Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
SEESSK ct S Психіка українського народу і жінка (Продовження зі Сторони 5-ої) ніжна, чутлива натура жінки підсичена красою- природи рі дної землі, В давніх часах між україн- ШіЯ'ми існував матріархат, тоб то такий соціальний устрій, в якім вви'ключне право володі ти родиною належало до жі нок матерні. Такий сбщя]лц- іний устрій з-наний в історії різ аних народів. Докази існування матріярхату між давніми укра їнськими предками .ще досі збереглись живими в україн ськім фолклорі. г; різних ри туалах та обрядоівих піснях, а найкраще у весільних обрядах та пісня*. Мати грала важну ролю. а чоловік ніякої. Це M'V- сіло 'мати свій вплив на психі ку народу і виточувало нап-рям його дальшого гюзво'іо. Керу юча рол я жіїнки матері. в роди ні у далекш давнині і її цілко вита незалежність від чолові ка витворила самостійну, сво бодолюбну вдачу жінки, якій не мав ніхто приказувати. А «що життя в той час було хлі боробське, сімейне, то роля жінки грунтувалась на любові та прив'язанні, до своїх дітей й сво.го дому. Фізична сила чо ловіка для такого життя не бу ла найважливіша. Крім того в давнині чоловіки вважали жін- к якоюсь таємночо істотою з огляду на її біологічні функ ції ІІО'РОДІВ і місячних змін. У- се це було їм незрозуміле, за гадкове, що викликало з одно го боку подив, а з тим і страх та обожа.ння жінки, як істоти з таємними силами. Це ставило жінку на вшце становище, щось наче божеської ісстоти, що приводить нове життя на світ Навіть саме слово ,^жін ка” вяжеться з словом „жит тя” або слово „діва” має своє по-ходженнія з латинського слова „діва”, що означає щось божеське. Слово „Діва” було знане іншим давнім -народам. З того ’можна догадуватися, що е давній релігії н^ших пре дків жінка виконувала «рол'ю жрекині 3 тих різних причин авторитет жінки в давнині ці лком зрозумілий. Пізніше, коли прийшов па- тріярхат з ловецьким життям, «в додатку до хліборобського що вимагав фізичної сили чо ловіка, то той перехід не прий шов із строгим абсолютизмом волода.ря чоловіка, іякого на каз був законом, але радше ш 'рівного спільника інтересів ро дини. Матріархат лишив свої сліди і та переміна вийшла ла гідною. Через те українська, жінка задержала своє само стійне станоївшце в родині і в 'суспільстві. На зливі тиїх двох е у с п і л ьн и х ладі в т в ор и л и с ь форми життя і риси характеру народу. З того між українця- •ми закріпився звичай дружи тись по долі обох сторін, В сі мейнім житті, існувала гармо нія. взаємна пошана і любов. ■А з цим піроникала вища мо раль і культура розвивалася іприродним шляхом. В народів, де матріяррхату не було, а тіл ьки п атріяірхат, сім еійне життя і становище жінки ціл ком відмінне. Там жінка була невільницею, якій треба було здобувати собі права людини. Давня спадщина матріярха- т у цілком певно стала актив ним чинником у творенні ви щої культури українського' на- ,роду вже (В ранній добі, його життя. Українська жініка іце зазнавши репресій суспільних законів і. в родиннім співжит ті розвивала себе свобідно, вироблялась на сильну індиві дуальність. що допомогло їй висловитися у пребагатих галу зях народної творчості. її дім то буїв її найближчий світ і в нім вона, як рівна з чоловіком, творила та зберігала духовос- ті життя. В українській 'культурі най кращим висловом жіночої ду т і це численні народні пісні викл юніно жіноч і ха,рактер ом, або тісно з з яз ані з фазами життя жінки. Зміст цих пісень повний лмбови.* доброти, за сад правди, погорд зла, ніж ності і глибокої моралі. Ледве чи який інший народ має сті льки пісень, А вже поза зага льні пісні виключне місце зай мають обрядові пісні, як га- ігілки, весільні пісні свашок, молодої. дружо'К, мами, тещі і коровайниць. Жінки ті пісні створили, v них вони грають ролю наче жрекині. Може й найкраща опзра не дорівня ла б дам ритуальним и.існям українських обрядів. Причина багатства жіночих пісень цілком певно лежить у тій великій свободі української селянки, а також в сіме'йній згоді й гарнім відношенні чо ловіка до жінки. Під тим впли вом. українська жінка вироби ла сильніішу індивідуальність ніж жінки іщпих народів. Це своєю дорогою впливало на ціле суспільство і підносило його культурний рівень. Істсь рики культур різних народів .виразно твердять, що мірилом висоти культури народу є йо го жінки, тобто їх розвій, їх становище в.родині і в суспіль стві та їхня загальна -висота індивідуальності, бо ж(інка і дім це п мініятурі суспільство. Жінка духово й фізично від мінна істота від чоловіка. її ду ховий устрій тісно сполучений з її органічним устроєм. її ро ля, як консерваторки людсько го роду, надає їй відмінної психіки потрібної для того призначення. Цей духовий стан їй самій нерозумілиїй: Навіть період вагітності витво.рюіє в ній переміну й настрої стійко сті, зрівноваження та закріп лення до місця свого життя. В неї вироблюється більша інту їтивність, чулість і лагідність, мабуть тому що ці прикмети йдуть в парі з її підсвідомим бажанням закріпитися для збе реження свого роду. Цей духо вий устрій, є мало зрозумілий, однак- своїми, -впливами, дале- косяглий, бо на нім виростає привязання до свого дому, своєї землі, свого -краю й до •всіх форм свого життя. Підсві домі прямування матері закрі пити свій рід, витворити лагід не, тепле середовище на його плекання, обороняти -свій ти хий рай, оікрасити його назов ні і духово переходить від до му до сусіпільнства. Оце є ос нова патріотизму, який мати цілком незрозуміло творить і передає свому народові. Ус трій дому стає устроєм наро ду. Це є найвища духовість народу, що переходить від ма тері жінки й керує суспільним життям народу. Для українки її земля, її край це її власність і ті почування вона передає на народ. Тому нема нічого див ного, що українська культу ра так іпишно розцвілася вже в ранній добі українського жит тя і так кріпко зарисувала в •його натурі жажду самостій ності, свободи й посідання свого краю. Один багатий прояв культу ри українського народу це йо го мистецтво витворене прос толюддям. А що мистецтво виростає на замилуванні до краси, то й тут прикмети жіно чої Ч'улої, поетич. душі мусіли впливати своїми дорогами на його розвій. Деякі ділянки ук раїнського мистецтва, як на„- родна ноша, народні вишивки, писанки ,тка«иіни й хатні при краси, це прямі твори жінки, що сьогодні дивують навіть великих мистців. Українка жи ла серед природи, любила свій край і переносила красу свого поля, левад ,степів, гір, лугів на своє найближче ото чення*--ношу і дім. Це був її найближчий- світ, який з вну трішніх потреб душі вимагав найкращої прикраси, найбла- городніщих прикмет душі. Зокрема український народ знаний з чистоти своїх домів гарно вибілених з надвору й середини, /прикрашених садами й квітками. Українські страви смачні, делікатні, пребагаті у відмінах. Український дім гос тинний і привітний. Ці зовніш ні риси українського народу звертали на себе увагу і стали записані різними мандрівника ми та подорожними, що бува ли на Україні. Вистачить пе речитати книжку “Чужинці про Україну” написану Воло димиром Січинсьїким, щоб по бачити, як> ота чистота, лад, взірцевість, привітність і гос- тинніст ь у кр аїн с ь к,их, д ом і в впадала чужинцям в очі, як загальна характеристика укра їнського народу. Коли сьогодні призадумує- мось -над рисами характеру і психіки ук р-аїн-с ь ко г о народу, то дивним стає, що ота зви чайна українська жінка, зви чайна мати .родини, звичайна господиня мала такий великий вплив на формування таких ве личних, цінних і шляхотних властивостей свого народу. Не- дармо говориться, що народ такий яікі його жінки. УКРАЇНЦІ В УРУГВАЇ В столиці Уругваю, Монтеві део, є зорганізована українсь ка громада. Вона має свою церкву, народній дім* і това риство Просвіта. Недавно відбулась там допо відь інж. Федора Лящука про українців на Середньому Схо ді. Доповідач подав цікаві 'спостереження і свої пережи вання в Палестині та описав у- мовини, серед яких жила ук раїнська громада) в Єрусалимі. Ця громада залишила по собі слід у формі таблиці з україн ським. текстом “Отченашу” в церкві Господнього Гробу. УНРАДА ЗАПРОШУЄ СФУЖО НА СЕСІЮ СФУЖО одержала таке пи сьмо: ПРЕЗИДІЯ Українсь'кої Національної Ради 13 червня, 1949, на Чужині П.Т. Провід Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Филаделфія До рук ВШ Пані Олени Кисілевської Високоповажана Пані, З доручення Президії Укра їнської Національної Ради маю за.щану зап-росити Вашу Висо кошановну Організацію' в яко сті Почесного Члена (особи,— за Вашим уповноваженням) на звичайну сесію Української Національної Ради, що відбу деться 23, 24 і 25 червня. Запрошення з порядком на рад до цього долучається. ГІрошу прийняти запевнення у правдивій пошані. Проф. др. Борис Іванидький Голова Української Націо нальної Ради ❖ ❖ СФ<УЖО припоручило теле графічно п. Ірині Павликовсь- кій заступати жіночу світову організацію на сесії УНРади. ЮВІЛЕЙНІ ТОРЖЕСТВА У СТЕМФОРДІ В суботу й неділю, 25 і 26 червня, відбулись у Стемфор- ді, Коннетикат, величаві тор жества якими відзначено 25- ліття єпископства і важкої а- постольської праці ЕкСцеленції Константина Богачевського се ред українців у Злучених Дер жавах. Торжества відбулись в городі культурного центру ук раїнської греко-католицької ді- єцезії, який постав найбільше старанням і трудами Кир Кон- стантина. Ювілейні торжества зачали ся в суботу вечірнею, в якій взяли участь Ювілат, Апос тольський Делегат з Вашинг- т о н у, П р е о св ящ єн и й Ам в р о з, священики. 'В неділю відбулася проце сія, а потім торжественна Ар хієрейська Служба Божа. На торжества приїхали тися чі українців з ближчих і даль ших сторін. УКРАЇНСЬКІ СИРОТИ ПРИЇЗ ДЯТЬ ДО КАНАДИ Старанням Католицької Ак ції приїхав 17 травня перигий транспорт сиріт зо скитальщи- до Канади, в кількості ЗО дітей, їх приміщено в українськім Захисті в Анкестери. Це укра їнські діти яких забрав був ко лись німецький режим з рідних земель. Цими дітьми треба -негайно заопікуватися. Українські ро дини повинні взяти цих дітей до себе і подбати про їхнє ма- теріяшьне забезпечення та ви ховання. В найближчім часі запові- джені дальші транспорти та ких дітей. Щоб уможливити їх приміщення в сиротинці, слід людям доброї волі негайно за опікуватись тими що вже при їхали. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
