Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Пані Розевелтова серед наших екитальців У Штутгарті They are getting older and a lit tle tired. Are we, young Ameri can Ukrainians fresh and filled with the zeal of youth, going to .let them down? Are we going to tell Mrs. Helen Kisilevska, who has spent 65 of her 80 years working for Ukrainian cause, and Mrs. Helen Lototsky, who has given so much of herself for our organization, that their work has been for nought? We, young American Ukrain ians, were given the “-call” es pecially at this last Convention. Will our answer be loud and clear ? AN APPRECIATION To the Chairman of the Committee of the World Congress of Ukr. Women Having returned from the World Congress of Ukrainian Women at Philadelphia. I cannot refrain from jotting down some of nfiy recollections. I was parti cularly impressed by the method and fine manner in which the sessions were conducted which, of course, was largely due to your broad experience in such matters. Not to go into a review of the Congress in minute detail, on the whole I must say that the gathering was outstanding in many ways. The selection of the delegates was a credit to the communities, which they repre sented, a reflection of intelli gence and sincerity, each had a purpose for attending the Con gress, which was definitely not personal. It is only regrettable that many more such representa tives did not find time to attend. The manner in which each speaker had expressed herself was indicative of logical thinking and complete knowledge of the problems which confront the Uk rainian people ,both here and abroad. There is much to be done and I am sure that with you as iits head, the new World Federation of Ukrainian Women will succeed and achieve its objective. With best wishes for a suc cessful administration, I am Mrs. Mary Fedan. Arnold, Pa. November 29, 1948. УВАГА! Знимки з Світового Конгресу Українського Жіноцтва можна замовляти в ALEX MYCHALUK PHOTO STUDIO 5014 N. 11th Street Philadelphia 41, Pa. Phone GL 5-5273 Знимка 8 x 10 цалів коштує одного доляра На заіпроішенняі голови Сою зу німецьких лікарок Віртем- б ерг і і - Ведену прилетіла n ані Елініор Роїзевеліт до Штутігар- ту, щоб пфеетудіювати соїці- яль'не положення збігців. В су боту пополудні, 23 жовтня, промовляла в державнім теїа^ тр'і до німецьких жінок, а з ве чора тоїстила її "управа міста. Дня 24 жовтня рано вивідала в товаристві а м ер иканського військового губернатора, жи дівську емдградїйну централю у Штутгарті, український табір в Цуфенгавзені, табір нім&ць- киїх збі|гців і табір для пере- шкоіленнія ДП в Людвігобургу. ЗО годин теребуїла воїна в Ні меччині. Ввесь час була осе редком промов, прийнять, ре фератів, оглядин і відвідин. Невтомна, терпелива, асе ввіч лива і все жартівлива. Лише не знати, чи вибачлива. Бо німці мовчали, коїли .вона в театрі промовляла то німецьки: 'го ворила .про ідеї ОН і про все світній мир. Зворушено згаду вала мужеі'х і витревалих бер лінських жінок і ... ані одна рука не плеідаула. Ані навіть тоді, коли цитувала твори сво го чоловіка про замирення сві ту. Перші оплески залунали, коли кинула гострі сло-ва іпро- ти російсько-совітських намі рів панування. Щойно коли сказала., що сірі люди .мусять нести варіцдки великої полі тики, й коли заироноінуваїпа свою іприяізін'ь і співпрацю, по чали греміти оплески. До до стойно^ гості німці постави лись нечемно. І може ТО'Му во- іна перестала говорити -по ні- меіцьки. Ані одного місця в те атрі ніе знайшли німки ні для наших представниць, оправду- кичися, що запізно зголоси лися. .. НІ меіцькі Ч:ас ОП ИіСИ під кре с - люївали, що наші діти .засипа ли паню Розевелт квітами, а начебто (німецькі втікачіі .не мали звідки, не співали, як жи дівські діти і не танцюгвали як украіїнськіі, а тільки просили, щоб знайшла матір чотироїх сиріт, яку мабуть вивезли мо- смаші на схід. Паш Ро'зевелт вдруге промовила ато німець- ки, що постарається щось для дах зробити. їй показували найчорнішу нужду німецьких ЗбіІГЦІІВ, де .міститься 150 лю дей в одній салі, без постелі, без обуви, баз одягу. А жетуть вони так серед своїх найрідні- ших земляків. Що ж говорити про відношення німців до чу жих екитальців?! Ніа пресовій конференції з 60 журналістами могла пані Розевеліт переконатися, як інас скитаїльїців німці- люблять, бо одно із запитань звучало: „Ко ли відїдуть ДП з Німеччини?” Але немає ніічоїго злого, що не вийшло б на добре. Дві шовні валізки листів, привітів і прохань забріала зо соіб<о-ю паїні Розевеілт. Таїкіож одно від німецьких лікарок, щоб помогла вможливити емі грацію німецьких збігців ску пчено, більшими групами. Цьоіго колись даремне домага лась наша еміграційна репре зентація дли нас. В таборі Цуфенгавзен Серед голосних овацій висі ла з аівта лагідно уамірснена президентова, а голова табору вітав її цими словами: „Виїсо- кодостоійна -Пані. Найбільшою і найщирішою люібовю у світі є любоїв матері для своїх дітей. Як лідер цього українського табору вітаю Вас сьогодні з таким почуттям, яке має дити на до своєї матері. Ви перша стали в нашій обороні, вряту вавши в найкритичніший мо мент нас від заглади тоталі тарного режиму. Ми вдячні Всевишньому, що післіаїв нам; Вашу материнську опіку і мо лимо Йоіго, щоб дав Вам здо- роївя, а американському на родові слаїву. Прийми, дорога наша пані, цей хліб і сіль, як символ нашого най сердечні шого вітання за староукраїнсь ким звичаєм” Пані Ро(зеівелт пильно слу хала кожне слово вітання, а на її лиці цвіліа усмішка. Голова делегатури ОУЖ, пані Варва рів, привітала президентову від жіноіцтва і передала їй хт б на гарно різібленій тарілці. Міайіже ЗО фотографів схоп лювали кожний момент приві тання. Пані Ванда Граібінська, голова Міжнародної Жіночої Ліги на еміграції, передала ме морандум, в якому порушеніо важливії питання скитальчоїго життя, а саме: справу еміграції родин, з аб езп ечеіння інвіалідів і страших віком людей, сіправу нешлюбних дітей і боротьби проти заразливих хворіб між дітьми, справу стягання 70 ма рок з платень. Меморандумі підписали представниці 9 на ціональностей ДП. Пані Розевелт відвідала ви ставку української народної творчості та потім діточий'са док. Малі діти заспівали піс ню „Маленькі наші ручки”, а опісля виконали кілька танків. Крім того оглянула пані Розе велт греко-католицьку церкву та житлові приміщення табо рян. Перед відїздом дала ін терв'ю українським журнашіс- (Продовження на стороні 1 1 )
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
