Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Українка в сім ї інших ш іш Тепер коли українське жіно цтво розкидане по всьому сві ті, цікаво було б приглянутись .подібності і різниці рис харак теру українки й інших жіноік. Що відрізнив українок від інших жіноїк світу? Найперше, де глибока відданість родині З дітям. Небагато зустрінемо у світі народів, яких жінки так 'беззастережно і так жертвенно згодилися б знищити своє я, поступитися своїми амбіціями, знехтувати своє здоровя ради щастя дітей, як це роблять у •країнки. Піднесення культурне нашого народу в усіх частинах України у значній мірі завдя чуємо цій самовідданій мате ринській любо'ві. Але ця лю-бов не є сліпа і безглузда. Віддаючи всю себе, своє здоровя, а часом^ і щастя ради щастя дитини, українська жінка завжди ставить вимоги до дитини. Вона має свій іде ал людини, хоч часто того й не усвідомлює, і хоче щоб її ди тина наскільки може, відпові- /дала/ тому ідеалові. Цей ідеал людини витворився в серпі кожної українки, навіть негра мотної, навіть такої, яіка не знає, що значить це слово „і- деал” Цей ідеал витворився в українці наслідком твердої амо ральної культури, яка є харак терна для українців в усіх о- колиц.яіх. Часом ми виглядає мо тро-хи відсталими від тепе рішнього світу з його метуш ливою гонитвою за грошем, за досягненнями техніки, за авта- ми, радіо, фізичними вигода ми і насолодами. Це не є від сталість. Це тільки глибока пе ресторога впоєної нам з ди тинства моралі, яка не дозво ляє нам, заплющивши очі, по ринати в безглузду метушню :на|бірання вражень, коли на віть не лишається часу ті вра ження п е р ет р ави ти, ск о р ист а - ти для себе з того, що людина побачила чи почула. Теперішній світ наче втра тив у певній частині кермо сво го життя. Він, як загіпнотизо ваний птах, летить туди, куди кличе його рекляма чи мода. Він не вибірає своїх уподобань і часто не знає, чи подобаєть ся йому те, на що він витрачає свої гроші, отже свій зарібок, своє здоровя. Найбільш харак терним такий спосіб життя є для Америки, але навіть в Аме риці українська жінка, україн ська мати зберегла твердо ; привезене з Краю і підтрима не релігією поняття добра і зла, і зуміла вкласти його гли боко в серця своїх дітей. Тому наприклад серед злочинців, я- кими так багата Америка, най менший відсоток припадає на_ українців навіть за офіційною статистикою. В :дд*а н і сть родин і, г л иб ока моральність по в я з ан і тісніо з третьою' рисою у психіці у- краївської жінки: з її щирою відданістю традиції. Традицій ність в укладі життя, у відно шенні між батьками, у святку ванні Різдва і Великодня, це є та краса Рідного Краю, яку у- країнська мати передає своїм дітям, яік прадідівську спадщи ну , як найдо р.ог о ц і н н іш и й скарб. Традиційність не є консерва- тивість. Традиція є необхідним цементом який споює в одно ціле різнонаціональні 'і різно- клясові частини одного краю. Тому молоді країни, як А- мерика, Австралія так уперто прагнуть створення своєї тра диції, своїх способів святку вання, своїх звичаїв. Наші зви чаї, повні краси і статечності, викликають зацікавлення) • і приязнь до нас в цілому світі. І це свідчить про третю рису, характерну для душі українки: про її любов до краси. Н.айібідніша селянка в Кра- ю дбала про те, щоб кожна річ у її хаті була гарна. Вона виме режує кожний рушничок і ви шиває найгрубшу сорочку та кими барвами, що вона стає мистецьким твором. Піч вона вимальовує такими стилізова ними рибками і квітками, що принесли б славу ще одному Пікассо чи іншому модерному художникові, коли б вони умі ли створити так тонко й із сма ком вироблені речі. Вікна в се лянській хаті наша жінка при крашувала етил і з овани мій де ревцями, яких свого часу ма лювали на образах італійські мистці раннього христіянства. Краса і статечність, порядок і мораль, ось ідеали, що вло- жені в душу українки від віків. Ці ри£и відрізняють українку, і то на її користь, від інших жі нок і застерігають їй своєрідне місце основи й остої моралі і традиції серед тих, часом ще не освідомлених і кривих шля хів, якими кидається жіноцтво в модерних шуканнях форми для жіночого руху. Але разом з тим українка не буває моралісткою, що по-** хмуро і ненависно дивиться на прояви життя і радості. Навпа ки, рідко хто володіє такою сильною вітал.ьністю і такою життєрадісністю, як саме укра їнка, Вона любить доте.п і сама має досить гостру часом мову, вона любить танок і створила чи не найтемперамеитніші тан ки, сповнені жіночої принад ливості і кокетерії, але позба влені тих рухів, яких так ба гато в сучасних танках, і які розраховані на те, щ об підда Пересилаю моє найкраще привітання й сердечну подяку всім моїм друзям, громадським організаціям та громадянам які мені надіслали і ще досі надсилають привіти й побажання з при воду мого головства в СФУЖО. Зокрема я^ира подяка Централі ОУЖ у Мінхені, членам і проводам делегатур ОУЖ в Діллінге- ні, Авгсбурзі, Берхтесгадені, в Европі, з якими я найтісніше співпрацювала. Дай Боже, щоб спільні зусилля і щира праця цілого прово ду нашої Світової Федерації Українських Жіночих Організацій і всіх членів її, увінчалась як найкращим успіхом на добро на шої Батьківщини. Олена Кисілевська, ти чоловіка під владу роз'ят рених і нездорових пожадань. Українка в танку може викли кати пристрасть, але ніколи похіть. Бо сила роду і здоро вя нащадків ніколи не буду ються хвилинною' пожадливіс тю, а українська жінка сповне на п о ч уття в і дпов і д ал ьн ост і перед своїм родом. І перед своїм народом. В цілій іюсторії людства ма буть нема зворушливішої і ге роїчнішої сторінки, ЯК ДІЯННЯ' української жінки в україноь- кій історії. Саме те, що історія України була і є історією бо ротьби і змагань, коли чоло віки були зайняті війною та о- бороною своїх домів і своєї країни, саме це виробило в у- країнській жінці ту самостій ність і ту авторитетність у справах .господарства і роди ни, яку вона мала завжди, і я- ку часом втрачала серед не си риятли ви'х с о ці яільни х ум о - вин, тільки на те щоб ще з біт льшою енергією братись до повернення собі цього автори тету. Але українка мало витра чала часу на розмови про свою самостійність, а більше на те, щоб її фактично мати. Вона охоче зберігає ролю доброї порадниці, але пильнує, щоб її поради були взяті до уваги. Коли підсумуємо все це, то по бачимо, що серед нових умо- вин і в нових країнах українка завжди має всі основи застоя- ти своє місце серед жінок ін ших народів і часто з більшим правом, як ті що багато про свою самостійність кричать. Єдиною небезпекою, що мо- затримати переможний по хід українки в загальному ку льтурному і зокрема в жіно чому русі, є те почуття менішо- вартісно^ті,, 'яке так глибоко пронизує українську психоло гію, що стає небезпечним для народного життя. В багатьох казках різних на родів, особливо в російських, рОЗПО ВІДАЄТЬСЯ -про меншого сина, якого всі називають ду- р ач ком і з якого всі сміються. Казка потім показує, іцо саме цей брат є найбільш спритний і звичайно в кінці казки він ви зволяє красуню і женишся з нею. Але поки ще не прийшов ЙОГО час, ПОКИ ще він неред собою і людьми не ствердив ді ями свого розуму і сприту, му- , сів той дурний син перебути часи гірких сумнівів і непев ності. Мусіли бути хвилини, коли він і сам починав думати, що він справді дурний і .ні до чого не здатний. Мусіли бута: хвилини, коли він ховався від людей, тікаючи від їхніх на смішок і глузувань. Вороги нашо/го народу ніко ли не проминали нагоди ска зати нам, що ми дурніvнекуль турні, ліниві. Вони висмівали наші звичаї і кпили -з нашої мови. Вони добре розуміли сприт нашо-го народу 4-бачили його силу, і тому вживали сво їх всіх заходів, щоб цей веле тень не знав про неї і не почав діяти. Наш народ завжди був осо бливо чутливий на насмішку і вона боляче вражала його. По вторювані постійно і звідусіль, вони робили те, що в багатьох душ ах з а к о р е ни л ось поч утт я, що українець не такий як ін ші народи, що він повинен зректися свого, аби лиш не рі знитися від інших. І часто він кидав свої скарби хитрому су сідові, щоб замісць них '.при дбати дешеві безбарвні, при краси. Українки в розсіянні повинні добре собі усвідомити-ітю не безпеку. Вони повинні знати1 свою; вартість і знати ціну сво єї культури. Вони повийні бу ти гордими з того, що трима ють у своїх руках спадщину довгих поколінь культури і ба гатьох століть традиції,- Вони повинні в усіх нових к р аїн ах з а д е м о н ст р у вати т і здобутки, показати ту культу ру, і цим засто'яти поневоленій Батьківщині те місце, -яке на лежить їй у світі. Бо вже бє остання година і Велетень вже піднімається, щоб визволити Красуню з не волі. Людмила Івченко ПРИВІТ І ПОДЯКА
Page load link
Go to Top
