Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Значення рідної мови "Рідна'йова ;в житті -нації має величезне значення. Нація т.іль- іічк тоді, є нацією, коли вона св б цґ" н а ціояшл ьну культуру тр/срш-ь -рідною мовою. Нації, які-"вт!рачафть рідну мову і приймають чужу, не мають ду- х о вйої с а мосї' і й н о сті, н е про - явлшоть ініціятивиу а проявля ють лише апатію, млявість і •сам ті ~»процесом . життя засу д и ш гкаісмерть... Ч^Ш ^рідна -мста душа H&!poitV. ^Позбавити народ рід ної мови навязати йому чу жу Д ля’ нього мову ЗНа.ЧИТЬ ВІД НЯТИ В- нього душу, зробити народ"1 бездушним,* мертвим:. Ф'раїйїузькиif Чйорйк літерату ри Ґа^стой 11аріс про'рідну мо ву пийіе: ^Звязки думки та ВИ СЛОВУ її такі великі й ТІСНІ, ІДО :Vv *s> *•>.>, ’ змінити народові мову це. те С сі м Є 1^ 0J І ГЄ Р е м і ни ти' ї ї о му д у - їїГу^'Вел ьгійський письменник Йа,н І5£єре пише, ідо “перемі ні ; і ти на ро д сіві його природну м ц е - ' ;-те*саме що-:ВЧини- ти-- ^ухЬве • вивство народу ” В є ЄСВ ІТНШ -вч єн и її П С И X і ят р 1(рифт‘; і^оіііс пише, -що рідна м-с ва- це -най важ ливший -чин- II!,1ч- •ДЛ'Я розвитку- духового жи^тя* людини. Ті народи, іцо дес^глй національної свідомо сті; дуже дорожать .своєю мо- КОЮ,. ЯК ДІЙСНИМ, природним і дорого 1t і«-11 иім* н ар о дн им скар - б і, м, ч і а д б.ан и.м коле кт ив н о ю духь-m Ю' дія л ьн істю великої •кількості попередніх' поколінь. Латинська мова колись була рідною мовою. За,ті часи рим- ■ські письменники витворили й залишйлМ ;,нам- Дерлйни твор-: чисті, чудові зразки мови й лі-. пч^атеркої: продукції. Але во- на ллє -іітіла,.:за розвитком на род}, а, порваї-зтии із живим джерелом свого життя й кра си,* ‘спинилась у свойому роз витку, перестала бути ‘‘-совік- тю "1/"^іі6віддю народу” ;Хоч ■■ де it/' йсворили й писали усі вчен/люДи овітуг а проте ніхто з ' тих лшдбй .не залишив цією мовою .Ж|аддо.го мистецького, таітанр-витбго твору. Тимчасом і т ал і йс ь к и й н арод ,р о зв йвав .свою народну мову, дав нам ■багато видатних письменників, діб іїйсали нею, починаючи від (Великого Лайте, і зробив її лі те р атурн о ю мовою. Почавши із 16 століття ук раїнська народна мова буйним ;кв і тс:їм р о з к в і т а л а й р о зкв іт л а й 'л^фатдрну і наукову мову і дала, нам прегарні зразки ми- с те 1 1 ь ко ї т в орч ості. Кві тк а -Ос - повяненко писав українською і ■російською мовою, але став т і л ь к и вида т н и.м у країн с ь к и м письменником, бо російські йо го тв-сри були творами неве ликої мистецької вартості. Ше вченко, що писав українською мовою, п ока заїв усю глибину -;Сво€редію^їили 'і ц и м ' воіскре-г сив в історії особу українсько го народу, а разом з цим за кріпив за ним вільний і само стійний орган виразу думок — його мову, н-а яку український народ може розраховувати як на тверду основу свого самос тійного культурного життя се ред інших народів Европи. Всі характеристичні' іриси ук раїнської народної психіки, від бились'також і в мові народу. . Бо мова є безпосереднім від- : биттям не*. ТІЛЬКИ фІЗІСЛОГІ'Ч- • них особливостей ВИМОВИ, що проявляється -лв- особливому акценті, властивому мові кож- : ното- народу, але й усього д у шевного складу народу. У сло внику, фразеології мови ксж- : ного народу засвідчені нерідко . ; інт-имві*. й свсврідні риси його фантазії, чття ї думок, яких : не можна передати мовою ін шого народу. Одно слово, рідна мова ко- : жцого народу, і зокрема укра їнського народу це живий символ його збірної особи, його духового життя і його творчого генія. Тому й не див но, що для багатьох людей зректися своєї рідної мови рів нозначне тому іцо зректись ча стини свого власного “я” Нас лідком такого зречення дійсно є те, як довели видатні психо логи й педагоги,, деяке викри влення душ евної природи лю дини, що виявляється, з одно го боку, в певнім знебарвленні в людині її думок, чуття, волі, з другого -боку,., проявляється в б§;идуищад;і, ^о рідного ото - + 'чешя,. до- с.врґо краю;, цароду,, до f своєї: рідної нац^наліунві }Су;ї:ЬїурД;. Ніколи ч*жа мова не зможе в такій мірі викликати творчий акт- думання, зблизити людей такі... :р^даінні_ групи, як це може зрдЙі¥и;ті^ьі<]Грідна на ціональна мова. Особливо велике значення мають мистецькі твори, писані рідною мовою. Такі твори зав жди викликають більший інте рес у читача. Читач глибше л р о й м ає т ь с я д у м к а м и авт о р а, краще їх розуміє і зазнає від них деякого душевного звору шення. Читач наближається до письменника, споріднюється з ним. З цього погляду літера тура' і мова .. -це ті великі чин ники, що вяжуть людей в гро маду значно сильніше, ніж по літика та інші чинники, спря- моваш на зближення людей, між собою. Українська мова, як націо нальна мова українського на род)-, дуже зразково виконала покладену на неї національною природою місію, хоч і зазнала у своєму історичному розвит ку великих утисків від ворогів української нації. Усна мова народу була 'тим невичерпним джерелом; звідки письменники ,й поети* брали (поживу для сво їх творчих зусиль у сфері лі тературного думання. Великі генії українського народу — Шевченко, Франка, Леся Укра їнка та інші *,своею творчою діяльністю найбільше сприяли тому, ідо українська мова як .творча сила нації стала могут нім засобам розумової діяль ності народу, що творчими зу силлями своїх, .індивідуальнос тей праше. до здійснення свого національного ідеалу. Українська мова творча сила української нації, і через те її треба; я^шйШльше плека ти й оберігай^ спрямовуючи- її на той шдя-х;' яким '■ іде розви ток цілої української, націо нальної культури. Українці, на чужині таксамо і, може,-» най більшій мірі повинні оберіга ти цей дорого цінний скарб р і дн о ї наці он а л ьі і ої кул ьт у р й. Українці на чужині несуть най більшу відповідальність перед своєю нацією у збереженні ос нов рідної мови, якщо BOH'» шир о хотять належати до цієї нації, не. зраджувати її тисячо літніх традицій, звичаїв.. Тре ба памятати,. що тільки, рідна мова в найбільшій мірі обері гає національне обличчя лю дини, яка потрапила на чужи ну -в силу тих ЧИ' інших обста вин;.. Розсіялись по світі українсь кі скитальці, понесли світові скарби рідної -національної, культури, отже й рідної мови. Сповнені великим моральним обовязком перед нацією, вони повинні й далі ці Скарби обе рігати від могутніх хвиль ч-у- ' /КОМОВНОГО оточення і впливу. Обставини життя примушують багатьох вивчати чужу мову, стикатися з чужою культурою, до якої, розуміється, треба ста витися з великою пошаною, а- ,ле разом із тим треба всіми засобами оберігати на чужині рідну мову, рідну культуру, ту найбільшу відраду, що її мо жна мати на чужій землі у важкі хвилини туги за рідним .краєм. Великий наш поет Та рас Шевченко терпів тяжкі мо ральні муки на далекому зас ланні, і рідна мова* якою вік виливав на папері свою тугу, була для нього найбільшою ^втіхою в житті. Шевченко ні коли не забував про свій на род, пр 9 свою рідну мову, яку він любив такою палкою лкг бовю, бо рідна мова для нього була душею його народу, для якого він віддав своє' життя. Отже, рідна мова має велике значення для самої людини що відірвалась від свого,народу і .потрапила у вйр- чужого ото чення. У цім випадку рідна мо . ва служить тією провідною зіркою, яка освітлює важкий шл ях чужинецького життя, життя, сповнює серце надією на краще майбутнє, вселює ві ру у свої сили і в кінцеву пе ремогу в боротьбі за кращу долю. Рідна мова на чужині са ме є тією наймогутнішою си лово, що триімає рівновагу ду ха і приносить людині цілко вите заспокоєння у важкі хви лини життя на чужині. П{іоф. П. Ковалів. _ Зізд Відділів СУА у Филаделфії В неділю, 10. квітня 1949 р. В 2-ій ГОДИНІ СПОЛУДНЯ відбудеться У ВЕЛИКІЙ САЛІ ТОВАРИСТВА ГОРОЖАН гіри 849 Нарт Френклин стріт у Филаделфії ЗЇЗД ВІДДІЛІВ СУА ФИЛАДЕЛФІЙСЬКОЇ ОКРУГИ На цім зїзді попроїдаємо перед поворотом до Европи п. ІРИНУ ПАВЛИКОВСЬКУ, голову ОУЖ в Німеччині, і привітаємо п. ЛЮДМИЛУ ІВЧЕНКО п и cbMLiinir. «.^іо і ж р гі а л і сі - ку, яка щ о її но п ри оул а ДО, нас з Евроіпи ПІСЛЯ ЗЇЗДУ ВІДБУДЕТЬСЯ СПІЛЬНА ВЕЧЕРЯ Запрошуємо на цей зїізд і на вечерю всіх українців та українок з Филаделфії й око лиці, а зокрема нашу молодь. Окружна Рада Відділів СУА Филаделфії Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
