Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
НАШЕ ЖИТТЯ—OUR LIFE Урядовий орган Союзу Українок Аме рики, виходить кожного місяця. Редакція й адміністрація, 366 Норт 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передп лата-у Злучених Державах $2.00 річно, на пів року$1.25. В Канаді $2.50 річно, на пів року $1.50. Поодиноке число 20 центів. Совітські часописи заповіда ють великий врожай збіжжя цього року на Україні. Москва з цього радіє, але нама сумні- з цього радіє, але нема сумні ву /що не радіє український на род. Він уже' переконався про тягом М ОіС'К О ВС Ь'К о ї бо л ьш Є В И - цької окупації що чи є врожай на Україні- чи нема, всеодно там царить голод, бо ворожа 'влаїда подбає планово й орга нізовано щоб майже усе збіж жя .3 України забрати і вивез ти, вчаст Г в Московщи ну, а вчасті закордон, щоб добути чужу валюту на ряту вання комуністичного режиму, на його пропаганду вдома і закордоном та на завойову вання других слабих 'Країн. Уже те-пер не є таємниця, для кого призначена українсь ка пшениця. Москва заключила торговельні умови із своїми са телітами, зокрема з Чехосло- ваччи'ною і Польщею, що дос тавить їм збіжжя вартості по Official monthly publication of the Ukrainian National Womens League of America, Inc., 866 North 7th Street, Philadelphia 23, Pa. Subscription, in the United State's $2.00 per year —$1.25 for 6 months. Subscription in Canada $2.50 per year, г/ г year $1.50. Single copy 20 cents. 100 міліонів карбованців у ро ці, а з Англією, Швецією, Нор вегією, Фінландією- на більші суми. Спеціяльно для Англії постачання має досягти кіль кох міяіонів метричних тон рі зного роду збіжжя, а найбіль ше пшениці. Коли це буде ли ше три міліонй тон, так це зна чить близько 90,000,000 буш- лі;в, або: іншими словами—для самої Англії Москва доставить майже стільки збіжжя' скільки ;перед першою світовою вій- но:Ю Росія вивозила всієї пше ниці закордон. Цим експортом збіжжя Мо сква не рятує голодних чехів, .поляків, фінів, англійців, шве дів і норвежців, бо вони мо жуть легко дістати дешево збіжжя- з Північної і Південної Америки, але вона побиває ці ни американські, продаючи ще дешевше — коштом голодних міліонів людей в Україні, задля рятування червоної влади у Кремлі. ниць українських жіночих ор ганізацій з двома найбільшими б ель г і йськ иім и ж і н оч и м и ліг а - іміи. З того часу почалася дру жня співпраця українського і бельгійського організованоіго жіноцтва.. У висліді цієї спів праці 23—26 травня ц.,р. силами жінок* у Бельгії влаштовано пре к р а сну виставку укр а їнс ь - ких мистецьких виробів, а та кож проведено концерт україн ської пісні ,й танку. Виставка відбулась у промисловім міс ті Ля Лювер, в окрузі Ено, де по копальнях розсіяна майже половина українців, що пере бувають у Бельгії. В організації виставки ж і ноцтву активну до.помоту по дали українська газета в Бель гії „Вісті”, українські допомо- гові та інші організації. Най більш активності проявили са мі жінки, що не зважаючи на великі труднощі, доклали всіх зусиль для зразкового прове дення .мистецької виставки. Заля, довжиною 25 метрів і шириною 12 м., що спочатку лякала своїми розмірами, вия вилась не дуже вже великою, бо тих експонатів, що прибу ли, вистарчшю б ще на одну таку залто. Стіни були увішані прекрасними килимами, та ста- ровинними образами, рушни- нами, тризубами й мапами У- країни, а на восьми столах бу ли розкладені всі наші мис тецькі скарби, все наше багат ство, починаючи від різномані тних зразків вишивок майже з усіх частин нашої великої У- країни, й закінчуючи вироба ми із соломки, дерева і т. п. На виднім місці на естраді на тлі нашого національного пра пору наші жінки^мистці улаш тували чарівний український кутик, що його оживляли два манекіни чоловіка й жінки в національних строях. Перше, що вражало кожного відвідувача, це багатство фарб, різноманітність і велика сила експонатів. Входячи. кожний одразу піддавався чарові со ковитих фарб мистецьких ро біт українських жінок з Люве- ну, далі захоплювала високо мистецька українська різба із Шетельє, художні писанки з Наміюру, яскраві тонкі вишив ки з Марлєре і Лєван де Монс, Як у 1933 роїці гнила і цвіла українська пшениця в Москов щині, тоді як українські чор нороби що: випродукували її, встелювали шляхи міліонами трупів жертв голоднечі — так тепер закордоном їстимуть чу жі пшеницю українську, а вдо ма українські маси далі важко будуть голодувати. Тимчасом на Західній Півкулі зостануть ся у зсидах непродані міліонй тон пшениці та іншого збіж жя. Оце- яскрава картина, що може статися з нацією у воро жій неволі. Усі тріскучі слова про “радісне життя” під Мос квою, виявляють дуже нагляд но фалш її і брехню, коли в багатій врожаєм Україні люди умірають масово з голоду, а в найкращім випадку голодують і з голоду хворіють та нидіють. І одночасно ця картина, на- глядцо локаїзує, чому українсь- з Вінтерслягу із...Серену, Льє жу, Малєну і т. д. Важко було сказати, який жіночий осередок., подав кращі експонати, — всі вони мали в собі Щ| 0 сь приваблююче, ви сокомистецьке. Таму не дивно звучить вислів високої урядо вої особи- як захоплення з ви ставки висловив у такому за писі: „Я бажаю в^м від усього серця мати свою незалежну са мостійну державу!” Різні вислови подиву й за хоплення, різні найкращі по бажання занотовано у книзі відвідувачів, але всі вони зво дяться до одного белгійці ніколи ще та,кого-’ не бачили й не .могли про це уявити. Виставку відвідали кілька десятків дівочих шкіл, голова української автокефальної Це ркви* на Бене.уокс і два бель гійські католицькі єпископи, у- країнське духівництво обох віроісповідань, численне бель гійське духівництво, дирекції копалень, представники преси, ряд високих адміністраційних осіб і громадських діячів, чи сельне українське і бельгійське громадянство різних шарів і ряд чужинців, що перебувають в. Бельгії. В час виставки відбувся ве ликий художній концерт. Кон церт мав добрий успіх. Ці каво тут відзначити що аком- паніятор — бельгійка — від мовилась від всяких заплат за її гру під час концерту, заявив ши, що найкращою компенса цією буде для неї якась укра їнська памятка. Українська мистецька виста вка в Бельгії засвідчила велику працю українського жіно цтва, що так недавно створило в Бельгії свою власну органі зацію і !£е має ще багато прак тики й досвіду. Багато серед тих жінок є зовсім молоді, що досі не знали жіночих органі зацій. Але вони, як голови мі сцевих жіночих секцій так і представниці осередків своїми власними роками створили цей п ока з українського м и ст е цт в а. Вони, як висловлюються бель гійці, заслуговують на найбіль шу подяку. 3. Витязь Відновіть передплату! кий народ мусить боротись за незалежність, щоб скинути во роже смертоносне ярмо Моск ви, щоб український народ був свобідний, незалежний^ щоб був сам собі пан, щоб не про падав з голоду серед врожаю, але щоб жив по людському, достатньо з важкої праці сво їх рук, щоб був здоровий, сильний, і щоб нащадки були були здорові та забезпечили майбутнє України. Ця сумна і жахлива картина України під окупацією* Моск ви, показує українцям не впер ше і не востаннє що нема* іншо“ го шляху для українського на роду щ об врятувати _СВО€ жит тя. і забезпечити своє майбут нє — як тільки через незалеж ність України. Аж тоді з вели кого врожаю в Україні радіти ме не Москва, але український народ. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Зміна у світовій політиці Перед першою- світовою війною Европа грала рішальну родю у світовій політиці. Друга світова війна перекреслила ту ролю в історії світу. Тепер головну ролю у світі грають Злуче ні Держави Америки—дякуючи своїй силі економічній, індус- тріяльній, пануванню н-a морях, а неменше і своїй моральній силі як наймогутнішої демократії. Однак та її роля є загроже- ка—перш за все самим існуванням комуністичної імперії, бо її трагічна м іст .—поширення через знищення свободи людини, Д друге) через неминуче пристосування політики і діяння до ці єї місії. Це діяння відбуваються кожніської хвилини в межах і п’о’заГмежамиСовітського Союзу. Пропаганда може говорити і про зміну 'цієї політики і діяння, але пропаганда є пропаган- І дою, а у зміну вже у світі не повірять. Тому то Америка, прийнявши долею історії важку відпо відальність за майбутнє демократичного світу, мусить бути го това щоб стати в його обороні перед загрозою рабства. З цього вийшов план Америки щоб обєднати Західну Ев- ропу з якою Америка заключила Атлантійський'Пакт для вза ємної оборони. Сенат у Вашингтоні прийняв великою більшістю цей пакт, а. що й європейські країни йото одобрили, оборона демократії світу перед тоталітарною неволею стала актом доконаним. Тепер ще потрібно щоб демократичні країни Европи са мі між собою об'єдналась тісніше, щоб у випадку загрози і по треби могли одностайне стати до успішної оборони. Америка, як світова потуга індустрії і гроша, може дати потрібне забезпечення цим країнам Европи, а тоді демократи- тичнид .рвіт може вважатись зааеекурованим проти атаки. Цей пакт викликав переляк'у Кремлі.' Москва знає що че рез неї миру нема у світі,, що є “холодна війна” яка мусить продовжатися хочби силою самих крайніх противенетв. Однак для неї тз^війна була б лекша, колиб сторона противн-а не тво- рилй'^дінф.<^і, організованої сили, аліе була розбита і розсипа на на часті' що їх можливо атакувати, ослабляти, анархізува- ти, переміняти на майбутні жертви для вовка чи то ведмедя. Москва тепер копирсається — і робить “добру міну до злої, гри однак що вона вже не робила б, у демократичних країнах гри її злої не приймуть за добру, у слова її, у пропа ганду не. повірять. Який же буде кінцевий вислід цієї організованої оборон ної холодної війни? Інакший не повинен і не може бути — тільки повна перемога народів демократичних, перемога сво боди над неволею. Перемога для запевнення у світі миру, ла ду, правопорядку і співпраці. Українська виставка в Бельгії .w!c. В жовтні, 1948, була прове дена перша зустріч -представ- Пшениця України — не для України Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
