Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ПРИ ГРОМАДСЬКІЙ РОБОТІ (Продовження.) ДІТРОЙТ, миш . Літературний вечір в честь Лесі Українки іП оіш а н у в а н н я л іт ер ат у р н о ї праці Лесі Українки стало певного роду законом для на шого відділу, що носить імя цієї великої поетки. Коли ос новувалось наше товариство в .кінці 1937 року, тільки деякі •одиниці з членок мали неясне поняття про цю нашу пись мен н иіц ю. Me й м о в і р н и'м зд а в а - лось носити імя Лесі Україн ки,, а не знати, хто вона. Тому в самих початках ос- нування нашого відділу відбу ватись постійно лекції й ВІДМИ ТИ про життя і творчість Лесі Українки. У нас не було дово лі відомостей про неї, не було .де дістати її т.вори і тому ко жна її хочби коротенька поезія 'була для нас вельми ‘цінною і нераз послужила нам для ці лого відчиту аібо лекції. “Молодість Лесі Українки” іцо була друкована в органі Союіза Українок “Жінка” у Львові, служила нам теж за матеріял і це ми використали послідовно в кільканадцяти лекціях. Таким чином імя на шої поетки стало нам близь ким, а життя її і творчість — загадкою, яку ми стараємось помалу розгадувати. Та ми вже пізнали глибину душі Ле сі Українки і її високі задуми. Кожного року в місяці лютім влаштовуємо Літературний Ве чір на честь Лесі Українки на як о му р о з ви ва.єть.с я ш и р ока тема про скриті багацтва, які вона оставила не тільки нам у- країнцям але теж цілому люд ству. Цього рому теж відбувся у нас Літературний Вечір, я- кий заслуговує на окрему згадку ще й тому що на цей вечір запрошено яік гостя про- мовницю паню Михайлину Мамчур. Ця молоденька пані є дружино ю Стеїп ан а Мам чу р а •професора соціології в Уні верситеті Вейн і немало заці кавила учасників своєю по явою. Вечір відбувся в гостинній світлиці дому п-ва Демрей і виглядав вельми культурно та святочно. Дбайлива рука гос подині дому опрацювала гар ні програмки, прикрашуючи їх жовто-синьою стрічкою, а крім програмових точок поміщено й короткі уривки з Лесиних поем, які п-ні Демрей і п-ні Волкер переклали англійською МОВОЮ П0‘ своїм поетичнім ХИ СТІ. А на почесному місці ус тавлено столик іприкритий ви шивками, на якому видніли кілька книг -світової слави лі- тератів, між ними біографія англійської еоетки Єлизавети Бар pet -<Б-р а в ни'н г, якої л іт е р а - турна праця оцінена світом ду же високо, а якої життєва до ля така дуже схожа із життям Лесі. Слід зазначити,, що учасниць було понад тридцять і 'більш як половина українки родже ні в Америці, і тому про Лесю лунало слово здебільша в мо ві Америки. Голова відділу п-ні Демрей в і д к рил а програму к о ро тк и м привітальним словом і попро сила заступницю голови п-ню Волкер до переведення вечора. П-ні Волкер пояснила учасни цям ціль такого вечора і ска зала, що українки повинні знайомитися з українською лі тературою, а зокрема з твора ми Лесі Українки, бо це під несе в їх очах престіж україн ського народу, з якого вони походять і повинні дбати, щоб про цей народ мати широкі ві домості. Навела теж факт, щсц знавці світової літератури ставлять Лесю Українку як лі- тератку дуже високо, і той факт повинен нас спонукати ігг.р игл я нут и с я ближче гі о ст аті нашої поетки. Дальше п-ні Волкер прого лосила декламаторку л. Ю. М. Шустакевич, яка. приготовила дві поезії Лесі, а саме: “Ой пі ду я в бір” і “3 Невольничиїх пісень” (Так,, ми раби). Перша поема—пояснювала п. Шуста- кеви'чева—це тема з особистих переживань поетки і написана тоді, коли вона була ще дуж'е молода і коли здавалось їй що увесь світ кругом неї сміявся і радів щастям, тільки вона од на, із своїм смутком, своєю до садою в серці, не знаходить собі опокою. Цей неспокій, це глибоке відчуття криївки, якою наділило життя, нашу поетку, сіпоніу%вайо- % до творчості. Подавши відповідне пояснен ня, іп. Шустакевичева виголо сила намічену поему з правди вою скаргою Лесиної душі. Перед другою продукцією п-ні Шустакевич просить в учас ниць пильної уваги, бо саме друга поема хоч коротка та зате широко змістовна сим волічна й вимагає скупчення v- ваги. Цю поему вона виголо сила в піднесеному дусі і в ній саме схарактеризувала динамі чну силу Лесиного слова. Провідниця свята п-ні Вол кер дякує декляматорці разом з учасницями, а потім просить до реферату п-ню Михайлину Ма р ч у р. Се р д е чн им и о п л е с к а - ми вітаємо гостю-промовниіцю яка спершу трошки збентежено а потім впевнено почала свій реферат що напевне потривав доброї пів години. Реферат містив у собі обширио і ста ранно опрацьовану біографію поетки з важними фаактами з її життя. Леся Українка- го- в о рила бесіди иц я—к р ім свого власного тягару, прийняла журбу про долЮ' українського народу, а не можучи писати про свій народ одверто, через переслідування колишньої цар ської Росії, вона пише про не волю всіх поневолених і упос ліджених. Вона пише про пе реслідування Христіян І це При мі НЮ€ дуже символічно до терпінь, і переслідувань укра їнського народу. Бесідниця, вміло підходила уг~своїй мові до поем Лесиних, виголошую- Бляика Гаврисевйч Бачинська Перший Союз Українок на Великій Україні ПРАЦЯ НАШОГО ЖІНОЦТВА ДЛЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (Спогад з pp. 1919-1920) (Докінчення) З часом Союз Українок своєю відданою безкорисною пра цею зєднував собі щораз то більшу повагу не тільки серед на шого громадянства але й серед найвищих кол обох українських урядів, так що перше міністерство військових справ, а опісля і всі інші міністерства видали розпорядок,, на основі якого тіль ки ті жінки могли одержати працю в міністерствах, які мали до ручення від Союзу Українок. Це у великій мірі піднесло престіж нашої жіночої організації. •Коли /положеная молодої української держави ставало що раз то важче і треба було за всяку -ціну рятувати нашу незалеж ність, створено “Комітет Охорони Республики”, й до участі по кликано теж Союз Українок, який вислав голову Блянку Бара- нову як свою представницю. Не було майже ні одної ділянки праці в молодій Укр. Державі, в якій наша жіноча організація не брала б участі. А у своїй діяльності стояв СУ у.звязку з усі лі и майже діючими громадянськими установами. Своє примі щення мав Союз Українок у клюбі імені Шевченка, де займав салю засідань, бібліотеку, велику салю- для імпрез або зборів, буфет і кімнату для секретарки. Свідками і співробітницями нашої праці у цій одинокій жі ночій організації на Придніпрянській Україні були сотні свідо мих громадянок і визначних жінок, з яких подам деякі імена, іцо збереглись у моїй памяті. А то: проф. Софія Русова і Люд мила СтарицькаЧерняхівська, наша визначна письменниця, п-ні Петлюра (дружина гол. отамана Сим он а Петлюри) і п.п. При» ; ходько, Сірополко,. Удовиченко,. Годлевська,. дві сестри Коло- мийченкй, О. Одрина, Ганна Чикаленко-Келлеру Совачева, Ок сана Озаркевич Бірецька, Паладійчук, Марія Терлецька, Лево ва, Марія Струтинська. Пісецька, Вітрова, М. Левицька, і багато других, яких імена затерлись мені~в памяті. Союіз Українок зорганізував також Секцію Дівчат, в якій працювали молоденькі дівчата від 17-19 років. Між ними виз начилися своєю ревною працею: Дві сестри Даниловичівни, Ка лина. Старицька-Черняхівська, Стелля Гаврисевич,...,дві сестри : Годлевські, Бемко і багато інших, з почину голови.засідан ня Головного Виділу і Президії товариства відбувались у фор мі ширших сходин, що з одного боку притягало якнайширші кола нашого жіноцтва до співпраці, а з другого боку давало нашому жіноцтву можливість обзнайомліоватися 3 діяльністю товариства. Коли члени СУ розбрились по Европі, позасновували у рі зних краях українські жіночі організації, які до сьогодні про довжують свою працю. З перспективи років являється цей огляд праці нїїшого ор ганізованого жіноцтва важливим періодом в історії нашого на роду, коли то в часі будування нашої власної незалежної дер жави, наш£ жіноцтво не стояло осторонь громадянського жит тя, а взялося з великим завзяттям і глибокою вірою до праці в будові власного храму, щоб як каже поет Олесь Бабій: “Щоб наш народ став вільним- будівничим, Що сам будує свій дім і свій храм, Як твір найвищий—богочоловічим На Славу Богу й нам: його синам” .Докидаючи свої цеголки до цього великого народного хра му, наше жіноцтво виписало на своїм прапорі ось-такі кличі: “За волю народу! За волю людини! За нашу Соборну Неза лежну Українську Державу”!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
