Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
Матері пишуть Стаїття Іваїнни Петрів “Наш найбільший скарб” знайшла відгук у колах наших чи тачок. Питання “ж зберегти дітвору” хвилює не тільки вихшіників і педагогів, але в першу чергу ма/геїрей. Мадері ж учать дитину мови, до матері звернені перші питання дитини. Не диво, що кожна мати дбайливо слідкує за ро'звоєм дитини. Вона перша завв'ажує в неї той чи інший обяв, вона перша стверджує вблив чужи ни. Тому й даємо тут місце голосам мате- рей. Нехай висіказують спостереження, об мінюються до-свадо'м! Нехай допомогають собі у змаганні за душу дитини! * * * • “Не вільно нам легковажити виховання наших дітей” Думку цю, а з тим і проблему вихован ня українських дітей на емігра ції насвітлює п. І. Петрів дуже влучно в гарній статті “Наш найбільший скарб”, (Наше Життя, ч. 6, 1951). Без сумніву, основне вихован ня наших дітей залежить від батьків, від родинного середо вища. Та крім того і українська школа, хоч вона гуртує дітей раз або двічі в тиждень, має і може мати велике значення у цьому питанні. Ось і зараз проминув шкіль ний рік, а з тим покінчилася на ука і в наших школах. Пе'вний відтинок часу завершений, пев не завдання виконане. Та зро бивши підсумки, за малими ви- їмками, не зможемо бути вдо волені. Ледве чи наші діти ви користали ці скупі години, цей “крадений час” для збагачення свого духового надбання. Рів- нож не можемо спокійно ска зати, що батьки і громадянство зробили для школи все, що мо жна було зараз зробити. Тепер вакації. Цей час треба використати на підготовку школи. Всюди існують наші школи і то часом довгі роки. Ідеться тільки про кращий рі вень наших шкіл, щоб вони не разили дітей своєю промітив- ністю. Тому незалежно від то го, чи наука в школі має бути раз чи тричі в тиждень, треба примістити її у гарній, ясній кімнаті. Гарне приміщення, чис тий воздух і чистота кругом, це перша передумова Здається, смішно про те писати, бо це са мозрозуміле. Та нажаль фак том є, що наші школи примі щується звичайно якнебудь і денебудь. На великій салі під церквою, чи УНО, де люди під час науки входять і виходять. У маленькій кімнаті, де недокур ки на підлозі і бруд ображають почуття краси і т. д. Через те в дітей постає поволі поняття, що все своє брудне, гірше і зроджується почуття менше- вартости. До цього допускати не можемо. При добрій волі знайдемо відповідне приміщен ня, лавки для дітей, книжки і все, що в школі потрібне. Заздалегідь треба подбати і про вчителів. їх багато тут і всі працюють тяжко, доробляючи фізичною працею на вдержання' своїх родин. Тому вчитель му сить вже тепер знати про своє заняття у школі, щоби приго товити матеріял та уложити плян праці на цілий рік. Добре навчання вимагає тяглости і старанного опрацьовання. Того не дадуть доривочні години. Не зашкодило б рівнож подумати і про винагороду учителям вже навіть не як заплату, а прямо як певного роду моральне зобовя- зання і вчителів і батьків. Про все те, треба подумати батькам і всім тим, кому на серці лежить наше добро і бу- дучність наших дітей. О. Копач * Наша дітвора відвідує укра їнські садки і школи раз на тиж день. Вони дають їй знання про Україну, поглиблюють націо нальну свідомість. Але душа дитини прагне не лише знання, її істота, повна фантазії, тяг неться до чогось гарного, каз кового, небуденного. Це праг нення дитини, якщо його не скерувати — йде собі шляхом найменшого спротиву, порине в чуже з головою. А тому бать ки мусять відповідно задоволи- ти її прагнення. Мусять їй дати змогу духово рости. Наші тра диції, атмосфера хатнього жит тя, домашнє вогнище — це все замало, це не задовольнить ду хових потреб. Дитина прагне іншої духової поживи. Такою поживою є все і всю ди, а на чужині тим більше — книжка. Книжка, писана рідною мовою, що так багато, так гар но вміє передати все, чого під свідомо прагне молода істота. Не всі діти люблять читати, не всі читати вміють, але всі люб лять слухати, всі люблять, щоб їм читали. І що тільки можна вкласти в душу дитини, опові даючи їй казки, читаючи книж ки! І нашу історію, і географію, і природнознавство, і наш по бут у казці, чи оповіданні — з якою увагою сприймаються, як легко засвоюються і як багато дають. І так чітко кладуть у ду шу дитини образ, уяву про да леку, ніколи небачену Батьків щину. І коли нам дійсно залежить на збереженні нашої дітвори, то в першу чергу батьки мусять присвятити дітям якнайбільше уваги, мусять віддати їм максі- мум часу, щоб давати дитині духовий розвій, класти підвали ни національної свідомосте, за довольняти її прагнення чогось нового. І коли ці прагнення ди тини будуть задоволені в роди ні, тоді вона не тікатиме з неї в чуже життя. В чуже оточення дитина зав жди встигне увійти. І встигне і зуміє. Цим нема що перейма тись. В цьому їй мимоволі по можуть і її шкільні товариші і система того чужого життя, що простяглося ось тут зараз же Продовження на стор. 5-тій) ПОЕТ ЖІНОЧОЇ ДОЛІ (Продовження зі сторони 3-ої) останніх своїх днів. Коли в 190і р. зібрались у Мотроні'Віці при ятелі, щоб привітати Олексан дру Кулішеву з 40-літнім юві леєм літературної праці, вони застали там погідну бабусю, що жила тільки для збережен ня літературної спадщини сво го дружини. У своєму приві танні Дніпрова Чайка порівня ла її тоді з її найменням-бар вінком, що стелиться низеньїко при землі і спід снігів, у мороз лютий „.потішає землю зелени ми гілками” І справді — ЇЇ псевдонім став ся її символом. Скромна квіт ка, що росте в ті.ні і не пнеть ся до сонця, але вміє перетри- вати в потребі й найлютішу сніговію. Лідія Бурачинська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20 
