Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Наталя Кобринська Чим заслужила собі Наталя Кобринська на нашу вдячність j псшаку Щоб це зрозуміти, треба ■пригадатил часи Кобргінської: ■я-с ікра.кці тоді жили, як ста вилось наше громадянство до жіноцтва? Отже тих часах жінки не тільки не мали політичних прав, не брали жадної участі у 'Громадськім житті, але навіть л-w мали права до вищої освіти. Сільські жінки мало котрі бу ли письменні. Наші батьки- казали її Нащо жінці освіти? Ксьондзом не буде, до війська не візьмуть, а поратись коло кухні й дітей потрапить і без науки. Замість ходити до шко ли,- хай,краще пасе гуси, товар та матері помагає. Але були також батьки що .хотіли вчити дочок, таксамо як і синів, тільки не мали де бо дівчатам була доступна лише аіижча- школа, а до гімназії, до -високих- уЩ'КІл про допущення жінок не було й МСВИ. ЖІНКИ мали права голосу,* ані пра- ■ш вибору* «посл-ами- чи, навіть чл^ні'В' громадської ради,; не могли бути опікунками своїх „дітей, належали до жадних товариств,-, організацій. Сло- «а^булй^нейаче: поза всім гро- народним життям. Цйм способом половина ці- лого народу, і то важніша, по* лови не, «бо в її руках, є таке ва жне дітіо як виховання моло дого покоління, була зовсім відділена від освіти й. громад ського життя. Нессвіченій ма тері годі було виховувати сво їх дітей на свідомих, чесних членів своєї нації. Неосвічена жінка не могла користати з на уки для свого господарства. Темна жінка не могла як слід піклуватися здоровлям сімї, вона вірила у різні чаруванн/я, забобони, а ті поганські віру вання не лише здержували вся кий поступ, але часто руйнува ли здоровя родини. Наприклад, як настала яка пошесна неду га, жінка не вміла перед нею .всетерегти свою рідню, бо не знала нічого- ні про саму хво робу ані про зараду проти неї. Словом, темнота жінок дуже погано відбивалась на нашім родиннім і громадськім житті. Українці через неосвічених ма- терей завжди почували себе рабами, давали себе щораз то більш визискувати й принижу вати. Наталя Кобринська була пер ша між тодішніми жінками я- ка зясувала собі що зле дієть ся. Вона перша спонукала о- свічених громадянок .українок, щоб внесли збірне письмо до австрійської .влади із жаданням допустити жіноцтво до вищої освіти (українки були перші в цілій Австро-Угорщині що ви ступали з таким домаганням). Кобринська приступила 64 роки тому до оснування першої жіночої організації, що повста ла у Ста.ниславові. Цей памят- ний мбмент «вшановано в 1934 році славним жіночим україн ським конгресом у Станисла- вові. Кобринська... добре розуміла що організація дає силу, й що зорганізовані жінки зможуть скоріше здобути собі освіту, права брати участь у громадсь кім життів й цим способом при чинятись до покращання долі цілого..народу. Щоб було кому нести освіту сільському жіноц тву,-треба,було підготовити до цього діла жінок що мали вже освіту. Тому то у тій першій жіночій організаційній клітині гуртувались передівсім міські хоч трохи більш освічені 'ЖІН КИ. Але вже й тоді Кобринська пам'ятала, за село й накликала закладати по селах дитячі за- хоронки що мали помогти ма- теріх селянці краще виховати своїх дітей. Поширити якусь думку най краще друкованим словом. То му Кобринська при співучасті письменниць і діяльних жінок започаткувала перше жіноче видавництво й видала в 1887 році “Перший Вінок”, а в 1893 другий збірник “Наша Доля” Сама теж писала гарні пові сті й оповідання, в яких пред ставляла тодішнє гірке життя, започаткувала в Західній Ук раїні організацію жіноцтва, вказала жінкам їхні великі гро мадянські обовязки, примусила ціле громадянство звернути у- вагу, на те, скільки тратить у- країнський народ ка тім .що ли шає в занедбанні важнішу по ловину -нації. Не приходило це легко Ната лі Кобринській, ані тим усім що разом з нею мостили шлях но вітньому нашому жіноцтву. Не привикле було до нечу- ваної новості громадянство. Не лише мужчини але й багато по старосвітськи вихованих жінок висмівали тих сміливих провід ниць, робили їм різні перешко ди, старалися знеохотити, не допустити жінку до науки, до громадської праці. Сьогодні, слава Богу, тільки дуже відста лі, заскорузлі, темні люди не бачать великої користі з осві ти й участі жінок у всьому на. шому громадському житті. До того що нам жінкам сьогодні вже усюди раді, що маємо змо гу разом з усією громадою бу дувати кращу долю Україні, дала початок Наталя Кобрин ська, й за це наше громадян ство винно найбільшу честь і пошану її памяті/ Наталя Кобринська народи лась на Покутті, в селі Белелуї, снятинського повіту. Батько її, священик Озарке-вич, і мати з роду Окуневських, були люди інтелігентні й високої освіти, й тому теж старалися щоб не ли ше сини але й дочки здобули освіту. Молода Наталя вийшла заміж за^священика Кобринсь- кого, який дуже щиро піддер жував її у її громадянській е- манципаційній праці. Та він помер молодо, й після 6 років подружжя вона повдовіла. З того часу цілком віддалась письменству і громадській пра ці, зокрема організації україн ського жіноцтва. Померла в 1920 році в містечку Болехові. Там на кладовищі на ЇЇ могилі під хрестом є слова: Мене вже не болить. Уже ті слова, які казала Кобринська вирити на своїй могилі, вказують, які ва жкі хвилини приходилось пе реживати нашій першій провід ниці, піонірці поступу україн ського органзованого жіноц тва. Хай приклад великої грома дянки загріває нас до витрива лої безупинної праці для кра щого майбутнього України. ЮВІЛЕЙ СОФІЇ ПАРФА- НОВИЧ Софія Парфанович ДеІЇЬґатура ЮУЖЕ в Айгсбур- гу ^лайгґув&іа^ зустріч7- 'своїх членів з^крішкі&ок^громадсь- кою дщчкою, лікаркою й пись менницею п. Софі<єю Парфано вич з нагоди її пятидесятиріч- чя. Ювілйтка одержала приві тання від ЦПУЕ, від об'єднання лікарів, від місцевої спілки пи сьменників і ін. З характеристикою діяльнос ті ювілятки -виступила голова централі ОУЖЕ п. Ірина Павли- -ківська. Доповідачка відзначи ла значення діяльності п. Пар фанович як одної з перших по ступових жінок у Галичині, що відважно боролася з консер вативними настроями. Багато зробила Софія Парфанович на полі медицини, і як лікарка і як авторка багатьох праць, зо крема капітальної “Гігієни жін ки” Про літературну діяльність ювілятки говорив П. Оксанен- ко. Пані В. Шпаківсьїка прочи тала уривки із спогадір п. Пар фанович про її подорож до. Ки єва 1940 р. Головувала на вечорі п. JI. Жук. Поклін памяті великої піонірки Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
