Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
SEESSK ct S Психіка українського народу і жінка (Продовження зі Сторони 5-ої) ніжна, чутлива натура жінки підсичена красою- природи рі дної землі, В давніх часах між україн- ШіЯ'ми існував матріархат, тоб то такий соціальний устрій, в якім вви'ключне право володі ти родиною належало до жі нок матерні. Такий сбщя]лц- іний устрій з-наний в історії різ аних народів. Докази існування матріярхату між давніми укра їнськими предками .ще досі збереглись живими в україн ськім фолклорі. г; різних ри туалах та обрядоівих піснях, а найкраще у весільних обрядах та пісня*. Мати грала важну ролю. а чоловік ніякої. Це M'V- сіло 'мати свій вплив на психі ку народу і виточувало нап-рям його дальшого гюзво'іо. Керу юча рол я жіїнки матері. в роди ні у далекш давнині і її цілко вита незалежність від чолові ка витворила самостійну, сво бодолюбну вдачу жінки, якій не мав ніхто приказувати. А «що життя в той час було хлі боробське, сімейне, то роля жінки грунтувалась на любові та прив'язанні, до своїх дітей й сво.го дому. Фізична сила чо ловіка для такого життя не бу ла найважливіша. Крім того в давнині чоловіки вважали жін- к якоюсь таємночо істотою з огляду на її біологічні функ ції ІІО'РОДІВ і місячних змін. У- се це було їм незрозуміле, за гадкове, що викликало з одно го боку подив, а з тим і страх та обожа.ння жінки, як істоти з таємними силами. Це ставило жінку на вшце становище, щось наче божеської ісстоти, що приводить нове життя на світ Навіть саме слово ,^жін ка” вяжеться з словом „жит тя” або слово „діва” має своє по-ходженнія з латинського слова „діва”, що означає щось божеське. Слово „Діва” було знане іншим давнім -народам. З того ’можна догадуватися, що е давній релігії н^ших пре дків жінка виконувала «рол'ю жрекині 3 тих різних причин авторитет жінки в давнині ці лком зрозумілий. Пізніше, коли прийшов па- тріярхат з ловецьким життям, «в додатку до хліборобського що вимагав фізичної сили чо ловіка, то той перехід не прий шов із строгим абсолютизмом волода.ря чоловіка, іякого на каз був законом, але радше ш 'рівного спільника інтересів ро дини. Матріархат лишив свої сліди і та переміна вийшла ла гідною. Через те українська, жінка задержала своє само стійне станоївшце в родині і в 'суспільстві. На зливі тиїх двох е у с п і л ьн и х ладі в т в ор и л и с ь форми життя і риси характеру народу. З того між українця- •ми закріпився звичай дружи тись по долі обох сторін, В сі мейнім житті, існувала гармо нія. взаємна пошана і любов. ■А з цим піроникала вища мо раль і культура розвивалася іприродним шляхом. В народів, де матріяррхату не було, а тіл ьки п атріяірхат, сім еійне життя і становище жінки ціл ком відмінне. Там жінка була невільницею, якій треба було здобувати собі права людини. Давня спадщина матріярха- т у цілком певно стала актив ним чинником у творенні ви щої культури українського' на- ,роду вже (В ранній добі, його життя. Українська жініка іце зазнавши репресій суспільних законів і. в родиннім співжит ті розвивала себе свобідно, вироблялась на сильну індиві дуальність. що допомогло їй висловитися у пребагатих галу зях народної творчості. її дім то буїв її найближчий світ і в нім вона, як рівна з чоловіком, творила та зберігала духовос- ті життя. В українській 'культурі най кращим висловом жіночої ду т і це численні народні пісні викл юніно жіноч і ха,рактер ом, або тісно з з яз ані з фазами життя жінки. Зміст цих пісень повний лмбови.* доброти, за сад правди, погорд зла, ніж ності і глибокої моралі. Ледве чи який інший народ має сті льки пісень, А вже поза зага льні пісні виключне місце зай мають обрядові пісні, як га- ігілки, весільні пісні свашок, молодої. дружо'К, мами, тещі і коровайниць. Жінки ті пісні створили, v них вони грають ролю наче жрекині. Може й найкраща опзра не дорівня ла б дам ритуальним и.існям українських обрядів. Причина багатства жіночих пісень цілком певно лежить у тій великій свободі української селянки, а також в сіме'йній згоді й гарнім відношенні чо ловіка до жінки. Під тим впли вом. українська жінка вироби ла сильніішу індивідуальність ніж жінки іщпих народів. Це своєю дорогою впливало на ціле суспільство і підносило його культурний рівень. Істсь рики культур різних народів .виразно твердять, що мірилом висоти культури народу є йо го жінки, тобто їх розвій, їх становище в.родині і в суспіль стві та їхня загальна -висота індивідуальності, бо ж(інка і дім це п мініятурі суспільство. Жінка духово й фізично від мінна істота від чоловіка. її ду ховий устрій тісно сполучений з її органічним устроєм. її ро ля, як консерваторки людсько го роду, надає їй відмінної психіки потрібної для того призначення. Цей духовий стан їй самій нерозумілиїй: Навіть період вагітності витво.рюіє в ній переміну й настрої стійко сті, зрівноваження та закріп лення до місця свого життя. В неї вироблюється більша інту їтивність, чулість і лагідність, мабуть тому що ці прикмети йдуть в парі з її підсвідомим бажанням закріпитися для збе реження свого роду. Цей духо вий устрій, є мало зрозумілий, однак- своїми, -впливами, дале- косяглий, бо на нім виростає привязання до свого дому, своєї землі, свого -краю й до •всіх форм свого життя. Підсві домі прямування матері закрі пити свій рід, витворити лагід не, тепле середовище на його плекання, обороняти -свій ти хий рай, оікрасити його назов ні і духово переходить від до му до сусіпільнства. Оце є ос нова патріотизму, який мати цілком незрозуміло творить і передає свому народові. Ус трій дому стає устроєм наро ду. Це є найвища духовість народу, що переходить від ма тері жінки й керує суспільним життям народу. Для українки її земля, її край це її власність і ті почування вона передає на народ. Тому нема нічого див ного, що українська культу ра так іпишно розцвілася вже в ранній добі українського жит тя і так кріпко зарисувала в •його натурі жажду самостій ності, свободи й посідання свого краю. Один багатий прояв культу ри українського народу це йо го мистецтво витворене прос толюддям. А що мистецтво виростає на замилуванні до краси, то й тут прикмети жіно чої Ч'улої, поетич. душі мусіли впливати своїми дорогами на його розвій. Деякі ділянки ук раїнського мистецтва, як на„- родна ноша, народні вишивки, писанки ,тка«иіни й хатні при краси, це прямі твори жінки, що сьогодні дивують навіть великих мистців. Українка жи ла серед природи, любила свій край і переносила красу свого поля, левад ,степів, гір, лугів на своє найближче ото чення*--ношу і дім. Це був її найближчий- світ, який з вну трішніх потреб душі вимагав найкращої прикраси, найбла- городніщих прикмет душі. Зокрема український народ знаний з чистоти своїх домів гарно вибілених з надвору й середини, /прикрашених садами й квітками. Українські страви смачні, делікатні, пребагаті у відмінах. Український дім гос тинний і привітний. Ці зовніш ні риси українського народу звертали на себе увагу і стали записані різними мандрівника ми та подорожними, що бува ли на Україні. Вистачить пе речитати книжку “Чужинці про Україну” написану Воло димиром Січинсьїким, щоб по бачити, як> ота чистота, лад, взірцевість, привітність і гос- тинніст ь у кр аїн с ь к,их, д ом і в впадала чужинцям в очі, як загальна характеристика укра їнського народу. Коли сьогодні призадумує- мось -над рисами характеру і психіки ук р-аїн-с ь ко г о народу, то дивним стає, що ота зви чайна українська жінка, зви чайна мати .родини, звичайна господиня мала такий великий вплив на формування таких ве личних, цінних і шляхотних властивостей свого народу. Не- дармо говориться, що народ такий яікі його жінки. УКРАЇНЦІ В УРУГВАЇ В столиці Уругваю, Монтеві део, є зорганізована українсь ка громада. Вона має свою церкву, народній дім* і това риство Просвіта. Недавно відбулась там допо відь інж. Федора Лящука про українців на Середньому Схо ді. Доповідач подав цікаві 'спостереження і свої пережи вання в Палестині та описав у- мовини, серед яких жила ук раїнська громада) в Єрусалимі. Ця громада залишила по собі слід у формі таблиці з україн ським. текстом “Отченашу” в церкві Господнього Гробу. УНРАДА ЗАПРОШУЄ СФУЖО НА СЕСІЮ СФУЖО одержала таке пи сьмо: ПРЕЗИДІЯ Українсь'кої Національної Ради 13 червня, 1949, на Чужині П.Т. Провід Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Филаделфія До рук ВШ Пані Олени Кисілевської Високоповажана Пані, З доручення Президії Укра їнської Національної Ради маю за.щану зап-росити Вашу Висо кошановну Організацію' в яко сті Почесного Члена (особи,— за Вашим уповноваженням) на звичайну сесію Української Національної Ради, що відбу деться 23, 24 і 25 червня. Запрошення з порядком на рад до цього долучається. ГІрошу прийняти запевнення у правдивій пошані. Проф. др. Борис Іванидький Голова Української Націо нальної Ради ❖ ❖ СФ<УЖО припоручило теле графічно п. Ірині Павликовсь- кій заступати жіночу світову організацію на сесії УНРади. ЮВІЛЕЙНІ ТОРЖЕСТВА У СТЕМФОРДІ В суботу й неділю, 25 і 26 червня, відбулись у Стемфор- ді, Коннетикат, величаві тор жества якими відзначено 25- ліття єпископства і важкої а- постольської праці ЕкСцеленції Константина Богачевського се ред українців у Злучених Дер жавах. Торжества відбулись в городі культурного центру ук раїнської греко-католицької ді- єцезії, який постав найбільше старанням і трудами Кир Кон- стантина. Ювілейні торжества зачали ся в суботу вечірнею, в якій взяли участь Ювілат, Апос тольський Делегат з Вашинг- т о н у, П р е о св ящ єн и й Ам в р о з, священики. 'В неділю відбулася проце сія, а потім торжественна Ар хієрейська Служба Божа. На торжества приїхали тися чі українців з ближчих і даль ших сторін. УКРАЇНСЬКІ СИРОТИ ПРИЇЗ ДЯТЬ ДО КАНАДИ Старанням Католицької Ак ції приїхав 17 травня перигий транспорт сиріт зо скитальщи- до Канади, в кількості ЗО дітей, їх приміщено в українськім Захисті в Анкестери. Це укра їнські діти яких забрав був ко лись німецький режим з рідних земель. Цими дітьми треба -негайно заопікуватися. Українські ро дини повинні взяти цих дітей до себе і подбати про їхнє ма- теріяшьне забезпечення та ви ховання. В найближчім часі запові- джені дальші транспорти та ких дітей. Щоб уможливити їх приміщення в сиротинці, слід людям доброї волі негайно за опікуватись тими що вже при їхали. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top