Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
Наспіли числа... Наше переселення поступає вперід. Жінки, що їх пересе- і Ю£ СФУЖО, дістали вже числа. Це значить, що вони вже є сандидатками на переселення, до Аме-рики. Від них приходять листи. Одні врадувані, з твердою пос тановою' праці. Ось що пише Ганна Закревська, українська їчена на скитальїщині: “Дуже -боюся бути тягарем комунебудь. Тому звертаюсь ^о Вас, шановна пані, підшукати імені якунебудь працю. Буду виконувати свої обовязки сумлінно їй терпеливо” Другі заклопотані за майбутнє дітей: “Я по освіті й здібностях співачка. Виступаю й тепер ду же часто. Але я свідома, що в Америці мусітиму заробляти і- какше. Та я не боюся ніякої праці, щоб тільки моїгла вИїхов'Д- ги своїх тро'Є дітей...” Так пише співачка Євгенія- Павловська, що її колисанку перейняли на пластинки для американських радіових стацій. Та числа — це лише початок шляху переселення. Вже ви явились і перешкоди. За них нетрудно. при такому великому гурті. Жінки їдуть сюди як домашні робітниці, бо це найлек- ша форма переїзду. Та з цим звязані різні приписи. Жінка з двома дітьми повинна мати забезпеку що хтось їхніх дітей прийме, бо хто ж візьме її на працю з двома дітьми? Жінки, що мають стареньких матерей, 'потребують для них окремої запоруки. Ось цим клопочеться тепер комітет. Його завдання не легке. Та з Божою допомогою і доброю волею» вдасться й це лихо перебороти. Головне, що- вже наглянули хату. Невелич кий будинок із 12 кімнат, винаймлено при 1631 Норт Френк- лин стріт, Филаделфія 23, Па. Початок захисту вже є. А тепер треба подбати про- устат кування. Бо перші переселені вже ось-ось /приїдуть. JI. Б. Ірина Павликовська В річницю Світового Конгресу Українського Жіноцтва (12—13 листопада, 1948) Олена Кисілевськаї Крок вперед, який ми жінки повинні зробити Серед того хаосу який спри чинила хвиля розєднання, не терпимості та нешляхотного дужання самих між собою, що огорнула деякі кола нашого громадянства, не втратило сво го спокою і не дало втягнутися в -цю шкідливу боротьбу тіль ки наше жіноцтво. Ніколи до сі жіночі організації не були те р єн ом п артійн ої бо р отьби чи релігійної цетерпимості. У- країнські жінки завжди вміють -засісти при одному столі і згід но над важними справами по радитися. Цього нам завиду ють мужчини. Вони, хоч нази вають себе СИЛЬНІШОЮ ПОЛОВИ НОЮ людського роду, то одна че не знаходять у собі стільки мужності і сили, щ об охоро нити свої середовища від роз кладу, а то й розладу, не вмі ють уникнути, не дати втягну ти себе у сітку наставлених* ворогом провокацій. У тих обставинах ще більшим обовязком жіноіцтва бути обе режним, і берегти свої органі зації від таких впливів, що мо гли б підважити досі так силь ну одноцілу- нашу будівлю. Найлегше це осягти тим, що по традиції вказаній Наталею •Кобринською станули на ста- но вищі. повн ої незалежно сті. Таким був Союз Ук;райнок в Західній Україні, що мав де сятки тисяч ’членів і сотки ф і лій та кружків по цілому краю. На таких основах широко роз вивало свою працю Обєднан- ня Українських Жінок на емі грації. Такою організавдєію є також Союз Українок Амери ки, що сію-ю дотеперішню працю завершив Світовим Конгресом, що відбувся мину лого року в листопаді. На та ких основах діють ще й інші жіночі товариства, а перш усьо го вповні самостійною й по- надпартіїйною є найвиїщаі жі ноча організація, Світова Фе дерація 'Українських Жіночих Орган іізаиій. Одначе маємо цілий ряд ор^ ганізацій, що теж входять у склад СФУЖО, які задля пев них обставин постали ї діють при інших громадських інсти туціях, освітніх чи релігійних о рганізаїціях. Тих стано виїще є значно трудніше і треба справді великого такту, щ об разом з тими громадськими організаціями, не попасти у вир завірюхи, яка моїгла б їх звести з тієї дороги, якою ідуть всі українські жіночі ор ганізації... Та на похвалу на шого організованого ркіно^ц- тва треба з радістю- стверди ти, що такоїж ці, на .перший погляд неповно самостійні ор ганізації, вміли уникнути не безпеки дати втягти себе у шкідливу для загальної укра їнської справи боротьбу пар тійну чи релігійну. Вони теж зостались вірні спільним усім жіночим оріг ан із ація м тр ади - діям: класти загально націо нальні справи понад вузькі партійні. Одначе сьогодні коли ва житься доля не тільки України, але дослівно цілого світу, спо кійної, згідливої праці тільки у рямкаіх власної організації — замало. Нам не вільно б^айду- ■Перед моїми очима святоч не відкриття Конгресу. Я чую ще, як забилося серце, коли голова конгресового комітету п. Олена Лотоцька, дрижачим від зворушення голосом від крила його. Потім виступила наша сеніорка і хоч найстар ша з нас ’— говорить бадьо рим голосом. У її словах пере ходить перед нашими очима образ 65-літнього розвитку у- країнської жінки та її власти вого місця серед громадян ства. Делегатка Канади п. Е. Ситник вітає зворушливо се стер в Америці і скиталок з Европи. Незабутні це хвилини, надовго зостануть у памяті тих, що їх пережили. І в нас всіх виринало тоді питання, чому цей Конгрес у- країнських жінок відбувається на чужині? Чому рідна земля не може взяти безпосередньої участі в ньому? .1 Конгрес шукає виходу з тієї ситуації. Українське жі ноцтво включається в бороть бу двох світів, комуністично го й демократичного і враз із демократичним світомі шу кає визволення людини й на роду. Минає рік від тієї хвилини. Українське жіноцтво зложило ці справи в руки свого прово ду — проводу СФУЖО. Неза баром на чергових зборах СФУЖО, поїчуємо .про його здобутки. Та тепер у перш)у річницю слід сягнути думкою у найближче майбутнє. Конгрес відбувся саме на пе редодні розпорошення ски тальщини. Розпорошення те мабуть безприкладне в історії. Українські люди розвіяні по всьому світі. Зберегти їх„ не дати їм розгубитись,піддержа ти їх — ось головне завдання наших громадських організа цій. Кожен відтинок нашого життя мусить бути чинний. ^ А роля жіноцтва, важна на рід них землях — всоте важніша на іміграції. Разом з чолові ком, батьком, братом ставить жінка перші свої кроки в но вих місцях — Західної Евро пи, Північної й Південної Аме^ рики, Африки, Австралії. Від її зрілості і напрямку залежить дальше тривання української нової громади. Досвід нашої давнішої імі грації вказує на те. Що сьогод ні ще збереглось молоде по коління в Америці чи Канаді, це перш усього^ заслуга їхніх матерей. Коли мати дбала про* (Продовження на 6 стор.) же дивитись на ту важку не дугу, що розїдає наш народ ний організм. Ми, як добрі м'а- тері чи сестри піклувальниці, мусимо старатись цю .недуїгу своїми впливами усувати, лі кувати. Ми мусимо впливати на .наше громадянство, на на ших чоловіків, братів та зна йомих, щ об для добра україн ської справи замість ворогува ти між собою, звернули увагу на ті важливі справи які стоять перед нами і від яких може за лежати доля нашої батьківщи ни на десятки, а може й сотки літ... Ми жінки мусимо піти крок вперед. ;На власному прикладі покажемо громадянству, як пе реводиться справжнє обєднан- ня громадських сил. Там де в одній місцевості € кілька жі ночих організацій які групу ються при різних громадських чи віро і спо відних у становах, заведемо принаймні раз в мі сяць спільні товариські сходи ни, для виміни думок та скрі плення корисної для всієї гро мади праці. Нас же фактично ніщо важного не ділить. Ці м*ан лі упередження, якби вони десь навіть існували між като личками і православними;, га личанками і придніпрянками, між давніми і новими іммігран тками, при трошки доброї во лі і ближчому пізнанні, да дуться усунути, і ми у громад ських спільних нам всім спра вах легко знайдемо і спільну мову. Тому нехай найстарше, найдавніше заложене товари ство зробить початок і запро сить до себе управи й членок інших жіночих організацій на спільну товариську гутірку- нараду при скромному чаю. За ним прийде черга зробити, це й іншим. На таких сходинах можуть бути обговорені най ближчі актуальні справи й уло- жена спільна акція для переве дення їх у життя. Такою акцією жіноцтво на ше дасть найкращий приклад, як у таких важних часах можна довести до спільної згідної праці і взаємного порозумін ня. Ми покажемо як позбутись нашого найбільшого вороіга — незгоди й упередження своїх до своїх. Тому просимо наші жіночі централі взяти цю спра ву до поважної розваги і не зражуватисяі при переведенні їх у життя ніякими перепона ми чи малими початковими невдачами. Жіночі організації в початках мали куди більші труднощі їй перепони з різних сторін, а побороли й усунули їх. Поборемо й ми ці трудно щі й упередження та покаже мо українській громаді оди ноко правильний і доцільний у теперішніх часах шлях: вза ємне порозуміння та згідну* співпрацю громадських, всім нам однако важних й дорогих справах. Світова Федерація Українських Жіночих Організацій СФУЖО
Page load link
Go to Top