наші 2- го артиста, п. СвятослаіЕ'а Гср- динського) видніє здавна нам знане лице з вінком квітів на голові, з дукачами і шнурками кі:р'аліів на шиї. Ах, це наш?, давня, давня знаі::сма — Ле:я Українка!... Розгортаємо книжку. S~>iri O'f Flame, цебто „Дух П:лу- мя” — кидається на.м титул книжки у вічі. Хто це придумав так влучний, так проречистий к аіго л овок ?... Пе рек л-ад ач, т а - меж наш добрий знахомець, неб. д-р Персивал Канди?.. Чи научніий редактор цієї книжки, професор колумбійського уні верситету, д-р Кларенс Ман- ни'ніґ?... Чи може видавці-на- кладці її — жінки зі Союзу У- країнок Америки?... В кожнім разі знаменитий титул для ви бору з творів Лариси з Коса чів /Квітки, найбільшої — на нашу дуїмікіу — жінки-поетки у літературах всіх народів світу та, побіч Шевченка, найбіль- ш'опо поета України. Франко був наїйплодовіиті/шиїм і ніай- бйліьш мніс іго -ігр аінн иім у к райн - ■ськиїм письменником — але по етичний ґекій Лесі Українки дасться поставити хиба тільки поруч Шевченкового'. Дух Полумя... Згадую Лари су Косачівну, дочку Олени іГїчіліки (в приватному житті Ольги з Драгом-аніових іКоса- чевої), як я стрінув її у Львові і провів кілька днів із -нею (та з неб. д-ром Іваном Липою і з її, тоді ще 'Судженим її, Кли- мом Квіткою — фізичним ве- литнем, при якім воїна, дріб ненька і квола, виглядала на дитину. В-сна і д-р Лшта ба жали, щоб я познакомив їх зі Львовом та з львов'янами, а дальше, щоб дав їм докладну у стн-у к арти ну українськог о життя в Галичині. Я був у перших роках цьо- гіоі віку — заступником секре таря Наукового Товариства ім. Шевченка (а саме хворого Во лодимира Гнатюка, що пробу вав на лікуванні в Закопанім чи в Давіоїс) і в тім характері я був для них „господарем”, що витав їх у НТШ. Через який тиждень я обводив1 і обвозив їх ПО' Львові а позатим — на їх домагання — давав їм щодня двіоі-три - годинний викл ад пр о Галичину: організації, часопи си, партії, поліггиіку, молодь, боротьбу з а університет, страйки, вічевий рух і т. д. і т. д. Вони обоє (а з ними і Квіт ка) хапали це як манну з не- б'а, а Лиіпа ввесь час пильно робив записки, які мабуть діо- віііз у свою Полтаву. З Липою ми щиро подружи ли. А Лариса Косач, оіця дріб ненька, хоровита, немічна осі- боньїка, цілшм. не красуня жк дівчина, чомусь-то робила на мене незвичайне вражінніЯ! я- коїсь удуховленої, наче нере альної істоти. Я гляд'ів на неї і слухав її мови з почуттям не то безмежнюіго милосердя для її фізичної немочі а рівночас но якогось побожного подиву для її сили духа, сили фрази, сили думки та чуття. І це вражіння іосталось в мене на ціле життя та відживало у всій силі, коли я опісля читав її твори. Воно й .прокинулось знову з усею могутністю, наче наповнило мене вщерть, кіо'ли я поглянув на її дівоцьке, ще несхороване обличчя та прочи тав наголовок еа першім анг лійськім випуску з безсмерт них творів — Spirit io>f Flame. Так — оце було те духове По лумя, що горіло в ній, а що зробило на мене таке незатерте враїжінняі тому близько пі© сют- ні років.
Page load link
Go to Top