Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
Ще одна нагорода Українській громаді Дітрой ту щастить у його 250-ліття: Не тільки тут перша новоприбула закінчила університет із Б. Д., не тільки вибрали в них коро леву краси українського похо дження. Але ось ще одна на города в кампанії „Нашого Життя” припала дітройчанці — п. Марії Прокопович. Це не є несподіванкою. Діт- ройт має багато рухливого жі ноцтва. Недавній День Жінки виказав -небувалий прихід із 1700 дол. Таких прикладів можна навести більше. Із цього великого гурта й вийшла Ма рія Прокопович. 'Вона ще 1912 р. приїхала до Америки. Заможних -батьків ди тина, вона не емігрувала з ко- нечности. її зацікавила далека країна, де жили її свояки. Пер шою зупинкою був іНю Гейвен, Конн., де провела три роки. Але там не було великої українсь кої громади. Громадська пра ця її починається щойно івін пе реїзду до Дітройту. Тут увій шла вона в гурт молоді при па рохії. Скоро після того вийшла за між. Ставши дружною й маті- ірю вона всеціло віддалася ви хованню сина. Вже коли він підріс, повернулась Марія Про копович до громадської праці. Головний натиск поклала на жі ночу організацію. І так 26 Від діл СУА розвинувся за її голо вування .-в живий, рухливий гурт. Сім літ очолювала вона його, передавши тепер у рів- нож. досвідчені руки. Та Марія Прокопович розу- М арія Прокопович б. голова 26 Відділу СУА міла, що жіноцтво не повинно відокремлюватись від решти громади. Вона вносила свій до свід і в загально-громадські у- станови. І так була кілька літ місто-головою в Федерації А- мериканських Українців Міші- гену, а членом управи є й до тепер. Є рівнож членом Упра ви ЗУАДКомітету. Підчас війни співпрацювала з Американсь ким Червоним Хрестом. Кожна акція, кожен почин знаходять у неї живий відгук. ,,Люблю бути першою в пра ці”, каже вона з милою усміш кою. „Кожне змагання додає мені охоти! І вже не така важна ота нагорода, як ота цікавість — чи осягну її?” Але нагородою може /вона теж пишатись. Вишивана блюз- ка, подана в попередньому чи слі, буде їй дуже до лиця. ПРЕДСТАВНИЦІ ЖІНОЦТВА В УЦР Другий Конгрес українці® в Аргентині, що відбувся з кінцем травня ц.р. впрова див представниць жіноцтва в управу й ра ду Української Центральної Репрезентації. І так до Ради УЦР увійшла п. Ніна Онаг(ь- ка, містоголова СФУЖО для Південної Америки. До Управи УЦР вибрано п. Оль гу Бандуру, що обняла в ній фінанси та жіночу рефе(рентуру. стараннях знайшла дорогу до Вейн Університету. В день учи лась, студіювала, а ночами пра цювала у шпиталі, заробляла на прожиток і запопадливо ща дила на школу. На перші почат- ки, наш відділ до спілки з Укра їнським Золотим Хрестом влаш тував забаву, з якої дохід при значено саме Уляні Коваль на заплачення курсу. Дальше Уля- на пішла своїми власними сила ми. Знаючи німецьку мову, вона скоро опанувала теж англійське і так успішно пройшла студії Медичної Технології за три і пів року, в часі, як ці студії по требують пять років. Із того виходить, що Уляна здібна, працьовита, до тогож, вона перша українка з новоприбу лих, що здобула степень бака- лавреату (Бечелор Деґрі). Розвязала стяжку, відкрила пакуночок а в ньому на синьому плюші бле'стіли срібні клейноти. Вона приміряє ковтки і брошку до чорної сукні та запрошує у- сіх, кому буде можливо, прибу ти на університетський Коменс- мент. Це день американського пра пора і управа Вейн Університе ту не могла вибрати більш під хожого дня на Коменсмент, я- кий перемінився у справдішню патріотичну маніфестацію. Мо ре прапорів хвилювало над го ловами глядачів. Промови всіх достойників факультету наві вали якийсь надзвичайний нас трій і повели до висот науки і знання. Вісім-тисячна маса на роду зібралась у кулісею, щоб бути свідками великого момен ту в житті людей, які пряму ють до тих висот науки і знан ня, щоб служити людству. А бу ло їх тисяч і триста. Під звуки бресової оркестри уся маса на роду піднеслася з місць на по шану, коли вмашеровували ко- менсанти. Між тими тисяч три ста машерувала Уля-на, в чорній тозі, наче відірваний від рідно го пня дрібний листок, закине ний судьбою на інший грунт. По скінченні церемоніалу вручення дипломів, Уляні зло жили побажання членки нашого відділу, приятелі — американці і знайомі. Вона раділа і гово рила, що їй було легше, бо зна ла, що між тією масою народу, є хтось зі своїх і що вона не сама. А надворі, при місячному сяйві, маса народу хвилювала, шукала за чорною тогою, за ра дісними очима і білим дипло мом у руках сина або дочки. А над головами тисячної маси гриміли штучні воші на привіт зоряному прапорові і тим — тисяч і триста. Юлія М. Шустакевич. Тов. ім. Лесі Українки 37 від. СУА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20 
