Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
Як працює одна з даірадь СФУЖО Савеля Стечишин Місія української жінки Друга світова війна найбо лючіше скривдила український иарод. Прадідівські землі. о- бернено на закриті від світу 'тюрми. Народ придавлено сер пом і молотом. Тисячі україн ського люду викинено поза межі батьківщини тинятись по світі. Надія не .втрачена, бо сам пень украДнського життя ос тався здоровим, неушкодже- ним. Живий корінь шукає со- ^бі в підземеллі місця на роз- ріст. Далеко від пня виходять нові парості і буйно розроста ються. Оті нові парості україн ського......життя скрізь ПО СВІТІ пнуться до сонця, підсичені но вими соками животворного дня й нової землі. Поки ЦІ НОВІ ГО НИ головного пня ростимуть перед українцями не може бу ти безнадійності серед хаосу й руїни. Сила й роїзріст українсь кого життя віддаленого від центру пня залежатиме багато від української жінки. Перед нею велика місід. Від наипримітивніших часів жінка дбала про розвій життя своєї родини. Сама природа призначила її дібати про свій рідТ із своїх глибоких мате ринських інстинктів вона пер ша поклала основи цивілізації. Вона перемінила свого чолові к а^ мандрівника, кочовика у хлібороба з чого повстала перша оселя, перший город, перше поле, перша зорганізу- вана громада, а пізніше дер жава. Тож була її природна місія захистити свій рід і за пустити коріння у землю. Сьогодні українська жінка із своєї свідомості й відданості свому народові поширює свої материнські прикмети на ввесь свій народ. Вона зінає що се^ ред тієї мряковини й заблу- каності, в якій сьогодні укра їнці знаходяться розкинуті по світу, потрібно ясності думки, одної всенаціональної ідеї під сиченої згодою, вирозуміннням і скупченим зосередженням всіх сил. Не сміє бути сварки, р Оізб р ату і р о зп о р ош є н о ст і. Так як в родині жінка задер жує лад, спокій, вкладає заса ди чеснот у життя, висуває пе ред очі своїх дітей високі іде али, мирить розсварених, зма гає до скоординованої праці для добра поодиноких членів і цілої родини, так і в збірнім народнім житті прикмети жі ночої душі допомагають практично підходити до справ народу, щоб задержаати рів новагу серед хаосу й кинути ясний промінь світла, куди і як прямувати. Історія українського народу віддавна ішла тернистим, шля хом. Боротьба за боротьбою, <ще з княжої доби. Українська жінка показалась у тій бороть бі мужньою, витривалою, прак тичною та ідейною . провідни- цею. Вона учила своїх синів бути борцями та шанувати честь свого рідного краю. Во на по спартанськи виряжала синів на. війУу: йдіть і вер тайтесь переможцями!” Коди приходила скрута, вона сама брала меч в руки й ішла у бій. Сама Княгиня Ольга може по служити як зразок давньої хо роброї ідейної жінки. Вже в тих часах українська жінка ставилася свідомо' до справ свого народу, В татарських спустошеннях українських земель українська жінка своєю невмірущою лю- бовю до своїх дітей створила нові села, нові сади, ноіві міста на руїнах і пустинях. Своїми піснями навчила дітей любити свій край. Задержуючи свої звичаї, зберігала прадідівську традицію народу. Молоком своїх грудей передавала своїм J нащадкам івойсмвничу вдачу й непохитну волю до самостій ного життя. Козацька мати ви ховала Нечая, Сірка, Гонту, Залізняка, Хмельницького. Пі снями впоювала віру у краще майбутнє. І в недавніх змаганнях укра їнська жінка виказала свою відданість народо-ві у громад ській праці та в боєвих ря дах. Вона помогла витрясти заспане село з темноти, виве ла його в люди, виховала но вих борцш, що не побоялисй стати до нерівної боротьби із СИЛЬНІШИМ від себе ворогом. Коли прийшла найбільша за- гроіза під червоним прапором, вона воліла лищити рідну хату, рідну землю і піти у*світ з ма лими ДІТЬМИ, щоб зберегти свій рід ВІД ЦІЛКОВИТОГО зни щення. Вона знала що у сво боді інших держав зможе даль ше помагати свому народові виборотися з неволі. Та гру дочка рідної землі, яку вона взяла зо собою, втікаючи на чужину, остається пригадкою дальших змагань для неї та її дітей. Це наче святість, що ставить перед нею найвищу ціль, найвищий закон своєї рі дної землі. І ось тепер українська жінка, що з політичних причин ли шила рідний край, і та що дав ніше з біди пішла у світ шука ти кращої долі, єднаються ра зом. Одна і та сама справа спонукує їх до чину, до акції, щоб здати свій іспит зрілості материнською рівновагою і здоровим глуздом. Тепер біль ше, як коли, українська жінка народові потрібна. У цій блуканині українсько*^ го* роду й шуканні стежок до все .гального походу україн- Як знаємо, Світова федера ція Українських Жіночих Ор ганізацій, складається з ряду с ам о ст ій них ащощмни х цен- траль що обєднуюггь у со&і. більше або менше організацій них клітин. Про працю одної з таких наших центральних єв ропейських українських жіно чих організацій хочемо сказа ти оце пару слів на підставі надкланоіго до Централі СФ УЖО звіту. Перш усього треба сказати іцо не дуже численна бельгій ська українська еміграція се ред якої розвиває свою працю о рг ані з ов аініе іж ін оц тво , іс:кл а- дається із самих вуглекопів я- кі працюють у бельгійських ко- п ал ь ня х Найпе р ш'е е мігрува - ли туди самі мужчинц, аж опі сля спровадили вони свої «ро дини, лгінок з дітьми. Для помочі новій еміграції потворились у більших скупче ннях Українські Допо'моігові Комітети, а скоро при кожно му з них постали те-ж автоном ні Жіночі Секції, Спершу дія ли вони кожна зокрема на сво- ю руку, А коли 1-го листопада 1948 р, на 1-ий Коргрес Укра їнців у Бельгії, прибули 18 де легаток з окремих місцевостей, вони остаточно оформили жі ночу організацію, вибрали У* праву Централі, доручили їй скласти і затвердити правиль ник, і затвердила п т ц праці на майбутнє. - Після цього праця пішла ду же жваво, 3 української бель гійської преси можна бачити, скільки за час від 1 листопада, ська жінка досвідом століть знаходить практичний вихід. Вона знає -що основною кліти ною українського народу та його змагань є поодинокі ро дини, яких вона, жінка, най краще може вивести на світля ний шлях. Бо ж хіба в мину лому на рідних землях не се лянські доми були кріпостями, з яких виходили непоборні борці? Так же само в новій прибра ній батьківщині треба зверну тись за животворною силою свого народу до поодиноких домів і зробити їх своїми на родними святинями. В новім краю не те що було на рідних землях. Окруження не те, шко ли не свої, обставини інакші. Це вже відчули ті що третім поколінням вкорінилися в но вій землі. їх досвід кличе всіх українських жінок практично ставитись до оправи й найпер ше стати на сторожі своєї культури і традиції по своїх домах. Так як століттями на рідних землях, селянські доми не допускали до себе чужих впливів і задержали здорове 1948 до 1 січня 1949, було зро блено українським організова ним жіноцтвом. По різних сек ціях згладжувано для дітвори свята св. Миколая, спільні Святвечорі, „Маланки”, зачи тано цілу низку рефератів, ор ганізовано ряд місцевих виста вок, організовано інколи. Але наближення реченця, контрактів (вуглекопи сла ли 2-літній контракт на працю) створило еміграційний настрійг ЯКИЙ дужі£ дошкульно відбив ся на праці секцій, і аж показа лося ЩО є дуже малі вигляди •на виїзд з Бельгії, життя верта ється до нормального стану і праця наново пожвавлюється- Під цк> пору справа органі зації українського жіноцтва в Бельгії представляється так: очолює йо<го Управа Централі що складаються з 5 осіб. Го лово^ є пані Зінаїда Витязь, секретаркою А. Худа. Орацю поділено на такі ділянки: за- г ал ьн е к е р£вництв о, з о вікіііщ ні звязки, преса, культурно-осві тня робота і шкільництво, ха- ритативна діяльність, госпо дарчі справи. Крім Tciro кожен член Управи має декілька о- ‘Середків, у яких мусить зорга нізувати жіноцтво і надалі о- цікуватись ним (реферати,, школи), Голова Управи Цен тралі уходить як референт жі ноцтва до управи УДК. Так са мо голови секцій входять в у- праву фідіяльних УДК. На І березня намічеро 9 місцевих активно працюючих при фі ліях УДК жіночих секцій. Ре- (Цродрч^ещ^я на Стороні §-і|) ядро свого життя на прадідів ській культурі, так теж тепері шня українка розуміє що вона покликана стати на сторожі цінностей свого народу, задер жати українську культуру у своїм домі. її місія закріпити у своїх нащадках ще від колис ки пошану і любов до свого народу та всіх його творчос тей. її місія висунути високо на небо свого світу ясну прові дну зірку справ свого народу. У цім лежить більша половина виграної оправи. Та поіза власний дім україн ська жінка знає що її участь у громадськім житті потрібна. Вона змагає до скупчення, зє- днання та зосередження сил зорганізованим походом. Так як мати в домі провадить сво єю родиною з глибокою мате ринською любовю й непохит ною волею вивести свій рід в люди, так і в збірній родині збірна материнська сила пот рібна, щоб оте вічне шукання світляного шляху і змагання добитися свободи раз увінча лось успіхом. Українська жін ка свідома своєї місії. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
