Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Українська вишивка у світі місті Лідс у будинку Академії Мистецтва. Присутніх було 15 членів товариства, все висококваліфіковані знавці цієї галузі. Доповідниця поділила матеріял на дві частини. У першій подала огляд народного мистецтва взагалі, а другій зясувала сті- бй та їх технічне виконання. Матеріял був багата идорвдований прикладами рисова^ лих та вишиваних узорів. Присутні стави ли запити й домагались точних пояснень. Після відчиту одержала п. Вітошинська запрошення — стати членкою ґілди яка б під патронатом королеви матері Мері. У- часть п. Вітошинської у цій спілці вчите лів матиме своє значення. Щомісяця від буваються сходини спілки, присвячені я- кійсь темі. Вже на перших сходинах при показі вишивок Східної Европи прийшлось п.. Вітошинській виступити з поясненнями. А саме: полтавський rant і мережка вис- трупиди тут під назвою “Поліпі Емброй- дері”. П. Вітошинська з місця спростува ла те і цю назву усунено із згаданих зраз ків. Л. Б. ІЗ ДОСВІДУ ВИСТАВОК Наше народне мистецтво пройшло ці лий світ у побідному поході. Хоч воно всю ди захоплює, проте реакція на його кра су інша в кожній країні. Цікаво просліди ти нам де враження. Воно не тільки при кметне для даної країни, але важне для нас самих. Бо омосіб подавання народного мистецтва та його пояснень мусимо раз- у-раз удосконалювати. Англійці люблять кожну повість і мають терпеливість її докладно простудіювати. Одначе вони мають добрий смак і дуже скоро зясовують собі мистецьку вартість речей. Не люблять перевантаження, тому на виставках, що їх відвідує англійська публика, не повинно бути багато експона тів. Зате дуже добірні. Вонп наприклад скоро орієнтуються, котра річ справді ми стецька, а котра є лише лцхим насліду ванням. Англійці цікавляться кожною справою до глибини. Тому треба їм все добре й докладно пояснити. Найкраще, коли мати мемо на виставці методично упорядкова ний взірник стібів. Але коли це трудно о- сягнути, тоді вистачить почата вишивка низом чи яворівкою, взір із якого де від шиваємо й нлян-рисунок, .як має готова річ виглядати. Це є повчальгіий показ ро боти і в поясненнях дуже помагає. Із ваших узорів найбільш подобаються їм буковинські. Низинка і яворівка ціка вить їх, але не захоплює. На їх смак це за густі вишивки. Квітчасті взори подо баються їм більше як геометричні, Цікав ляться дуже територіяльним розміщенням узорів і про це розпитують дуже докладно. Також цікавить їх дуже — хто вишиває та як поширена вишивка на салі, а *к у міс ті. Чи мають наші жінки час на те? А чп виробляють сирівець самі? Багато питань, відноситься* до матеріялу — як прядуть льняну чи вовняну нитку, як тчуть полот но чи килим, як красять нитки іт.д. Бу ло б дуже повчальним поставити на вис тавці ткацький варстат і ткати на очах відвідувачів. Дижурна на виставці повинна Дорре вн- знаватись у матеріялі та вміти це все до кладно пояснити. А головне — повніша бути дуже терпелива.-Часто-густо питання повторяються, а тимсамим і пояснення. Праця на виставці це втомливе н нераз одноманітне завдання. Але' воно дає у ви- сліді велике задоволення. Не тільки озна йомлює широку чужину публику з нашою культурою, але нераз дає змогу дати знав цеві, чи журналістові, цінну інформацію, що зверне його увагу на наші культурні ціннощі. І. В. Вістки з жіночих осередків .сфера згоди й порядку, введена н. Одрп- :яою. допомагала ‘перескакувати дрібні конфлікти. ( о-ирибула родина діставала примі щення ; і кімнаті, часто спільно з другою. Десять днів перебувала в захисті безплат но. Це час на відпочинок після дороги й пошуки за працею. Після цього речинця кожна особа вплачуе за мешкання й.харч денно -75 ц. Практика виказала, що впродовж де сяти днів не завжди можна було підшу кати працю, особливо в літі, коли -фабри ки шиття нечинні. Одначе з допомогою ‘.‘Самопомочі” та особистих звязків зго дом усі влаштувалися иа працю. Найлег ше було вдовам із доростаючими дітьми. Тут могли працювати окрім матері під час вакацій також і діти. Також немає труднощів у підшуканні мешкання длр них. Значно трудніше було положення ма те рей і малими дітьми. Ті вимагають біль шого піклування і иа мешкання, як усю ди. .малими дітьми не хочуть приймати. Тому, комітет "Мати й Дитина” повів заходи, щоби зпочатком нового шкільного року примістити найменших у сиротинці С.С. Ваеиліянок. Настоятелька мати Зено- віл ЧСВВ- ласкаво погодилась прийняти дві іґапмепіні дівчинки — Любу Літкевич й Ірину Колясу. По черзі опускали захист уже улашто вані родини. Найскорше виїхала молода и. Трап, що ввійшла учііовий подружній звязок. Комітет побажав їй щастя у но вому житті. Дальше перейшли на нове мешкання вдови з більшими дітьми — пп. Коваленко, Ввадюк, Морачевська. Під тенорі піню пору залишилось у захисті ще кілька вдів із меншими дітьми, що Шука ють' ла мешканням. Підсумку переселених родин ще пере вести. не можна, бо акція ще незакінчена. Якась скількість вдів ще оформлюється, або є дорозі. Якась частина скориста.та з переселення, але- до захисту не заїхала, маючи з ЗДА свояків або знайомих. Зно ву ж якась частина зреклася переселен ня, діставши у мпсчасі ашуранси від при- ЯТЄ-. До. тепер перейшло через захист 20 і кілька, родин із згаданого вгорі списку. Окрім них-родин прийняв захист ще кіль ка самітніх жінок, що потребували примі щення. Це були замітні-фахівці, що в зца- мірі прислужились захистові. І так згадана вже педагог Марія Юркевич, що наладнала опіку над дітьми, дальше адмі ністраторка захисту др. Одрина, що ви конує водночас і лікарську опіку над меш канками ії дітворою, українська вчена-де- мограф Галина Селегень, що перевела ста тистику збірок СУА. Ця невеличка групка анок (ок. 6) уже здебільшого перейшла на своє .мешкання. Через захист перейшло також кілька чіпок, що булл під опікою ЗУАДК-ту та хвн.теяо не мали приміщення. Одначе це бур, короткий побут, що тривав лише кіль ка днів. 3 нашого боку це була ,скромна відплата ЗУАДК-ві за прихильне настав лений та поміч у нашому переселенні. У цілому перейшло через' захист 36 до рослих, а 40 дітей. Під теперішню хвили ну знаходиться тут 11 дорослих, а 14 ді- теГі. Ж е походження і склад тих матерей, що їх пощастило1 переселити? Знаємо, що більшість їх утратила чоловіків унаслі док віГши та визвольних змагань. їхні ді ти тиліГнльше заслуговують на опіку гро мади, що батьки їхні погинули або засла ні. Походять вони з різних сторін України, але в перевазі зі східиіх земель, тому що їм — без звязків і ЗДА — трудніше було сюди переселитись. Освіта їх різна. Є тут жінки з визначних українських родин, як сестра Лесі Українки др. Борисова, або дру; сина відомого драматурга Антонія Ку лі чи вдова замітного агронома Марія Симиренко чи мисткиня-педаґог Марія Мо рачевська. Але є медсестра Марія Літке- внч і (■елянки Олександра Хроненко, Марія Коваленко,1 Марія Корабчук і Ганна Дов* гань. ОГєднались у захисті усі землі і ста ни України. їх вяже спільна доля та ве лика відповідальність за діти-— оце-нал- більше добро народу. І справді — недавній погіис дитячого ФРАНЦІЯ “Українські Вісті” принесли вістку про що у Франції слідне вже поширення наіиої вишивки. Часто-густо в Парижі зу стрічаєте жінок, що їх блюзки прикраше ні різними українськими взорами. Вони ще не є такі популярні як лапаті словаць кі чи перевантажені румунські блюзки. Але й аристократична тонкість запевнить їм розголос у кращому світі. Доказом цього є збірник узорів Д.М.Ц. “Пуант де марк” — четверта книжка із серії бібліотеки Д.М.Ц. В ній: подано ук раїнські дрібні мотиви з різних частин Ук раїни. Правда, розкрашення їх відбігає від первісного й рожева чи фіолетна краска того відтінку в Україні" невживана. Але це вже є справою наших знавців зверну ти видавництву на те увагу або доставити йому кращих матеріялів. До цього й закликають “Українські Ві сті ’ наше жіноцтво. Подають навіть адресу видавництва Д.М.Ц. в Аізації,1 що видає взори. Там виходить також енциклопедія ручних робіт, велике видання, що обгово^ рює стіби й засоби різних народів. Укра їнська вишивка заступлена тільки “ме- режкого” й “прутиком”. Щоправда, по яснення дуже докладне й обіймає огляд у-; . країнського шитва взагалі. Одначе коли зважати багатство наших стібів та роз поряджень ефекту, повинні б у такій Ен циклопедії знайтися ще й інші зразки на- I шого шитва. Це вже буде завданням на ших знавців-мисткинь — підготувати від* повідний матеріял та предложити його ви давництву. Найкраще коли б ініціативу до такого почину переняла жіноча організація в ІІа^ рижі. Це було б для неї почесним завдан ням, а всі інші організації їй радо в тому допомогли б. АНГЛІЯ Нещодавно подали ми вістку про те що у ' Брадфорді, в Англії,-- основано вечірню клясу української вишивки. Веде її вчи телька ручних робіт Іванна Вітошинська. Дня^ 10 серпня закінчився перший шкільний рік. Учениці пройшли засадничі відомості української орнаментики і вит конали кілька робіт хрестиком. 3 кінцем вересня почнеться новий курс. Почнеться стіба “заволікання” на малих рушничках. Курс викликав велике зацікавлення в місцевості. Українська вишивка подоба ється й знавцям того діла. У червні запро* сила ґілда учителів ручних робіт п. Іван- ну Вітошинську з доповіддю про українсь ку вишивку. Відчит відбувся 25 червня в садку у 47-му відділі Союзу Українок пе реконав усіх, як гарно ведена є в захисті дітвора. Марія Юркевич доложила всіх старань, щоб вивчити дітей віршиків, спі ву п танків і хоч різні недомагання, як брак інструменту стояли на перешкоді, присутні були захоплені. Свято це прий деться повторити ще в іншій залі, щоби більше публики могло приглянутись такій зразковій дитячій імпрезі. Ще кілька слів про фінансовий підклад захисту. Як знаємо зі звітів, стан фонду “Мати іТ Дитина” виносив зпочатку акції — 1449.70 дол. зібраних п., І. Павликов- ь С ліою на вічах у ЗДА і 1200 дол. зложе них організаціями м. Дітройту. Оцих 1200 дол. перебрав ЗУАДК з Дітройту на кошг ти переселення ,одначе звернув із того вже 400 дол. фондові. Із пожертв відділів СУА' вплинуло до тепер 636«65* дол^втже разом фонд розпоряджав ^сумою 2486.35. Улаштування захисту, кошт^ будикну в перших трьох місяцях, початкове безро біття вдів та кошт оплати персоналу по-' воли вичерпали фойд. Нові пожертви виливають лише повели. Комітет “Мати й Дитина” рахується тепер із можливістю закриття захцету. Хоч :своіо ролю захист у більшості сйоьнив, проте вона’ иїе "не- закінчеиа. Ще є частина вдів' у дорозі і ще є в захисті 14 сиріт, що їм важко вла штуватись. Найближчий час покаже нам, як вирішити це трудне питання. Л. Б. На нашіій сторінці появились уже ог ляди праці всіх більших жіночих осеред ків. Деякі з них, як Організація ім. 0. Басараб уже підсумовує Іб^літні здобут ки, деякі з них перейшли вже початкову стадію, (Англія, Венезуеля), а деякі щой но розбудовують організаційну мережу. (Австралія). Залишаються ще жіночі гурти відосібне- ні. У нашому розселенні потворились у деяких країнах невеликі громади, що про являють більшу чи меншу активність. Із ними співпрацює теж її жіноцтво, допома гаючи у влаштуванні імпрез та свят. Та жіноча праця, подана в такій формі, про-, падає безслідно в загальному підсумку. Та ще. й окрім того не поглиблюється, не заторкує нових ділянок. Тому виринуло перед нами завдання охо пити організаційно й ці дрібні гурти, що нераз виказують велику рухливість. Обго воримо два осередки, де вже завершилось або щойно назріває оформлення гурта. Тунезія У північній Африці, у підніжжі гір зо середилась у Бен-Метірі невеличка укра їнська громада. З часописних звітів зна ємо про її зорганізованість. Поруч тра диційних свят і клюбу-читальні, переведе но ряд успішних виступів для французь кої публики. Це були—виставка народньо- го мистецтва і концерти хору. Особливу у- вагу присвячують також молоді. Заходами громади постав у Бей Метірі дитячий са док та навчання українознавства для ді тей, що- відвідують французьку школу. Шкільна молодь охоплена Пластом, що тут гарно розвивається. В усіх цих починах жіноцтво бере ак тивну участь. Жертвенною працею воно вложило також свою частку в осяг бен- метірської громади: 3 часом одначе на гріла потреба оформлення в окремий гурт. Не для відосібнення чи признання. А для скріплення зусиль,. для праці над собою та зясування окремих завдань Жіноцтва. Дня ЗО серпня основано при Громаді жі- гіочу секцію. Головою стала Ольга Фіца-- .іовпч, що провадить також дитячий са док. Вчителькою шкільних дітей е С. За- кревська. Секретаркою секції обрано Ліду Залізняк. Парагвай У нетрях цієї підтропічної країни осіло в 20-тих роках багато наших переселен ців. Важкого зусилля рук треба було, щоб прочистити стежки та викорчувати поле. Українська жінка стала поруч із чолові ком до- важкої праці. І в висліді завер шилось їх зусилля. У “колоніях” розсипа лись привітні українські хати, залунала українська пісня. І хоч ці “колонії” від далені від себе па 40-45 кілометрів, без доброї ецолуки між собою, поволі стало наладнуватись громадське життя. Почалось від організації “Просвіти”. У pp. 1937-38 жінки приймали в тому Живу участь, а нераз і спонукували своїх чоловіків до осиовин гуртка. По війні стали напливати нові імігран- тй. У столиці Асунсіон є вже великий гурт їх, а також і йа “колоніях” появи лись новоприбулі. Громадське життя по жвавилось. Назріває потреба також і Ли кам обєднатись у гурт. УКРАЇНЦІ ЗАБРАЛИ НАГО- РОДИ У БРАЗИЛІЇ! В іМіелеті, провінція Парана, у Бразилії, відбулось премію вання найкращих хліборобів за управу .пшениці', з рамені департаменту Хліборобства при уряді Парани. Першу .премію за найкраіщі '-успіхи в управі пшениці діс тав Григорій Лоїзииський, яко- ^ го секретаріят хл-іборобіства ' |наігородив молотаркою, ч а дру-. ту і третю премії признано Дмитрові Паш'кові і Миколі Коелінському, Вісім трьом пре- ; :міованим продуцентам п-шени- , ці вручено т-такрж почесні ди~ ; ІМОМИ. У ЗдДОв»# Дярж-ай1.): іцер 38,OOQ,QQQ .радвді» ... Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
