Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
НЮ ЙОРК, Н. Й. На Пресовий Фонд Нашого Життя і Товариство Жіноча Поміч, З відділ СУА, висилає $51 на яресовий фонд Нашого Жит тя, які члени зложили на збо рах 13 травня. По $5: Марія Марусевич, Є- ва Кобзар, Анна Либа, по $3: Анна Иосик, Марія Гарасим- чук, по $2: Марія Харамбура, Анна Васильців, Текля Дяко- вич, Ольга ІІІуст, Анастазія Ковальська, Марія Чума, Пазя Дата, по $1; Б. Ґруховська, Магда Слободян, Анастазія Хархан, Марія Гаврилович, Катарина 'Крупник, Розалія Іхорек, Анна Андрусяк, Текля. Хота, Ґеня Добрянська, Тетя на Солтісік, Текла Куніцька, Іекля Данилик, Антоніна Ка- вицька, Марія Шевчук, Анна Матчак, Мей Балаш, разом {51. БРУКЛИН, Н. Й. Із життя 21 відділу СУА Місячні збори 21 травня бу- ш дуже численні, бо того дня :вятковано 25-ліття СУА при співучасті 53 від. „Дочок Укра- ни" у Бруклині. Наради пройшли діло’во, приступили до відділу чотири нові членки, а в«чір був назна чений виключно на ювілей. При столах засіли до скром ного підвечірку понад 70 чле- нок. Голова п-і Бодак відкри- іа ці сходини, віддаючи поша ну СУА та відспівано гимн Со юзу Українок.' Секретарка відчитала рефе рат, у якому так гарно пред ставлено повну ідеї та завзят-, тя працю одиниць в урядах Централі СУА. іВони, не зважа ючи на труднощі, зуміли ство рити таку поважну жіночу ор ганізацію, шановану не тільки своїми але й чужими. На салі панувала тишина й. повага. Переходили перед о- чима в уяві знані нам зі світ лин працівниці, що давали при клад витривалості новому по колінню. Рік за роком прохо див у праці, аж дійшов до сріб ного ювілею. По скінченні реферату зір вались оплески на славу своєї Централі то її провідниць. До хід з цих сходин призначено для Ювілятки СУА. А тепер 'декілька слів про працю нашого 21 відділу СУА у Бруклині. Прибувають нові членки як із самого Бруклина, так і нові імігрантки. Сходини стають щораз численніші. Ра до запомагають членки через відділ всі важні цілі поважними датками, не забуваючи за хво рих скитальців у Німеччині. Також виказують членки ба гато, справді золотого україн ського серця поміччю у спро- _вадженні скитальців та щирою опікою над ними. Складають радо на кожних місячних зборах додаткову вкладку на Цілі Централі СУА, та радо закуповують книжечки та „Громадянку" з Німеччини. Також збільшилось число пе редплатниць Нашого Життя.— У червні відбулось гарне „Свято Батька", йа яке крім батьків запрошено представ ників установ. По молитві та промові п-і голови Бодак пі шли вітання. У веселому* на строю переведено це свято, в якому старі й нові імігранти злилися в одну рідну громаду — з одною вірою та надією у серці. СУА у Бруклині починає те пер підготову до свого 20-літ- нього ювілею. Ірена Домбчевська, секр. ШИКАГО, ІЛЛ. Академія в честі» Ольги з Ле ви цьких Басараб. Дня 19. лютого товариство Дочки України, 22 відділ СУА в Шикаго, уладив святочну а- кадемію в честь Ольги з Лет. вицьких Басараб в заді паро- хії св. о. Николая. В 12 годині вполудне о. ігу мен Андрейчук відслужив па нахиду за душу героїні. В 5 годині почалась акаде мія. Голова п. А. Федуняк, від криваючи академію, згадала про геройську смерть Ольги з Левицьких Басараб, яка згину ла вночі з 12 на 13 лютого, .1924 p., у львівській тюрмі від нелюдських катувань поль ської поліції. Рівночасно п. Федуняк сказала, що шануємо память тих всіх, що пішли ЇЇ слідом і в боротьбі зложили найвищу жертву за волю Укра їни. Підчас закінчення слова п. А. Федуняк дві малі дівчин ки в народних строях внесли- лавровий Вінець і поклали у стіп портрету сл. п. Ольги Ба сараб, як вислів пошани для памяті мучениці. Встанням з місць і однохівилинною мов чанкою приявні вшанували па мять героїні. Другою точкою був виступ хору церкви св. о. Николая під проводом л. Д. Іванкова. Хор відспівав гимн, „Далека Ти, а. •близька нам" і пісню „Почаїв- ська Божа Мати", а потім ма ла декляматорка п-на Приш- ляк дуже добре продеклнадува ла вірш О. Бабія „Смерть Оль ги Басараб “! Змістовний і речевий рефе рат про життя і діяльність Ба- сарабової склала іп. Уляна Це- левич. Дальшою точкою був виступ' солістки іп. Лілієн Спи ханої Іванкжевич, яка відспЬ вала „Ой гляну я, подивлюся", „Розжалобилася душа моя" і „Ой впав стрілець" Акомпа- ніювала п. Галя Опихана Фе- дорців. Потім п. Ольга Заброцька продеклямувала „На могилі Ольги Басараб" Мусійчука, що на присутніх зробило сильне враження. Останньою точкою був виступ хору СУМ-у під проводом п. Дуба. Хор проспі вав’ „Коли ми вмірали", „Слава героям" і „Що то за прапор". Академію закінчено українсь ким національним гймном.. Секретарка. Привітання п. д-р Софії Парфанович Товариство Дочки України, 22 відділ СУА в Шикаго, дня 12 квітня в 1 годині сполудня улаштував прийняття для п. д-р С. Парфанович, визначної жінки діячки, публіцистки й авторки. При вході на залю управа привітала л. д-ф С. Парфано вич, а п. А. Федуняк, як голова,. (Продовження на стор. 10-ій) 2 ) Перше жіноче віче у Стрию 1893 року, це знову дальший етап у громадській праці жінок. 'Передові жінки того часу, під ироводом Наталі Кобринської, закликають жінок до активності на громадському полі і до «праці над собою — до самоосвіти. їх голос більше впевнений і рішучий, звертається з протестом і домаганнями до керманичів держави. Жіноче віче у Стрию започатковує висилку петицій до міні стерства освіти у Відні у оправі допущення жінок до середніх шкіл, клясичних і реальних гімназій. На девять націй, що входили тоді у склад австро-угорської монархії, українки були третіми (по австрійських німкинях і чеш ках), що домагались допущення жінок до середніх шкіл. Крім справи навчання жіночої молоді, порушено на вічу у Стрию ще другу, не менше важну справу, дитячих захоронок по містах і літніх дитячих садків на селах. 90-ті роки в Галичині то час стихійного творення жіночих організацій. Хоч перше товариство у Станиславові не розвину лось, зате зерно почину не пропало. Алманах теж розбудив заці кавлення, показав шлях. З різних жіночих товариств, що постають по містах Гали чини, на першому місці стоїть „Клгаб Русинок" у Львові. На перші роки діяльності „Клюїбу Русинок" припадає його праця абірання народних вишивок, писанок, різб, виробів зо шкіри і металю та записування народних пісень і інших етнографічних матеріалів. Працю ту переводили лри помочі своїх членів, що жили по .селах. Цінну свою етнографічну збірку виставляв Клюб Русинок на краєвій виставці, у Львові і дарував потім музеєвч імені Шевченка, а взори вишивок видаві окремим албомом. В ті часи поставало у Львові багато різних організацій і то вариств для ведення окремих справ. Також і жінки з Клюбу Ру синок давали почин до закладання нових організацій на терені Львова. Там постала думка створення жіночої господарської організації, яку названо. „Труд". Завданням його було вихову вати жіночу ремісничу молодь та давати їй заробіток у своїх варстатах. Реміснича школа і бурса були головним завданням кооперативи „Труд" на протязі 40 літ її існування аж до найно віших часів. Ініціятива створення української дівочої виділової школи у Львові вийшла також від членів Клюбу Русинок, а першою директоркою тієї школи була Марія Білецька, найактивніший член Клюбу Русинок на протязі довгих років. Для опіки над тією школою обновано „Руське Товариство Педагогічне", яке в пізніших роках лід змінеоню назвою „Рідна Школа"' розро слося в централю всього народного і середнього приватного українського шкільництва. Також в ініціятиви жінок основано у Львові захоронку для малих дітей. Потребу захоронок підняла вперше Кобринська на вічу у Стрию. Кинений нею клич знайшов широкий відгомін, хоч значно пізніше. Товариство „Українська Захоронка" у Львові, в якім працювали жінки, розрослося зго дом в іцентралю, що опікувалася лередшкіллями, захоронками й дитячими садками. Клюб Русинок опікувався також українськими львівськими студентами і провадив для них дешеву харчівню, яка до часу збудування Академічного Дому, містилася в будинку „Труду". Особливо опікувалися студентами під час масових арештувать студентів у звязку із заворушеннями на університеті, коли то' українські студенти вели акцію за українізацію львівського уні верситету. З ініціятиви членів Клюбу Русинок основано Товариство Опіки над СлуйсНЯЦями. Тоді й самому Львові було кілька тисяч українських дівчат, що працювали як домашні помічниці по чужих* польських та жидівських домах. Потребували воїни і на ціонального. шзідбмлищяЛ 'паради та піддержки в різних спра вах, Що' в.ИїіливДли. $ їхнього службового відношення до праце давців. іКів§іб;Русинок мав лекальний характер, але часто вихо дила в ід % н ь о р о ініціятива для інших жіночих організацій в краю. 9%овідш»ц_ям^^«нзначит«и членками Клюбу Русинок були: Марія Бйецька, СГдьіг.а 'BapB.iHtt Терміна Шухе.вичева, Олімпія Луча^івсЩ[, Марія Грущевська, Валерія Кацовська, Олена Гна- тюкова; 0;лРоздольська й Інші. Не була я членом цього товариства, однак як молода дів^ чина, як член ,/Кружка Українських Дівчат", була добре поін-, формована .про йото працю,. а всіх названих жінок, що були дочками чи дружинами найвядатніших тоді українських грома дян, знада я особисто і з деякими стрічалась пізніше у праці' „Жіночої Громади?. Різні жіночі організації,-що поставали по більших містах Га личини /Тернопіль, Перемишль, Коломия, Стрий, Бережани, Ро гатин) під різними назвами, хоч і не були •обеднані в одну’цен- Олена Залізняк Печатки українського жіночого руху
Page load link
Go to Top