Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
Американська жінка В Америці жінка і мати зай має зовсім відмінне місце від батька. В американському жит ті, жінка домінує в дома і веде виховання дітей, вона займає ролю яку в Европі звичайно, відносно авторитету в родині, припадає батькові. Тому, ка же Марґарета Мід, в цілій аме риканській суспільності про бивається ця жіноча ціха. Жін- ка-мати, прямо або посередно рішає що є правильною пове дінкою, яким син має бути, хоч і вона так само як батько, ба жає, щоби син її міг обстояти сам за себе і осягнути вище становище ніж його батько. Американська жінка осягає найвищого суспільного значін ня по сороковому році життя каже Торер. Перших двадцять літ подружнього життя, доки на ній тяжить обовязок матері та господині, з дуже малими виїм ками без домашньої помішниці — вона присвячується майже виключно домові й дітям. Але як тільки наймолодша дитина стане підростком і вийде з її опіки, жінка виходить на шир ший світ. Американки перева жно виходять заміж у молодо му віці, мають діти скоро і то му змогу ще в молодому віці вступити в громадське життя. Коли діти покінчать школи, звичайно від 16 до 21 літ, хоч часом і пізніше, в американсь кому зрозумінні стають само стійними і часто покидають ма теринський дім та рідне місто, в якому вони росли й стають на власні ноги. Від матері не спо діються, щоби вона мала якийсь вплив на подружжя доч ки, а в життя сина, вона ще мен ше вмішується як у життя доч ки. Син покидає дім без сенти ментів, від нього мати цього й не сподіється. “День Матері” який американці завели, це на че заспокоєння совісти за те, що цілий рік діти переважно думають тільки про себе, а не про батьків. Жінка, щоб запов нити порожнечу, яка запанува ла в домі коли його діти поки нули, береться з усією енергією до громадської праці. Вона теж усіми силами старається задер жати молодечу свіжість і ви гляд, що проявляється в її одя зі, зачісці і т.д., як каже Марґа- ріта Мід. Ця американка в се- редному віці ходить на всякі виклади і лекції, їде у світ, від відує чужі краї, бере участь як делегатка у всяких конгресах, її стрінете між туристами в Швайцарії та в Африці. Вона захоплюється всякими новими ідеями, добрими й злими, — словом старається використати те, що в ньому протягом двад цять літ домашнього життя во на не могла брати участи. В Ев ропі часто люди здвигали раме нами на ці американки, що ви ринали в найбільш несподіва них місцях, не розуміючи, що їх там занесло. Тимчасом, це жінка-американка має високо розвинене почуття суспільної відповідальности, віддає свій час, свої гроші, енергію для іде алів, без найменшого застере ження, і ще до того примушує і свого чоловіка помагати їй у праці. Коли в Америці підно сився голос проти продажности і підкупности в мійських упра вах чи навіть в політичних ко лах, то напевно почин до того дали зорганізовані жінки. Жі ночі товариства, клюби, мають незвичайну силу і тому їх впливи стараються позискати не тільки політичні партії, фі- лантропійні інституції, але і всякі пропагандисти, чи шар латани. Жінки в Америці — це велика сила, тому ми повинні старатися їх зрозуміти й стати в їх ряди для праці в користь людства й нашої батьківщини. Олена Кисілевська Коменсантка У другий четвер місяця черв ня б. р. відбулися в нашому від ділі останні у цьому сезоні схо дини. Далеко від Дітройтсько- го гамору, в тихій околиці Ста рого Дірборну (передмістя Ді- тройту) стоїть дімочок нашої членки Марії Байби, окружений садочком, травником, цвітучим бузком і ясміном. Тут відбулись сходини, в часі яких Анастазія Вокер, голова відділу спільно з членками полагоджувала ор ганізаційні справи, а також різ ні проблеми, звязані з ювілей ною парадою, яку влаштовують мешканці Дітройту у 250-ліття його оснування. Поладнавши все гарненько і скоренько, голова кудись вий шла, комусь півголосом переки нула кілька слів і повернулась на своє урядове місце, випрос талась, трохи подумала а далі промовила: “Пані”! Усі стихли і споважніли бо знали наперед, що має бути щось нового. Не знала тільки Уляна. “Пані — продовжала голова — між нами находиться наша* членка Уляна Коваль, яка цього року покінчила Медичну Техно логію у Вейн Університеті” Голова держала гарно пере- вязаний пакуночок і думала. Ви дно хотіла задержати тон по ваги, але перехилившись на бік, вона промовила зпровола: “Ми знаємо, що Уляна — лайдак, що Уляна криклива, що Уляна циганка . але на, оце тобі від нас”! Усі ахнули, та раптом ви- бухли сердечним реготом, бо зрозуміли, що усі ці епітети, які посипались на адресу Уляни були тільки жартівливим вия вом приязни. Всі ожидали, що от зараз зірветься гураґан і Уляна посипле такимиж епіте тами нашій голові, але того не було. Уляна сьогодні була надзви чайно тиха а навіть покірна. Во на заснулась глибоко у мякий фотель і зовсім байдуже вислу хала всі епітети, а коли пакуно чок упав їй на коліна, вона по вільно встала і під загальні оплески членок, якось збенте жено промовила коротке — дя кую дякую. Жартівливий регіт помалу втих. Усі вичитали з блідого лиця Уляни, що вона стомлена і перепрацьована. Уляна прибула до Дітройт із Ню Йорку при помочі нашої голови. В короткому часі посту пила до нашого відділу і огля далась за працею. Усі давали Уляні різні поради: ідіть туди, підіть туди, вдайтесь сюди, але Уляна мала інші наміри. Вона прямувала вище і по пильних Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20 
