Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ПРИ ГРОМАДСЬКІЙ РОБОТІ (Продовження.) ДІТРОЙТ, миш . Літературний вечір в честь Лесі Українки іП оіш а н у в а н н я л іт ер ат у р н о ї праці Лесі Українки стало певного роду законом для на шого відділу, що носить імя цієї великої поетки. Коли ос новувалось наше товариство в .кінці 1937 року, тільки деякі •одиниці з членок мали неясне поняття про цю нашу пись мен н иіц ю. Me й м о в і р н и'м зд а в а - лось носити імя Лесі Україн ки,, а не знати, хто вона. Тому в самих початках ос- нування нашого відділу відбу ватись постійно лекції й ВІДМИ ТИ про життя і творчість Лесі Українки. У нас не було дово лі відомостей про неї, не було .де дістати її т.вори і тому ко жна її хочби коротенька поезія 'була для нас вельми ‘цінною і нераз послужила нам для ці лого відчиту аібо лекції. “Молодість Лесі Українки” іцо була друкована в органі Союіза Українок “Жінка” у Львові, служила нам теж за матеріял і це ми використали послідовно в кільканадцяти лекціях. Таким чином імя на шої поетки стало нам близь ким, а життя її і творчість — загадкою, яку ми стараємось помалу розгадувати. Та ми вже пізнали глибину душі Ле сі Українки і її високі задуми. Кожного року в місяці лютім влаштовуємо Літературний Ве чір на честь Лесі Українки на як о му р о з ви ва.єть.с я ш и р ока тема про скриті багацтва, які вона оставила не тільки нам у- країнцям але теж цілому люд ству. Цього рому теж відбувся у нас Літературний Вечір, я- кий заслуговує на окрему згадку ще й тому що на цей вечір запрошено яік гостя про- мовницю паню Михайлину Мамчур. Ця молоденька пані є дружино ю Стеїп ан а Мам чу р а •професора соціології в Уні верситеті Вейн і немало заці кавила учасників своєю по явою. Вечір відбувся в гостинній світлиці дому п-ва Демрей і виглядав вельми культурно та святочно. Дбайлива рука гос подині дому опрацювала гар ні програмки, прикрашуючи їх жовто-синьою стрічкою, а крім програмових точок поміщено й короткі уривки з Лесиних поем, які п-ні Демрей і п-ні Волкер переклали англійською МОВОЮ П0‘ своїм поетичнім ХИ СТІ. А на почесному місці ус тавлено столик іприкритий ви шивками, на якому видніли кілька книг -світової слави лі- тератів, між ними біографія англійської еоетки Єлизавети Бар pet -<Б-р а в ни'н г, якої л іт е р а - турна праця оцінена світом ду же високо, а якої життєва до ля така дуже схожа із життям Лесі. Слід зазначити,, що учасниць було понад тридцять і 'більш як половина українки родже ні в Америці, і тому про Лесю лунало слово здебільша в мо ві Америки. Голова відділу п-ні Демрей в і д к рил а програму к о ро тк и м привітальним словом і попро сила заступницю голови п-ню Волкер до переведення вечора. П-ні Волкер пояснила учасни цям ціль такого вечора і ска зала, що українки повинні знайомитися з українською лі тературою, а зокрема з твора ми Лесі Українки, бо це під несе в їх очах престіж україн ського народу, з якого вони походять і повинні дбати, щоб про цей народ мати широкі ві домості. Навела теж факт, щсц знавці світової літератури ставлять Лесю Українку як лі- тератку дуже високо, і той факт повинен нас спонукати ігг.р игл я нут и с я ближче гі о ст аті нашої поетки. Дальше п-ні Волкер прого лосила декламаторку л. Ю. М. Шустакевич, яка. приготовила дві поезії Лесі, а саме: “Ой пі ду я в бір” і “3 Невольничиїх пісень” (Так,, ми раби). Перша поема—пояснювала п. Шуста- кеви'чева—це тема з особистих переживань поетки і написана тоді, коли вона була ще дуж'е молода і коли здавалось їй що увесь світ кругом неї сміявся і радів щастям, тільки вона од на, із своїм смутком, своєю до садою в серці, не знаходить собі опокою. Цей неспокій, це глибоке відчуття криївки, якою наділило життя, нашу поетку, сіпоніу%вайо- % до творчості. Подавши відповідне пояснен ня, іп. Шустакевичева виголо сила намічену поему з правди вою скаргою Лесиної душі. Перед другою продукцією п-ні Шустакевич просить в учас ниць пильної уваги, бо саме друга поема хоч коротка та зате широко змістовна сим волічна й вимагає скупчення v- ваги. Цю поему вона виголо сила в піднесеному дусі і в ній саме схарактеризувала динамі чну силу Лесиного слова. Провідниця свята п-ні Вол кер дякує декляматорці разом з учасницями, а потім просить до реферату п-ню Михайлину Ма р ч у р. Се р д е чн им и о п л е с к а - ми вітаємо гостю-промовниіцю яка спершу трошки збентежено а потім впевнено почала свій реферат що напевне потривав доброї пів години. Реферат містив у собі обширио і ста ранно опрацьовану біографію поетки з важними фаактами з її життя. Леся Українка- го- в о рила бесіди иц я—к р ім свого власного тягару, прийняла журбу про долЮ' українського народу, а не можучи писати про свій народ одверто, через переслідування колишньої цар ської Росії, вона пише про не волю всіх поневолених і упос ліджених. Вона пише про пе реслідування Христіян І це При мі НЮ€ дуже символічно до терпінь, і переслідувань укра їнського народу. Бесідниця, вміло підходила уг~своїй мові до поем Лесиних, виголошую- Бляика Гаврисевйч Бачинська Перший Союз Українок на Великій Україні ПРАЦЯ НАШОГО ЖІНОЦТВА ДЛЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (Спогад з pp. 1919-1920) (Докінчення) З часом Союз Українок своєю відданою безкорисною пра цею зєднував собі щораз то більшу повагу не тільки серед на шого громадянства але й серед найвищих кол обох українських урядів, так що перше міністерство військових справ, а опісля і всі інші міністерства видали розпорядок,, на основі якого тіль ки ті жінки могли одержати працю в міністерствах, які мали до ручення від Союзу Українок. Це у великій мірі піднесло престіж нашої жіночої організації. •Коли /положеная молодої української держави ставало що раз то важче і треба було за всяку -ціну рятувати нашу незалеж ність, створено “Комітет Охорони Республики”, й до участі по кликано теж Союз Українок, який вислав голову Блянку Бара- нову як свою представницю. Не було майже ні одної ділянки праці в молодій Укр. Державі, в якій наша жіноча організація не брала б участі. А у своїй діяльності стояв СУ у.звязку з усі лі и майже діючими громадянськими установами. Своє примі щення мав Союз Українок у клюбі імені Шевченка, де займав салю засідань, бібліотеку, велику салю- для імпрез або зборів, буфет і кімнату для секретарки. Свідками і співробітницями нашої праці у цій одинокій жі ночій організації на Придніпрянській Україні були сотні свідо мих громадянок і визначних жінок, з яких подам деякі імена, іцо збереглись у моїй памяті. А то: проф. Софія Русова і Люд мила СтарицькаЧерняхівська, наша визначна письменниця, п-ні Петлюра (дружина гол. отамана Сим он а Петлюри) і п.п. При» ; ходько, Сірополко,. Удовиченко,. Годлевська,. дві сестри Коло- мийченкй, О. Одрина, Ганна Чикаленко-Келлеру Совачева, Ок сана Озаркевич Бірецька, Паладійчук, Марія Терлецька, Лево ва, Марія Струтинська. Пісецька, Вітрова, М. Левицька, і багато других, яких імена затерлись мені~в памяті. Союіз Українок зорганізував також Секцію Дівчат, в якій працювали молоденькі дівчата від 17-19 років. Між ними виз начилися своєю ревною працею: Дві сестри Даниловичівни, Ка лина. Старицька-Черняхівська, Стелля Гаврисевич,...,дві сестри : Годлевські, Бемко і багато інших, з почину голови.засідан ня Головного Виділу і Президії товариства відбувались у фор мі ширших сходин, що з одного боку притягало якнайширші кола нашого жіноцтва до співпраці, а з другого боку давало нашому жіноцтву можливість обзнайомліоватися 3 діяльністю товариства. Коли члени СУ розбрились по Европі, позасновували у рі зних краях українські жіночі організації, які до сьогодні про довжують свою працю. З перспективи років являється цей огляд праці нїїшого ор ганізованого жіноцтва важливим періодом в історії нашого на роду, коли то в часі будування нашої власної незалежної дер жави, наш£ жіноцтво не стояло осторонь громадянського жит тя, а взялося з великим завзяттям і глибокою вірою до праці в будові власного храму, щоб як каже поет Олесь Бабій: “Щоб наш народ став вільним- будівничим, Що сам будує свій дім і свій храм, Як твір найвищий—богочоловічим На Славу Богу й нам: його синам” .Докидаючи свої цеголки до цього великого народного хра му, наше жіноцтво виписало на своїм прапорі ось-такі кличі: “За волю народу! За волю людини! За нашу Соборну Неза лежну Українську Державу”!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
